15:12 2 лютого 2021 р.
Розслідування вбивств червонокнижних тварин у Карпатах тривають роками. Навіть, якщо в злочині підозрюються працівники місцевих лісгоспів. Зазвичай такі справи не доходять до суду, а коли стається диво – довести вину браконьєрів вдається в одиничних випадках.
Про це інформують Наші гроші Львів.
Щороку в Карпатах вбивають 40-50 ведмедів, за оцінкою науковців World Wildlife Fund Україна. Тварини занесені до Червоної книги України ще у 2003 році, однак з того часу їхня популяція суттєво не збільшується.
Основна причина – браконьєрство. Згідно з анонімним дослідженням WWF Україна, мисливці вбивають тварин насамперед через бажання «утвердити свій високий соціальний статус та можливості, які цей статус надає, а саме – уникнути покарання за порушення закону».
За незаконне полювання браконьєр може отримати до п’яти років позбавлення волі. Однак редакція «Наші гроші. Львів» не знайшла жодного такого вироку в Чернівецькій, Закарпатській та Львівській областях протягом 2017-2020 років в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
«Вона (ця санкція – ред.) практично ніколи не застосовується», – підтверджує в своєму блозі голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований.
Загубив телефон з фото вбитого ведмедя
Наприкінці січня 2018 року лісівники Сторожинецького лісгоспу на Буковині отримали фотографії із ймовірного незаконного полювання місцевих мешканців. Один із них загубив телефон із цими фото під час полювання в мисливських угіддях.
Редакція «Наші гроші. Львів» вперше публікує фотографії із ймовірного місця вбивства рідкісного ведмедя
На світлинах чотири жителі містечка Красноїльськ Сторожинецького району позували з мертвим ведмедем, який занесений до Червоної книги України. Серед них – Григорій Іліуц, який до 2017 року працював єгерем Лаурського лісництва Сторожинецького лісгоспу. Фотографії були датовані листопадом 2016 року.
«Чоловіки фотографувалися з ведмедем з різних ракурсів. На частині світлин є мисливський собака. Також у нас були світлини з двома одиницями зброї в цих чоловіків. Крові ведмедя не видно, оскільки це період без снігу, трава та лісова підстилка темна», – розповідає лісівник Андрій, який побажав не публікувати його імені задля безпеки.
Серед отриманих знимок – ще одна, зроблена вже у квітні 2017 року. На ній один з чотирьох мисливців стоїть біля опудала ведмедя. Однак точно невідомо, чи це та сама тварина, якою чоловіки хвалилися на попередніх світлинах.
У лютому 2018 року через ці фотографії відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 248 Кримінального кодексу України – незаконне полювання. Якщо вину браконьєрів доведуть, то їм загрожує штраф від 3,4 до 6,8 тис. грн або обмеження чи позбавлення волі до п’яти років.
Згідно з судовими ухвалами, Григорій Іліуц запевняв слідчих, що тварину не вбивав. Його історія така. У листопаді 2016-го йому зателефонував Василь Гакман і розповів про знайдене тіло невідомої тварини. Подивитися на неї Григорій Іліуц приїхав не сам, а взяв зі собою ще двох фігурантів кримінального провадження – Костянтина Грозаву та Дмитра Тарновецького.
За словами Іліуца, коли вони підійшли до звіра, то зрозуміли, що це ведмідь. І вирішили спалити тварину, щоб не допустити розповсюдження хвороб і зупинити сильний сморід. Тільки перед спаленням чоловіки сфотографувалися з ведмедем. Лісівник Андрій не вірить словам мисливців.
«Так, вони можуть говорити, що вони випадково йшли лісом і знайшли ведмедя. Але одразу виникає питання: а чому на фотографіях є мисливська собака та ще одна рушниця? Чи запитували їх про це слідчі, чи мали вони велике бажання цю справу розкрутити?», – аргументує він свої сумніви.
Останні судові ухвали з цього провадження датовані ще січнем 2019 року. Однак у відділі комунікації Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області редакцію «Наші гроші. Львів» запевнили, що досудове розслідування досі триває та «проводяться всі необхідні слідчі дії».
