У Львові не відповідають нормативам 33,3% проб води

У прес-службі ЛМР повідомили «Щоденному Львову» сьогодні, 22 жовтня, що за дев’ять місяців 2014 року міський відділ ДСЕС дослідив 126 проб води, з яких 42 проби не відповідають нормативам. У повідомленні також конкретизують: 

«Львівський міський відділ ГУ ДСЕС у Львівській області веде моніторинг вмісту нітратів у воді з колодязів та каптажів джерел. Санітарно-гігієнічна лабораторія Львівського міського відділу проводить лабораторні дослідження криничної води.

У 2013 році лабораторія дослідила 175 проб води з індивідуальних криниць, з них 47 проб не відповідали вимогам. За 9 місяців 2014 року вже досліджено 126 проб води, з яких 42 проби не відповідають нормативам – 33,3%.

«Рівень нітратів у вашій воді перевищує норму вдвічі», – такий «діагноз» своїй криниці могли почути деякі мешканці смт. Рудно, смт.Брюховичі, м.Винники. Результати перевірки часто виявлялися невтішними для власників цих індивідуальних криниць, оскільки за допустимої норми 50 мг/л кількість нітратів коливалася від 60 до 120 мг/л. Такі концентрації можуть бути небезпечними для маленьких дітей, віком до трьох років, та шкідливими для дорослих», – розповідає лікар-лаборант санітарно-гігієнічної лабораторії ЛМВ С. Чавс.

Практика постійного моніторингу використовується держсанепідслужбою області, згідно з програмою досліджень води питної з виявлення та попередження виникнення метгемоглобінемії у дітей, віком до 3-х років, ще з 2010 року. За громадськими криницями в селищах та містах догляд і контроль ведуть установи та органи держсанепідслужби, проте за якістю питної води у приватних індивідуальних криницях мають стежити самі споживачі. 

Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 16 від 17.05.2010 р. «Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей», в ході здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду, було передбачено ведення моніторингу за вмістом нітратів у воді з колодязів та каптажів джерел, яка використовується для споживання дітьми, віком до 3-х років, за результатами якого повинні вживатися заходи, відповідно до повноважень.

Згідно з рекомендаційним листом, в пробах води з індивідуальних криниць проводяться дослідження таких інгредієнтів, як аміак, нітрати, нітрити. Так, зокрема у 2013 році санітарно-гігієнічна лабораторія ЛМВ ДУ «ЛОЛЦ ДСЕС України» дослідила 175 проб води з індивідуальних криниць, з них 47 проб не відповідали вимогам ДержСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» за вмістом нітратів, нітритів чи аміаку.

За 9 місяців 2014 року вже досліджено 126 проб води, з яких 42 проби не відповідають  нормативам – 33,3%. Окрім того, фахівці лабораторних центрів держсанепідслужби постійно проводять санітарно-освітню роботу з власниками приватних криниць щодо можливості виникнення нітратного забруднення. Уже сама поінформованість батьків може убезпечити життя малюків.

Відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», власники колодязів та каптажів джерел зобов'язані щорічно проводити обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження її безпечності та якості, які проводять лабораторні центри держсанепідслужби за такими показниками: запах, присмак, колірність, каламутність, водневий показник, аміак, нітрити, нітрати, загальна твердість, хлориди, сульфати, окисність, залізо, фтор та інші. 

У тому разі, коли після чищення та дезінфекції колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється. На колодязі чи каптажі джерела вивішується інформаційна табличка «Вода для пиття не придатна» та проводиться повторно чищення і дезінфекція з подальшим лабораторним контролем їх ефективності. Санацію шахтного колодязя чи криниці слід проводити, згідно з вимогами нормативної документації (тел. дезвідділу 255-31-80).

Санітарно-гігієнічна лабораторія Львівського міського відділу ДУ «ЛОЛЦ ДСЕС України» проводить на платній основі лабораторні дослідження криничної води.

Вартість досліджень, згідно з «Тарифом (Прейскурантом) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби», затвердженим постановою КМУ від 11 травня 2006 р. № 662, становить: на визначення 14 показників скороченого контролю води питної – 226,72 грн. (вартість з ПДВ). Визначення лише показників групи азоту (аміак, нітрити, нітрати) у воді з індивідуальних криниць становитиме 59,04 грн. (вартість з ПДВ).

Причини забруднення приватних криниць – неправильна конструкція колодязя чи занадто близько розташований туалет, вигрібна яма, хлів для утримання худоби. Нітрати можуть потрапити у воду з будь-яких продуктів життєдіяльності людини чи тварини, а далі нітрати разом із дощовою водою просочуться до ґрунтових вод, а згодом і до криниць. Ось чому найбільшу тривогу для фахівців санепідслужби викликає забруднення криничної води нітратами. Було доведено, що на водно-нітратну метгемоглобінемію хворіють зазвичай немовлята, яких вигодовують сумішами, приготованими на воді з високою концентрацією нітратів (понад 50 мг/л) та нітритів.

Нітрати не належать до утворювачів метгемоглобіну, але, надходячи до шлунково-кишкового тракту з водою, вони під впливом кишкової мікрофлори відновлюються в нітрити. У малюків, особливо першого року життя, спостерігається дефіцит метгемоглобінової редуктази, що призводить до накопичення метгемоглобіну.

Чим менша дитина, тим важчий перебіг хвороби. Крім того, у дітей грудного віку, особливо тих, які страждають на розлади травлення, відновлення нітратів у шлунку відбувається активніше, чому сприяє зниження кислотності шлункового соку.

У немовлят, за відсутності метгемоглобінредуктази, відбувається накопичення метгемоглобіну в крові, і коли його кількість досягає 10%, з’являються клінічні ознаки метгемоглобінемії: акроціаноз (синюшність обличчя), задишка, тахікардія. За тяжких форм хвороби (вміст метгемоглобіну до 30%) розвиваються судоми, утруднене дихання, що може призвести до смертельного випадку».