15:34 26 лютого 2018 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Останнім часом в Україні не було зафіксовано жодного випадку фізичного насилля на ґрунті антисемітизму. Хоча в Європі такі випадки були.
Натомість в Україні є інша проблема – немає ані адекватного розслідування, ані покарання щодо антисемітського вандалізму.
Про це сьогодні, 26 лютого, під час прес-конференції на тему: «Протидія антисемітизму і ксенофобії щодо ромів: рекомендації для держави і громадянського суспільства», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив експерт проекту, керівник групи моніторингу прав національних меншин Конгресу національних громад України В’ячеслав Ліхачов.
- Найбільші випадки антисемізму, які ми зафіксували, це – вандалізм. Так, кілька разів паплюжили меморіальний простір Площі синагог у Львові та влітку були спроби підпалу будівлі синагоги також у Львові, - він нагадав, що хуліганів, які малювали нацистські символи на стінах синагоги, затримали випадкові перехожі.
На його думку, ці випадки свідчать не про ненависть до євреїв, конкретних осіб. А це роблять для погіршення іміджу України.
Водночас, експерти фіксують спорадичні прояви антисемітизму та ромофобії. Тому було напрацьовано поради різним державним органам - Міносвіти, поліції та соціальним службам.
- Нам було важко напрацьовувати універсальні рекомендації щодо подолання мови ворожнечі, дискримінаційних практик та поряди як можна і треба реагувати на прояви ксенофобії. Тому що ситуація щодо антисемітизму та ромофобії дуже відрізняється. Ці дві групи є дуже різними з соціальної точки зору та з точки зору сприйняття у суспільстві. Євреї в очах більшості населення країни серед усіх національних менших мають найліпший імідж. Їх сприймають найпозитивніше. А ромська громада стикається з найбільш виразними проявами ксенофобії, - каже В’ячеслав Ліхачов.
Фахівці рекомендують Міністерству соціальної політики включити в реєстр державних професій таку спеціальність, як «ромський посередник-медіатор», щоби ці особи працювали не тільки на волонтерських засадах. А нардепам радять змінити законодавство, аби мати можливість карати за розпалювання ворожнечі.
- Зараз за розпалювання ворожнечі у ЗМІ чи в соціальних мережах в Україні неможливо покарати. Стаття 161 Кримінального Кодексу успадкована від радянського кримінального кодексу і потребує прямого доведення в тому, що особа умисно розпалювала ворожнечу, - говорить керівник групи моніторингу прав національних меншин Конгресу національних громад України.
Також він вважає, що варто розробити механізми ліквідації видань, які собі дозволяють розпалювати ворожнечу.