На сході України полягли 90 львівських десантників

Під час проведення антитерористичної операції на Донбасі загинули 387 військовослужбовців високомобільних десантних військ. Серед них – 90 львів’ян. У Львові на центральній алеї військової частини 80-ї окремої аеромобільної бригади відбулося відкриття пам’ятника 90 львівським десантникам, полеглим в АТО. У церемонії взяли участь голова Львівської ОДА Олег Синютка, міський голова Львова Андрій Садовий, військовослужбовці, а також родичі тих воїнів, які загинули, боронячи Батьківщину.

80-та окрема десантно-штурмова бригада – військове з’єднання Високомобільних десантних військ. Рішучість та сміливість, патріотизм, відповідальність, взаємодопомога, згуртованість, дисципліна – провідні ознаки крилатої піхоти, яка по праву вважається гордістю Збройних Сил України. 

Раніше бригада була полком, який був створений 1954 році в Гайжунаї в складі 7-ї повітряно-десантної дивізії. У 1956 році він брав участь в угорських подіях. У 1960-му полк передислоковано в Баку та включено до складу 104-ї повітряно-десантної дивізії. У 1979 році полк розформовано і на базі його кадрів у Хирові створено 39-ту окре¬му десантно-штурмову бригаду) ОДШБР.

У 1990 році при передачі до складу повітряно-десантних військ (ПДВ) 39-ї ОДШБР переформована на 224-й навчальний центр ПДВ. У вересні 1993 року 224-й НЦ ПДВ переформований на 39-у окрему аеромобільну бригаду (оаембр).

Згодом 39-та оаембр перейменовано на 6-ту оаембр і виведено до Львова. 6-ту оаембр переформовано у 80-й оаемп. У 2013 році начальник Генерального штабу ЗСУ генерал-полковник Володимир Михайлович Замана підписав наказ про 80-й оаемп, новий штат 80-ї високомобільної десантної бригади, який набрав чинності 25 листопада 2013 року.

Війна на сході України – це героїчна сторінка бригади. Пригадаємо деякі її фрагменти. Вночі 1 серпня 2014 року 80т-а окрема аеромобільна бригада львівських десантників, які обороняла Луганський аеропорт, завдяки розвідданим знищила велику колону бойовиків, що рухалася від Суходольська до Луганська.

Українські військові влаштували засідку і в результаті вдало проведеної операції знищили сім танків противника й п’ять БТРів, три установки «Град» і близько семи машин із боєзапасом, особові втрати бойовиків також становили 120–150 осіб.

5 вересня бійці 80-ї аеромобільної бригади та батальйону «Айдар» потрапили у засідку між селищем Металіст і містом Щастя. 8 вересня в годину тиші українській владі вдалося домовитись із бойовиками, наслідком стало повернення 40 тіл загиблих українських вояків, серед них із батальйону «Айдар» та десантників 80-ї окремої аеромобільної бригади. Опізнані тіла загиблих відправили додому. 28 неідентифікованих тіл військових поховали у Старобільську.

У ніч з 13-го на 14 жовтня 2014-го біля села Сміле Слов’яносербського району розвідувальна група 80-ї аеромобільної бригади вступила в бій із бойовиками батальйону терористів «Дон». Напад був відбитий, жертв та поранених серед військових немає. 

8 жовтня 2014-го з полону звільнено сімох військових 80-ї бригади, трьох волонтерів та правозахисницю. 7 листопада 2014 року звільнено з полону терористів ще шістьох бійців.

Свої високі бойові якості професіоналів найвищого ґатунку десантники продемонстрували в боях за визволення Донбасу, при героїчній обороні Донецького та Луганського аеропортів, штурмі і утриманні Савур-Могили, успішних рейдах по тилах ворога, а також активною участю в інших операціях, що стали для кожного українця символом виняткової мужності воїна-десантника. На жаль, не всі герої змогли повернутися з бойових завдань.

В пам’ять полеглим 90 десантникам на території військової частини 80-ї окремої аеромобільної бригади установили пам’ятник, на якому викарбовано девіз «Ніхто, крім нас», емблему десантників, зображено десантника зі зброєю в руках та з українським прапором. Викарбовано написи «Захисник вітчизни. Пам’яті Героїв, які загинули вірними присязі, народу, Україні. Ми б’ємося за те, чому немає ціни у всьому світі — за Батьківщину. Слава Україні! Героям Слава!», а також перелік прізвищ усіх загиблих в АТО.

Незважаючи на те що війна триває майже два роки і десантники клали свої голови в різний часовий період, для рідних та близьких біль втрат надто свіжий. Тому деколи у натовпі присутніх чути плач як дорослих, так і дітей. Багато присутніх були одягнені в чорне, тому ця урочиста подія відбувалась із притаманним гірким відтінком втрати.

Указом Президента України від 23 травня 2015 року нагороджено орденом за мужність 3 ступеня посмертно десантника Івана Свідерського. Цю нагороду отримала мама бійця. До пам’ятника було покладено багато квітів, а освятив церемонію настоятель Львівського гарнізонного храму імені Петра і Павла отець Степан Сус. 

