11:49 10 жовтня 2017 р.
Упродовж серпня 2017 року експертна група у Львові аналізувала 10 регіональних видань, із яких 5 друкованих («Експрес», «Високий Замок», «Львівська пошта», «Ратуша», «Воля народу»(м. Буськ)) і 5 інтернет-медіа («ЗІК», «Захід.нет», «Гал-Інфо», «Львівський портал», «Вголос»).
Загальна кількість проаналізованих журналістських матеріалів: 1359 – у друкованих виданнях, 2691 – в електронних.
У друкованих ЗМІ в серпні зафіксовано 31% жінок-експерток і 36% жінок-героїнь. Найчастіше жінки коментують сферу медицини (54%) й освіти (44%), найменше – спорту (5%) і війни (13%). Жінки як експертки зовсім відсутні в розважальній тематиці, однак як героїні – у 55%. Високий показник присутності жінок у медичній тематиці (65%) та публікаціях про культуру (40%). Значно більше їх, ніж експерток, у спортивній тематиці (37%).
В інтернет-виданнях присутність жінок сягає 32%: 39% експерток і 25% героїнь. Найвищий відсоток залучення жінок як експерток зафіксовано у матеріалах на тему освіти/науки (56%), культури (48%), волонтерства (47%), найнижчий – політики (14%), спорту (16%) і війни (21%). Жінки як героїні публікацій найбільш присутні у темі волонтерства (45%).
У 4 із 10 видань експерти виявили наявність стереотипів як щодо жінок (більшою мірою), так і щодо чоловіків. Типові з них: представники «сильної» статі, «чоловічі» професії, «чоловіче» захоплення, символ «чоловічої» сили, а також «трофейні» жінки, «жінки для втіхи», «самотніми є не лише «старі діви», а й освічені, успішні, гарні жінки», «погода в горах, мов примхлива жінка, настрій якої кардинально змінюється за якусь годину». Загалом, 21 стереотип щодо жінок, та 10 – щодо чоловіків.
Експертна група виявила також і сексистський контент, який спостерегла в основному матеріалі на шпальтах друкованих видань, і здебільшого у супроводі відвертих ілюстрацій напів- чи повністю оголених жінок. До прикладу, «Сексуальна білявка Тіна Луїз – та, що прикрасить будь-який «холостяцький барліг», або ж «Те, що лікар прописав» (фото напівоголеної дівчини – студентки медичного вишу). В результаті, 13 дискримінаційних текстів і зображень, більшість із яких належать газеті «Високий Замок».
Щодо використання фемінітивів, то у друкованих ЗМІ їх зафіксовано 32%, а в інтернет-виданнях – 44%. Часто до героїнь і експерток вживають назви і в чоловічому, і в жіночому роді, наприклад: «краєзнавець та письменниця», «акушерка-гінеколог», «мисткиня та літератор» тощо.
Серед онлайн-медіа найбільше фемінітивів використовує інтернет-видання «Захід.нет» – 81%, а серед друкованих видань – «Високий Замок» (42%). Найменше фемінітивів – у видання «Гал-Інфо» (18%), та «Експрес» (19%).
Окремих публікацій на гендерну тематику у серпні 2017 року, на жаль, не виявлено. Одначе експерти відзначили інформаційний матеріал у газеті «Високий Замок» (№86) під назвою «Турецькі жінки хочуть носити шорти», в якому акцентовано увагу на гендерній дискримінації жінок у праві вибору власного одягу, а також застосування насильства з боку чоловіків за непослух, який, на їхню думку, проявляють жінки.
Індекс гендерної чутливості львівських медіа, виведений за результатами лютневого і серпневого моніторингу, складає 33% (середній показник серед регіональних медіа України).
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що його реалізує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз).