21:36 27 грудня 2013 р.
Фото: fckarpaty.com.ua
Попри це, колишній гравець цього клубу Артем Федецький бажає йому повернутися на високий рівень.
В інтерв’ю Дмитру Поворознюку, опублікованому на сайті «Sport.ua» в п'ятницю, він зокрема розповів про пережите ним у львівських «Карпатах»:
– Які в тебе емоції виникають при слові «Карпати»?
– Місто, вболівальники, команда – супер. Хороший час, приємні стосунки. Але про що не хочеться згадувати, так це про певні дії керівництва «Карпат». Багато негатива. Я грав в оренді, а мій основний контракт належав «Шахтарю». Контракт був зіставлений таким чином, що 100% прав на мене могли належати львівській команді. Потрібна була лише згода «Карпат» і моя. Але я обіцяв Ринату Ахметову, що будь-який перехід узгоджую з ним. Наша домовленість була не документальна, а усна. «Шахтар» був проти підписання постійного контракту з «Карпатами». Я своє слова дотримав, нічого не підписував. У підсумку, не зіграв на Євро 2012.
– Керівництво «Карпат» наголошувало, що у тебе був фінансово найбільший контракт в історії клубу, а ти все рівно відмовлявся підписувати постійну угоду.
– З цього зробили дуже неправильний PR. Західна Україна – не найбагатший регіон. Тому до великих сум не в своїй кишені ставляться рідко позитивно. А клуб на цьому постійно наголошував. Для чого? Я розумію, що мене хотіли продати якомога дорожче, що в них своя правда, але кому від того конфлікту стало краще?
– Твоя позиція щодо політики «Карпат» про обов’язкове зменшення зарплат?
– Я був шокований. Жодна команда так не робить. Навіть в цілях виховання. Якщо є претензії до команди, можна поговорити напряму, а не влаштовувати публічний цирк, виставляючи всю команду на трансфер. Я ще два роки тому відчував, що «Карпати» можуть зробити щось подібне. Просто у Львові специфічне відношення до футболістів.
– З таким керівництвом «Карпати» зможуть прогресувати?
– Тільки у тому разі, якщо керівництво змінюватиме деякі погляди на футбол. Клуб то хороший. Інфраструктура на нормальному рівні. Вболівальники, привабливе місто. Все є. Але не завжди вдається знайти спільну мову з керівництвом клубу. Мені сказали: «Не підпишеш новий контракт, підеш у дубль і пролетиш повз Євро». Нормально?
– Шантаж?
– Мабуть. Але якби я міг повернути ту ситуацію назад, то все рівно нічого не змінював би. Якщо я дав слово, то триматиму його до кінця. Але логіка для мене не зрозуміла. На той час лише мене з «Карпат» викликали до збірної. І «Карпати» роблять усе, аби це не продовжувалось. Хоча кожен клуб повинен бути зацікавленим у якомога більшій кількості футболістів у збірній. Це підвищує репутацію і привабливість для потенційних новачків. Але в «Карпатах» по своєму піклуються про гравців.
– В чому причина ваших із «Карпатами» сьогоднішніх судових суперечок?
– Було засідання в Лозанському суді. Мені повинні виплатити зарплатню за два з половиною місяці. На цю суму мене оштрафували, начебто, за погані результати. Причому оштрафували тільки мене. Це зробили через показники техніко-тактичних дій. Гравець на моїй позиції мав набирати мінімум 85 балів. Максимальний брак – 20 відсотків. У мене були показники 80 на 25. Оскільки в моєму контракті подібного пункту не було, то і штрафні санкції просто не зрозумілі.
– Чому саме «Карпати» найчастіше судяться зі своїми футболістами?
– Це не нормальне явище. Страждає від цього як репутація так і ім’я клубу. З ким не говориш за «Карпати», в усіх перша асоціація – скандальність. Мені це неприємно. Тому що я грав там три роки, і той період був багато в чому хорошим. Я хочу щоб у «Карпат» все було добре, щоб вони повернулись на високий рівень.
– Останні успіхи – передусім робота Олега Кононова?
– Звичайно. Перший раз я поспілкувався з ним у Луцьку. Кононов сказав що бачить у мені заміну Кобіну, якого запросили до «Шахтаря». Мене тоді здивували його слова: «Скоро ми будемо грати в єврокубках». «Карпати» були середняком чемпіонату, нікому спуску не давали у Львові, але єврокубки? Я запитав: «А кого ви під таку ціль ще будете запрошувати»?» – «Тільки тебе. Інших гравців я добре знаю, працюю з ними рік. Ти підсилиш нас і ми всі разом потрапимо до єврокубків».
Можна було подумати що це говорилось на емоціях, амбіціях. Але він був дуже впевненим. Останні сумніви відпали на зборах в Угорщині. Я тоді подумав: «У нас в команді тільки молоді пацани, а де досвідчені гравці? Як виконувати таку ціль»? Але після гри з «Ростовом» всі сумніви зникли. Мислення, робота, тренерські заготовки, все це було видно вже на зборах. Він змінював мислення гравців. Якщо раніше фланговий захисник думав: «Ні, я не побіжу підключатись до атаки, бо відкрию свою зону». То Кононов пояснив: «Йди вперед, а там все закриють». Так і вийшло. Тоді в «Карпатах» грала така собака, по-хорошому, як Годвін. Самсон постійно говорив: «Артьомочка, ти біжи, а я твою зонку підчищу». Тому в «Карпатах» я навчився грати на атаку.
– Ще одна сильна сторона Кононова – спільна мова з футболістами?
– Коли у нас розпочався єврокубковий графік, два матчі в неділю, то він постійно вибирав два-три гравці, і з ними спілкувався. Питав про самопочуття, про емоційний стан. Були моменти, коли Кононов запланував одне тренування, але після розмови з гравцями, міняв план. Забирав бар’єри, зменшував бігову роботу. Це для нас було нестандартним. Тому і всі гравці до наступного матчу підходили в хорошій формі. У нас постійно був діалог.