Місто на Львівщині йде під землю через карстові провалля

Про це повідомила «Телевізійна служба новин» каналу «1+1», де також розповіли: «Десятки років у регіоні добували калійну сіль, але на початку 2000-х роботи у шахтах припинили і не спромоглись законсервувати копальні. Бомба уповільненої дії – велетенські порожнини, які утворилися під землею – розмиваються і повзуть під городи, будинки, дитячі садочки. Ґрунт може піти з-під ніг будь-якої миті, потягнувши під землю цілий регіон.

«Стебник стоїть на величезному родовищі калійних солей, що понад сотню років годувало містечко, але сіль боїться вологи, тому земля під ногами і будинками людей буквально тане, як лід весною. Держава ж каже, що такого не станеться», – поінформували також у «ТСН».

Директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Руслан Гречаник запевнив: «Провели дослідження території, де проживають місцеві мешканці, і отримали висновки, що найближча зона аномальних проявів є не менше ніж 100 метрів до житлових будинків».

Натомість Стебницький міський голова Петро Старосольський зазначив: «Я не знаю, звідки вони беруть такі дані, що воно не загрожує».

«Одне з проваль сталося миттєво. Мільйон тон землі впало вниз на 50 метрів. 18-поверховий будинок звідти навіть не визирав би. Сіль і вода зробили свою лиху справу. Двадцятитисячний Стебник розрісся у радянський період між Дрогобичем і курортним Трускавцем. Все крутилося навколо гірничо-хімічного підприємства. Доки зі Стебницького родовища мільйонами тон вивозили калієву сіль, містечко жило. Та 1983 року – дамба, яка втримувала п’ять мільйонів рідкої отрути у хвостосховищах, не витримала тиску і перетворила найближчу місцевість на територію екологічної катастрофи», – нагадали також у «ТСН».

«Хвиля токсичних відходів дісталась тоді аж до Чорного моря. Радянська технологія «бездумного видобутку» поклала на коліна і всю місцеву економіку. Стебник швидко перетворився із перспективного на депресивне місто, а два роки тому аварія повторилася. Активні мешканці Стебника майже всі на заробітках», – повідомили також у «ТСН».

Місцевий житель розповів: «Ті карстові провалля. Там дорога, вони закрили рух до Трускавця, а весь об’їзний транспорт всі фури пустили нам сюди через Стебник».

«За словами іншої мешканки Стебника, усе в хаті трясеться і ліжка, і посуд, коли фури їдуть. Відтак, машини знищують міські дороги. Проте найбільше турбує містян небезпека від самих карстів», – розповіли також у «ТСН».

«Провалля тільки через калійний завод, перестали закладку робити, значить, провалля будуть більшими. Це йде до Трускавця. Ця біда страшенна йде до Трускавця», – переконаний стебничанин.

«У Стебнику із зупинкою калійного комбінату припинилися будь-які природоохоронні заходи, що й стало однією з причин обвалу й техногенного землетрусу майже два роки тому», – нагадали також у «ТСН».

Директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Руслан Гречаник зазначив: «Це вже 37-ме карстове провалля на території Стебницького калійного родовища», – сказав Гречаник.

«На думку директора Карпатського відділення інституту геофізики НАНУ Валентина Максимчука, все буде залежати, як швидко будуть розвиватися руйнівні процеси в шахтах родовища рудника. У Стебнику, де чи не кожен другий змушений розумітися на геології, цю істину знають добре. Лишень забезпечувати стійкість екосистеми нікому», – повідомили також у «ТСН».

Колишній директор калійного комбінату Зиновій Варивода зазначив: «Сталася аварія, майже два роки тому. Нічого. Висновків жодних. Ми були на заводі – там не захотіли навіть розмовляти».

«Уже кволе колись потужне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» у 2013-му році Фонд держмайна продав товариству »Райз», за яким стоїть, як вважають у Стебнику, агромагнат Олег Бахматюк. Колишні шахтарі обурені, що купити стратегічне підприємство не дозволили європейській компанії, адже життя потенційно прибутковому бізнесу готові були продовжити іноземці. За словами Вариводи, придбати підприємства намагалась німецька УТЕК», – розповіли також у «ТСН».

«83-річний Микола Курус вже давно змирився з тим, що збудована ним хата вже більше десятка років не розпалася від просідання, бо скріплена арматурою. Живе дідусь поруч у літній кухні. А от молодший за нього Богдан Івасівка робить у пошкодженій від землепровалів хаті ремонт», – повідомили також у «ТСН».

«Чиновники запевняють – проблему знають, вивчають, приймають рішення. Майже закінчено проект укріплення берегів річки Вишниця, щоб її води не потрапили до карстів. Частково з аварійної ділянки перенесено водогін, лінію електропередач, обмежено рух автотранспорту старою трасою і готовий проект побудови альтернативної дороги», – розповіли також у «ТСН».

Директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Руслан Гречаник заявив: «Проект нової дороги розроблявся відповідними проектними організаціями, які зробили я думаю, що в достатній мірі геологічні вишукування».

«Деякі науковці кажуть, що доцільніше засипати порожнини під старою трасою, аніж будувати нову. Це, буцімто, і дешевше вдесятеро, і надійніше», – повідомили також у «ТСН».

Але доцент кафедри екології і геології ЛНУ Василь Дяків зазначив: «Я категорично проти такого варіанту. Оскільки при побудові при тому варіанту обхідної дороги, призведе до того, що ймовірність деформації на тій новій дорозі буде в кілька разів вища ніж на старій. Тому що на старій дорозі глибина залягання солі 100 метрів, а на тій в два рази менше – 50, а деколи – 30 метрів».

«Наразі ж ані нову дорогу ще не будують, і стару не укріплюють. Час йде. Тривога людей не полишає. Висновок на поверхні: калійному комбінату потрібен справжній господар, який би взяв би на себе тягар відповідальності за довкілля і за подальший розвиток міста із відновленням виробництва потрібної для країни копалини. Самотужки відвернути техногенну загрозу від свого рідного містечка маленькому Стебнику не по силам. Потрібні зусилля ззовні», – повідомили також у «ТСН».

«Рецепт порятунку Стебника від техногенної катастрофи – довести у суді злочинну бездіяльність власників гірничо-хімічного підприємства із забезпечення природоохоронних заходів і повернути калійний комбінат у власність держави з подальшим тендером для добросовісних інвесторів, провести геофізичне дослідження кожного будинку щодо вірогідності просідання ґрунту через карсти, негайно ліквідувати підземні карстові порожнини на ділянці траси Дрогобич-Трускавець вздовж Стебника, створити територіальну громаду із центром у Стебнику і прийняти комплексну програму її соціально-економічного розвитку. Проблеми тиснуть на маленький Стебник з усіх боків – ззовні, зсередини і навіть з-під землі. Покращення можливе лише тоді, коли держава визнає сам факт їхнього існування», – розповіли також у «ТСН».