18:48 15 червня 2015 р.
Фото: Ярослав Тимчишин / «Gazeta.ua»
У понеділок на Личаківському цвинтарі у центрі Львова поховали загиблого волонтера громадського формування «Варта-1» Володимира Боднара.
Сьогодні, 15 червня, зранку за полеглим на війні волонтером Володимиром Боднаром відправили панахиду у гарнізонному храмі святих Петра та Павла. Керівник громадського формування«Варта-1» розповідає Ігор Зінкевич повідомив:
«Володя ще з двома волонтерами – полковником військової частини 3200 Андрієм Соколенком та водієм Іваном Попілем – везли воду, продукти, засоби гігієни на крайній блок-пост. Володя дотримувався правила: максимально близько підходити до бійців, аби розуміти, яка ситуація, що везти на наступний раз. Були там третій день. Розвантажилися, збирали інформацію. Поверталися по тій ж дорозі, якою їхали туди. Вибух – підірвалися на фугасі. Лише Андрій Романчук вижив».
Попрощатися з Бондаром прийшло з чотириста львів'ян. Коли його везли на цвинтар, у центрі міста перекрили рух транспорту. Ігор Зінкевич розповів також:
«Володимир – один зі засновників «Варти-1». Ми з ним познайомилися тоді, коли організовували автопробіги у Львові. Йому сподобалася правильна організація. Долучився до нас. Разом почали патрулювати вулиці Львова. Тоді Майдан, АТО. Остання поїздка у нас вийшла цікава. Ми до того ніколи не прощалися. А тут зустрілися у Гамаліївці в Пустомитівському районі. Довго не могли розійтися, тоді обійнялися. Наче було якесь передчуття».
У Ігоря Зінкевича виступають сльози. Вибачається, відходить. Тричі лунають вистріли у небо. Грає оркестр. Біля могили плачуть дружина Леся та троє дітей – Соломія, Богдан та Назар.
Дружина загиблого Леся Боднар повідомила: «Місяць тому почула страшні слова: «Нашого Володі нема. Одразу думала: може, то не так, може, якась помилка. Вірила, що чудо буває. З днями сумніви розвіювалися. Треба жити, бо є діти, ми, оточуючі».
Володимир їздив на Донбас з першого дня бойових дій. Мав бізнес закордоном, усі прибутки від нього йшли на потреби бійців. Леся Боднар розповіла також:
«Щоразу коли він їхав я питала – коли повернеться. Інколи дорікала, сварилася. Коли останній раз зібрався – як це тепер не виглядає парадоксально – було легко на душі.
Він казав: «Я скоро провернуся, ми дітей повеземо на море – вони так того хотіли».
Я відповіла: «Це єдиний раз, коли я не питаю, коли повернешся. Коли повернешся – тоді повернешся, аби повернувся».
У неділю, коли Володі не стало, діти цілий день слали смс-ки, а відповіді не було. Але так мало бути. Володя, очевидно, відчував, що скоро щось має трапитися. Останніх півтора року він дуже багато ходив до церкви, молився».
Володимиру виповнилося 44 роки. Загинув 17 травня, досі проводили упізнання – двічі робили аналізи ДНК.
«Володя завжди легко вирішував проблеми. Казав: «Все буде добре. Не переймайся, сходи в церкву, там таке світло». Два роки тому став паламарем. Усім завжди допомагав – церкві, людям. Тепер його родині потрібна допомога – залишилося троє діток. Ще один волонтер – Андрій Романчук – зараз в реанімації у столичному опіковому центрі. Йому уже зробили шість операцій, лікарі борються за життя», – розповів товариш Боднара Віктор Проданчук.
17 травня на ґрунтовій дорозі поблизу міста Попасна на Луганщині на лінії розмежування вогню підірвався військовий автомобіль «УАЗ-Хантер». У машині перебували два нацгвардійці — Андрій Соколенко та військовий водій Іван Попіль, та три волонтери. Вижив лише Андрій Романчак. У нього 50 відсотків опіків тіла.
Про це повідомили сьогодні, 15 червня, в київському інтернет-виданні «Gazeta.ua». Натомість телевізійний «5 канал» розповів у понеділок:
У Львові попрощалися зі загиблим на сході волонтером Володимиром Боднарем, який
перших днів війни на Донбасі піклувався про військовослужбовців, котрі перебувають на сході, шукав для них все необхідне й доставляв бійцям на передову. 17 травня Володимир разом із двома військовослужбовцями та двома волонтерами, їдучи у машині, неподалік Попасної на Луганщині, підірвався на фугасі.
Серед усіх, хто перебував в автомобілі, вцілів лише один волонтер, решта загинули. Поховали Володимира Боднара на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань. Без батька залишилася багатодітна сім'я.
Волонтер Валерій Веремчук розповівів «Рік часу, з перших днів працювали. Хлопці часто дуже їздили. Навіть один раз перетнулися – ми повертались, а вони їхали у зону бойових дій. По тих дорогах, де їздять сьогодні волонтери, дійсно далеко не всі є безпечними, там дійсно ходять розвіддиверсійні групи ворога, закладають фугаси».
Про це повідомив сьогодні, 15 червня, телевізійний «5 канал».