«Олімпік» (Донецьк) – «Карпати» (Львів) – 1:0 (відео, оновлено)

В інформаційному центрі ФК «Карпати» розповіли про суботній матч таке:

«Олімпік» (Донецьк) – «Карпати» (Львів) – 1:0

8-й тур. 04.10.2014, 14:00. Стадіон ім. Баннікова, Київ. Сонячно. +15°С

Арбітр – Анатолій Абдула (Харків). Асистенти арбітра: Сергій Беккер (Харків), Володимир Володін (Херсон). Четвертий арбітр – Євген Арановський (Київ). Делегат ФФУ – Віктор Старовойт (Київ). Спостерігач арбітражу – Ігор Ярменчук (Київ).

«Олімпік»: Махарадзе, Іванов, Гришко, Дорошенко (Дитятьєв, 86), Драченко, Ситнік (Семенина, 60), Моха (Гельзін, 80), Огіря, Тищенко, Міщенко, Іса.

Запасні: Литовка, Максимов, Кадимян.

Головний тренер – Роман Санжар.

«Карпати»: Мисак, Мірошніченко, Пластун, Балажіц, Мартинюк, Чачуа (Сергійчук, 47), Гітченко, Худоб’як, Кожанов (Страшкевич, 79), Ксьонз, Голодюк (Кополовець, 71).

Запасні: Підківка, Лобай, Новотрясов, Даушвілі.

В.о. головного тренера – Ігор Йовічевіч.

Гол: Дорошенко, 65.

Нереалізований пенальті: Ксьонз, 75 (воротар).

Попередження: Тищенко, 70, Махарадзе, 73, Гельзін, 90+2 – Ксьонз, 24, Мартинюк, 76, Кополовець, 81, Гітченко, 90+4.

Врятована на заключних навіть не хвилинах, а секундах нічия з «Металістом» в останньому матчі національного чемпіонату та хоча й поразка, але при не найгіршій грі в Кубку України з «Динамо» додали вболівальникам «Карпат» певної дози оптимізму і в сьогоднішньому матчі Прем’єр-ліги з дебютантом турніру донецьким «Олімпіком». Вони як плекали велику надію побачити подальший прогрес у діях своєї команди, так і розраховували на триочкове поповнення її турнірного доробку. А найкращим свідченням віри «зелено-білих» фанатів у Ігоря Йовічевіча та його підопічних є достатньо велика група підтримки, яка прибула зі Львова до Києва спеціально для того, аби на столичному НТК імені Віктора Баннікова забезпечити їм майже домашні умови. На жаль, мусимо констатувати, що сподівання вболівальників виявилися марними. Гру карпатівці видали, м’яко кажучи, доволі «сіреньку», а найнеприємніше, що суперник виявив більше бажання перемогти. Що ж до результату, то про перемогу упродовж всього матчу і не йшлося. А от одне очко можна було взяти. Однак для цього треба вміти вичавлювати максимум з того мінімуму, який вдається створити. Але ж ми навіть пенальті забити не здатні...  

Звичайно, можна знайти причини поразки на стороні. Зокрема, нарікати на кадрові проблеми. Адже до Києва не поїхав лівий оборонець Володимир Костевич, який через пошкодження не дограв кубковий матч з «Динамо». Щоправда, він вже тренувався в основній групі, але в останню мить Ігор Йовічевіч вирішив приберегти його здоров’я. Цілком ймовірно, хорватський коуч «Карпат» прийняв таке рішення, виходячи з інтересів молодіжної збірної України, на яку 10-го та 14-го жовтня чекають вирішальні поєдинки плей-оф за путівку на Євро-2015 проти команди Німеччини. Через травму залишився вдома і нападник Тарас Пучковський. Але, як говорить один з класиків вітчизняного тренерського цеху, то таке...

Зазначимо, що обираючи стартовий склад на гру, Ігор Йовічевіч всіх здивував – «Карпати» вийшли на поле без номінального нападника. Михайло Сергійчук, котрий за відсутності Тараса Пучковського за логікою був фігурою незамінною, розпочав гру з лави запасних. Несподіванкою став і той факт, що не потрапив до основи і «хвилеріз» Муртаз Даушвілі, який останнім часом грав майже без замін. 

