12:43 23 липня 2023 р.
Вона працює абсолютно конфіденційно і екстериторіально.
За партнерства UNFPA з Урядом України були відкриті Центри допомоги врятованим та онлайн-платформа «Аврора», спрямовані на підтримку потерпілих.
Про роботу цих сервісів розповідають заступник представника UNFPA в Україні Павло Замостьян та проєктна координаторка цього Фонду Ніною Ломпарт.
– Звідки виникла ідея створення сервісів для постраждалих від СНПК?
Павло Замостьян: – 31 травня 2022 р. за сприяння офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики та за підтримки Уряду Великої Британії ми відкрили онлайн-платформу «Аврора». Спочатку робили це на наших наявних ресурсах, це був тимчасовий варіант. Але потому наш давній партнер із бізнесу, провідна українська компанія «SoftServe», яка працює у Львові та є однією з найбільших IT-компаній у світі, допомогла нам створити її технічну частину, тепер Платформа працює повноцінно.
– У чому особливості та переваги роботи цієї платформи?
Павло Замостьян: – Сюди може звернутися кожен, хто відчуває потребу в психотерапевтичній допомозі, хто пережив полон, перебування на окупованій території, сексуальне насильство або якісь інші травмуючі випадки. Вона працює абсолютно конфіденційно, люди можуть поділитися з фахівцями своїми історіями та бути впевненими в тому, що для них це не матиме жодних наслідків.
Друга перевага Платформи – вона екстериторіальна. Її послугами можна скористатися з будь-якого місця, де є доступ до Інтернету, навіть із окупованих територій чи із-за кордону. Людина скеровується до фахівців після певного тесту, який має визначити, якої саме допомоги вона потребує. Потому вона отримує можливість спілкуватися з психотерапевтом сам-на-сам, не змінюючи його впродовж усього курсу реабілітації. Це дуже важливо, тому що постраждалий чи постраждала один раз розповідає свою історію, не має її повторювати іншим спеціалістам і тим самим знову травмувати себе.
– Наскільки запитаною є така послуга?
Павло Замостьян: – На теперішній момент маємо близько 300 запитів на допомогу, з них її на постійній основі отримують 192 клієнти, більшість із них жінки – 180 осіб. І десь близько 25% припадає на випадки різних форм сексуального насильства.
Сексуальне насильство – це не лише зґвалтування. Огляд із роздяганням на блокпості – це теж сексуальне насильство. Але не всі, хто пережив подібне, усвідомлюють, що є постраждалими і потребуватимуть допомоги. Чим раніше вони це зрозуміють, тим кращий прогноз реабілітації.
Звичайно, люди можуть бути просто раді з того, що вижили. І коли вириваються з тих жахливих умов, мають інші першочергові потреби, не звертають увагу на психологічну травму. Але вона з часом матиме негативні наслідки. Тому роз’яснювати необхідність психотерапевтичної допомоги – це теж одне із завдань фахівців «Аврори».
– Окрім онлайн-платформи «Аврора» в Україні створюються Центри допомоги врятованим.
Павло Замостьян: - Уряд ініціював створення центрів допомоги, куди могли б звернутися всі, хто вважає себе врятованим, постраждалим. Ці центри, надаючи послуги, могли б дуже обережно виявляти потерпілих від СНПК, ґендерно зумовленого насильства і надавати їм допомогу або скеровувати по неї до «Аврори» чи до інших сервісів. Можна сказати це – своєрідні хаби допомоги. Це пілотний проєкт, він повністю фінансується коштом гуманітарних коштів, які нам довіряють донори.
Ніна Ломпарт: – Ця мережа з’явилася в червні 2022 р. Перший Центр ми розгорнули в Запоріжжі. Це було реагуванням на окупацію Маріуполя та дотичних до міста населених пунктів, які полишали українські громадяни.
Центр було запущено за три тижні. Наступними містами, де відкривалися Центри, були ті, які влітку-восени приймали найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Відповідно Центри з’явилися в Дніпрі, Львові, Києві. Наступними стали Полтава, Кропивницький, Одеса. У західній частині країни зорієнтувалися на Мукачево, через яке теж проходить багато людей, котрі переміщуються за кордон, на Чернівці.
Зараз маємо 9 Центрів, які працюють у стаціонарному форматі. Тобто мають приміщення і штат працівників. А в Харкові та Херсоні маємо «мобільні» Центри. Цього літа заплановано відкриття стаціонарного Центру допомоги в Харкові.
– Які послуги надають Центри допомоги врятованим?
Павло Замостьян: – Головне завдання – з’ясувати проблему, з якою людина стикнулася через війну. Зазвичай вона має психологічний характер. Але буває і розгубленість: людина не знає, як зорієнтуватися, з чого почати.
І тут фахівці Центрів можуть допомогти – роз’яснити, як діяти далі, коректно поцікавитися, що сталося з людиною.
– Чи є регіональні особливості в роботі Центрів?
Ніна Ломпарт: – Так, безумовно. У Запоріжжі та Дніпрі ВПО потрібна оперативна психологічна допомога. Якщо говорити про Львів чи Мукачеве, то запити стосуються більше тимчасового облаштування чи житла.
Спочатку людина, яка полишила своє місце проживання, думає про безпеку, а вже на наступних етапах почне дбати про соціальне облаштування. Тож ми дуже чітко спостерігаємо, як внутрішньо переміщений українець рухається, наприклад, зі східної частини країни до західної. Його потребою десь біля Запоріжжя, Дніпра буде кризове обговорення допомоги від психолога, а вже ближче до Львова, до заходу – це стратегічні питання про забезпечення свого майбутнього життя.
– Хто переважно користується послугами Центрів?
Ніна Ломпарт: – Абсолютна більшість наших клієнтів – це внутрішньо переміщені особи. Проте цей тпоказник зазнає певних змін. Якщо рік тому вони становили 95-98%, то тепер їх поменшало. Тому зараз маємо майже 85% звернень від ВПО і 15% – від мешканців громад, де знаходяться наші сервіси.
Це зумовлено тим, що Центри допомоги врятованим не налаштовані винятково на потреби ВПО. Це центри для всіх, хто потребує допомоги у зв’язку з тими змінами, які в їхнє життя принесла війна. Переважну кількість звернень ми отримуємо від жінок. Цей показник коливається в межах 75%, проте чоловіки також до нас звертаються. Їх відповідно 25%.
Щодо віку, то основна категорія – це люди 18-59 років, проте є відсоток тих, кому понад 60 років. Маємо понад 10% жінок віком 60 років і більше та близько 5% чоловіків цієї вікової категорії.
У Центрах допомоги врятованим є психологи, які вміють працювати з дітками. Тому також послуги за згоди батьків ми можемо надавати й маленьким клієнтам. Кількість осіб, молодших за 18 років, становить 5-7%.
Володимир Доброта
Автомобілі екстреної медичної допомоги їдуть на фронт від IT-компанії SoftServe
IT-компанія зі Львова отримала американську нагороду за інновації в боротьбі з COVID-19