Кожна родина, яка має бійця, котрий дістав важкі поранення, каліцтво, отримає від міста помешкання. Якщо хлопець – сирота, то посадовці обіцяють надати йому можливість де мешкати».

Було б чудово, щоб подібну львівську програму взяли за зразок інші міста України. Всі вояки, які пройшли зону бойових дій, повинні мати захист і підтримку не тільки моральну, але й матеріальну.

Військова частина як може, так і підтримує своїх десантників. Приміром, наказом командира військової частини польова пошта В3720 про заохочення особового складу військової частини за зразкове виконання військового обов’язку оголошено подяку семи військовослужбовцям, а також вручено грамоти чотирьом воякам. Цінним подарунком та почесним знаком «Почесний десантник» було нагороджено голову наглядової ради публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Екодім» Володимира Артемовича, який зазначив:

«36 років тому я, 18-річний юнак, прийшов у цю військову частину. Мої мрії, мрії хлопці із села, що я буду бачити землю з неба, буду стрибати, давали мені позитивні емоції. І так я прослужив у частині чотири роки, а потім 11 років за кордоном, де я звільнився і прийняв рішення бути цивільним.

Утім, постійно 2 серпня залишається для мене великим святом, ми зустрічаємося, спілкуємося, згадуємо наші військові будні. Я сьогодні тут зустрів товариша, з яким служив, і в нього загинув син-десантник із нашої частини. Я гордий тим, що маю можливість стояти перед вами. Ваш девіз «Ніхто, крім нас» будуть пам’ятати не лише ваші діти, але й багато поколінь».

Рішенням наглядової ради правління холдингової компанії на звернення командування військової частини було вирішено за власні кошти вручити двокімнатну квартиру військовослужбовцям частини. Сам господар майбутньої квартири не приїхав на урочистості, адже воює в АТО, тому його представляла дружина Олена Скред.

Присутніх чекав ще подарунок. Сину десантника Дениса Ковальчука вручили годинник «Клинок», на якому вигравірувано герб держави та лозунг «Ніхто, крім вас, батьки і діти». Ще 13 годинників відправлять у зону АТО. Заступник командира військової частини (польова пошта В 3720) 80-ї окремої аеромобільної бригади, полковник Володимир Шворак, розповівпро сьогодення десантників:

«У 1996 році я закінчив Одеський інститут сухопутних військ. Потрапив у військову частину, тоді ще вона називалася 6-а окрема аеромобільна бригада. І з того часу служу в частині. В нас військовослужбовці призиваються, проходять допідготовку і після того вибувають у складі штатних підрозділів у зону проведення АТО. З нашої частини багато військовослужбовців побували там.

Щоб оцінити, що таке війна, треба її побачити на власні очі. Це – страшна річ, адже за секунду, за долю секунди гинуть люди і не один, не два, а більше. Це дуже страшно. Бойовий досвід, отриманий в АТО, впливає на підготовку нових кадрів. Всі питання, які відпрацьовуються на полігоні, можна перевірити реально під час бойових дій. Потребують доопрацювання насамперед тактика, також озброєння, екіпірування.

Луганський аеропорт – це героїчна сторінка історії бригади. Скажу це без зайвого пафосу. Ми утримували аеропорт фактично з квітня по серпень, аж до початку вересня. Підрозділи показали свою стійкість, підготовленість, відданість. Окрім Луганського аеропорту, наші десантники виконували завдання в зоні відповідальності сектора А – населені пункти Кримське, Лисичанськ, Сокольники, а також проводили патрулювання та виконання інших специфічних завдань.

Нашим десантникам довелося спілкуватися з місцевим населенням. Траплялися різні випадки. На початку ставилися досить вороже, а з часом, коли відчули наслідки бойових дій, почали ставитися до українських вояків прихильніше. Загалом люди різні: половина населення нас підтримує, а відсотків 25 – нейтрально і ще 25% – категорично проти. Ми однозначно переламаємо цю статистику на свою користь. Населення вже втомилося від війни та напруги.

Під час бойових дій в АТО з нашої бригади полягли 90 десантників. Ми підтримуємо зв’язок із родичами загиблих. На жаль, матеріально ми багато не можемо допомагати, тому що в нас немає таких джерел витрат, бо ми фінансуємося з бюджету.

Я досить часто чую вражаючі історії про загибель десантників, проте оприлюднювати це не буду. Було вручено сім орденів посмертно. Зараз перебувають ще документи в реалізації. Більше 100 осіб нагороджено державними нагородами – орденами за мужність, орденами Богдана Хмельницького та Данила Галицького.

Нині бригада продовжує виконувати завдання різного плану: несення служби на звичайних і тимчасових блокпостах, здійснення патрулювання, дії як резерв. мУсім десантникам та їхнім родинам хочу побажати терпіння, щоб усі негаразди обходили стороною, і трохи удачі!».

Про це повідомили на неофіційному сайті Високомобільних десантних військ.