Зрештою, Ігор Йовічевіч зупинився на такому варіанті стартової одинадцятки: ворота у третьому матчі поспіль захищав Роман Мисак; в обороні справа наліво розташувалися Денис Мірошниченко, Ґреґор Балажіц, Ігор Пластун та Ярослав Мартинюк; в опорній зоні діяли Ігор Худоб’як та Андрій Гітченко, вище яких розташувалися Амбросій Чачуа з Олегом Голодюком, які почергово висувалися на позицію центрфорварда; атакувальних хавів з флангів під час наступу традиційно підтримували Павло Ксьонз та Денис Кожанов, які упродовж всього матчу частенько мінялися місцями.

Кілька несподіванок було й у складі «Олімпіка». Схоже, кубковий матч проти запорізького «Металурга» сподобався наставникові номінальних господарів сьогоднішнього матчу Романові Санжару настільки, що він вирішив узяти той, експериментальний варіант складу за основу на поєдинок з «Карпатами». Місце у воротах знову зайняв Заурі Махарадзе, який, забігаючи трохи наперед, скажемо, що в підсумку знову став героєм зустрічі. В центрі оборони поряд з Дмитром Гришком, який грає майже без замін, вийшов Андрій Міщенко. Правий край захисту закривав Ігор Тищенко, а лівий – капітан Павло Іванов. В опорній зоні грав Владислав Огіря, а трохи вище над ним розташувалися Іса Шериф та Олександр Ситник. Справа в півобороні грав Максим Драченко, зліва – Кирило Дорошенко. На вістрі атаки вперше у сезоні вийшов іспанець марокканського походження Моха.

З перших хвилин гри футболісти «Олімпіка» спробували проявити вищу рухливість і за рахунок неї захопили ініціативу. Втім, ця нетривала домінація донеччан завершилася неточним ударом Драченка метрів з 18-ти. Надалі ж галичани завдяки вищому індивідуальному класу краще володіли м’ячем, щоправда, значних дивідендів з цього вони також не отримали. Чисельні вилазки на чужу половину поля номінальним гостям не вдавалися, а спроби пройти оборону суперників крізь довгі діагональні передачі суперники «читали». Більше того, ближче до середини тайму донеччани забігали в середині поля інтенсивніше і завдяки цьому відсунули епіцентр ігрових дій у зону між карним майданчиком галичан і центральною лінією. 

Прекрасну нагоду відзначитися втратив у цьому відрізку правий захисник господарів Тищенко. Отримавши розрізний пас з центру від Мохи, Ігор вибіг з-за спини Мартинюка і вийшов на побачення з Мисаком. Воротар «Карпат» у цьому епізоді зіграв бездоганно: своєчасно вийшовши з воріт, він звузив кут обстрілу і змусив суперника пробивати у те місце, де він знаходився. У підсумку Мисак взяв м’яч намертво.

Власне, до завершення першого тайму нагнітати намагалися донеччани, а львів’яни орієнтувалися в основному на швидкісні контрвипади. Один з таких приніс першу реальну небезпеку. То Чачуа, знаходячись метрах в 30-ти від воріт суперників, кинув у прорив по місцю правого півсереднього Голодюка. Олег, увірвавшись на швидкості до карної зони, опинився під гострим кутом один перед Махарадзе і, склалося враження, трохи поспішив з прострілом на Ксьонза. Голкіпер цей намір розгадав і у стрибку передачу перервав.

Донеччани у свою чергу до перерви створили воротам Мисака ще одну реальну загрозу. То якщо не враховувати дальнього удару від Тищенка, який воротар у стрибку перевів на кутовий. А незадовго до перерви арбітр Абдула призначив у ворота «Карпат» доволі суперечливий штрафний, десь з 18-метрової відстані. Іса Шериф, намагаючись обійти Худоб’яка, звісно, впав, однак дуже сумнівно, що винуватцем цього падіння був Ігор. Зрештою, мова не про те. Призначений за падіння Шеріфа штрафний виконав Ситнік. На підкручений гравцем «Олімпіка» м’яч Мисак навіть не зреагував, проте сфера влучила у поперечину і вилетіла за межі поля.

До перерви «Карпати» ще встигли відповісти своїм випадом. Ксьонз віддав передачу зліва вздовж лінії штрафного майданчика, Голодюк пропустив круглого на Кожанова, а той пробив низом у праву «шістку» – Махарадзе стрибнув і перевів шкіряну кулю за лицьову лінію. 0:0 – в цілому логічний підсумок 45-ти хвилин, впродовж яких розкриватися і проявляти агресію не поспішав ніхто.

У перерві Ігор Йовічевіч зняв з поля Чачуа, який у першій половині багато бігав (в основному – без м’яча) і випустив таки номінального нападника Сергійчука. Зрештою, захоплена у стартові хвилин п’ять перевага стала не стільки наслідком появи свіжого гравця, скільки показником того, що львів’яни додали у швидкості і стали більш непоступливими в єдиноборствах. Свої атакувальні акції вони здебільшого проводили по правому флангу. Там були не лише Ксьонз і Мірошниченко, який активно включався в наступальні операції, а й Голодюк з Кожановим, які зміщувалися вправо, створюючи на цій ділянці поля чисельну перевагу.

Однак це не допомогло – до загострень справа не доходила як з одного, так і з іншого боку, тому логічною виглядала й заміна від Санжара, який на останніх півгодини випустив замість Ситника іншого атакувального півоборонця Ігоря Семенину. 

Втім, свій шанс для результативної атаки донеччани знайшли зовсім не завдяки підвищенню інтенсивності дій на чужій половині. «Олімпік» піймав суперника на контратаці. Розігнав її, підхопивши м’яч на власній половині, Шериф. Протягнувши м’яч метрів 30, Іса віддав вправо на Моху, а той виконав пас вздовж воріт на Дорошенка, який бив фактично у порожні ворота – 1:0.

Карпатівці ще не встигли оговтатися після першого пропущеного голу, як донеччани забили вдруге. Мірошниченко на своєму фланзі перед самим входом до карного майданчика заблокував Дорошенка й Кирило миттю цей «стандарт», скинувши м’яч на 16-метрову лінію на Семенину, розіграв. Ігор пробив сходу і м’яч влетів у кут. Втім, лайнсмен цього м’яча не зарахував, зафіксувавши у Моха, який стояв перед воротарем і пропустив м’яч між ногами, положення «поза грою». Рішення судді було абсолютно правильним – Моха круглого не торкнувся, але однозначно, перебуваючи в офсайді, заважав кіперу львів’ян. 

Лише після цього львів’яни поступово почали приходити до тями. Міг забивати Ксьонз. Павло отримав м’яч на правому куті карного майданчика, після подачі Кожановим штрафного зліва і вибивання від суперників. Ксьонз пробив з підйому, а Махарадзе дістав м’яч з-під хрестовини. Але основну нагоду відігратися львів’яни втратили на 77-й хвилині, коли арбітр призначив у ворота номінальних господарів пенальті: на думку Анатолія Абдули голкіпер «Олімпіка» Махарадзе з порушенням правил зупинив прорив центрфорварда «Карпат» Сергійчука. Донеччани, щоправда, не були згодні з рішенням судді. Та так чи інакше, рефері вказав на позначку і цей вирок взявся виконувати Ксьонз. Пробив Павло зовсім не в кут і на зручній для голкіпера висоті. Махарадзе напрям польоту м’яча відгадав і відбив круглого.

Врятував воротар «Олімпіка» свою команду ще двічі, спершу відбивши удар Сергійчука головою, коли Михайло відгукнувся на подачу з кутового справа, а потім діставши з-під поперечини м’яч, сильно запущений метрів з 17-ти після індивідуального проходу Худоб’яком. У заключні хвилини Йовічевіч перевів на позицію центрфорварда Балажіца і той одного разу відгукнувся на навіс від Ксьонза справа, проте пробив головою надто легко і Махарадзе спокійно забрав м’яч у руки.

Після фінального свистка донеччани святкували перемогу, а карпатівці попадали в розпачі на газон чи попрямували до роздягалень. Підопічних зупинив тренер і разом з командою пішов до фанатського сектору. Сам Йовічевіч з фанатами спілкувався недовго, а ось розмова з гравцями була тривалою і доволі емоційною. Про що говорили, достеменно не відомо, хоча здогадатися й не так важко. Та головне, завершилася ця непроста і стовідсотково для всіх її учасників неприємна бесіда скандуванням «Ми львів’яни, ми найсильніші». А команду фанати, які однозначно були сьогодні кращими за своїх улюбленців на НТК імені Віктора Баннікова, проводили гучним «Ми в вас віримо»...».

Про це повідомляється в суботу на офіційному сайті ФК «Карпати»,