Не знає деталей розслідування й лісівник Андрій.
«Ми дали слідчим всі потрібні документи, а далі все залежить від них. Я знаю, що ці четверо жителів були неодноразово на допиті, вони найняли адвоката, але ніяких розмов про розслідування між нами не було», – розповідає він.
Позував із вбитою риссю
Уже четвертий рік правоохоронці також не можуть довести до вироку справу про вбивство рідкісної рисі на Закарпатті. Кримінальне провадження за незаконне полювання відкрили ще в листопаді 2017 року, однак досі досудове розслідування проводить територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у Львові. У коментарі редакції «Наші гроші. Львів» в ДБР зазначили, що слідчі не мають права розголошувати деталі розслідування.
Три роки тому ця історія набула значного розголосу. Тоді у фейсбук-групі «Небайдужа Рахівщина» опублікували фотографії лісничого Устєріцького лісництва на Закарпатті Володимира Кабаля та його сина Михайла, депутата Рахівської міської ради від «Радикальної партії», з мертвою рідкісною риссю та птахом тетерука.
Лісничий Устєріцького лісництва на Закарпатті Володимир Кабаль з мертвою рідкісною риссю (джерело: Небайдужа Рахівщина)
Сам ж Михайло Кабаль, як і його батько Володимир, переконував, що не вбивав рисі. За його словами, близько 5-6 року тому (у 2011-2012 роках – ред.) вони з батьком їхали з полювання і побачили на дорозі машину, під якою лежала тварина. Водій автомобіля сказав, що збив рись, яка вибігла на дорогу. Оскільки рись – рідкісна тварина, в природі її ніхто не бачив, то Кабалі взяли її і пішли в ліс фотографуватися. При цьому Володимир Кабаль як лісничий був зобов’язаний повідомити правоохоронцям та природоохоронцям про мертву тварину, однак цього не зробив.
Тодішній директор ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» Володимир Приступа сумнівався в правдивості слів свого працівника і назвав його інформацію «несправедливою, неправильною».
«Є перші результати службового розслідування. Ми можемо точно сказати: насадження на вказаному ним місці, це центральна дорога Рахів-Ужгород, не збігаються з насадженнями на світлинах», – пояснив він.
Володимира Кабаля звільнили з посади в травні 2018 року. Він пропрацював лісничим Устєріцького лісництва «Рахівського лісового дослідного господарства» 22 роки. І досі пробує поновитися на цій посаді – у січні 2020 року Верховний суд повернув відповідну справу до Закарпатського апеляційного суду. Володимир Кабаль відмовився надати редакції «Наші гроші. Львів» коментар, завершивши розмову словами «то наклеп такий, так що вибачте».
А попри відкрите кримінальне провадження його син Михайло Кабаль у липні минулого року претендував на посаду тимчасового виконувача обов’язків заступника директора Ясінянського лісомисливського господарства.
«Ну, вбили ведмедя чи рись, і що?»
Фігуранти обох цих історій мають високі шанси залишитися всього лиш підозрюваними та уникнути відповідальності. Кримінальні провадження з фотографіями нібито браконьєрів та вбитих тварин є особливо складними, – пояснює заступник директора ГО «Дунайсько-Карпатська програма», юрист з питань екології та охорони навколишнього середовища Анатолій Павелко.
«Як правило, фігурант на допиті розповідає, що нічого не знає і знайшов тварину вже мертвою. Такі люди повинні стикатись з моральним осудом, але з погляду криміналістики та розслідування злочинів в таких випадках складно щось вдіяти. Адже для доведення злочину потрібні докази, збір яких є справою непростою і, як правило, слідство просувається тільки тоді, коли вдається встановити інших причетних осіб або свідків», – розповідає він.
За даними Головної прокуратури України, протягом 2014-2018 років лише 25 кримінальних проваджень про незаконне полювання із зареєстрованих 622 передали до суду. При цьому 60% з них, тобто 376 проваджень, закрили. У 2019 році обліковано 56 кримінальних правопорушень за незаконне полювання, однак лише у двох випадках вручено повідомлення про підозру та направлено справу до суду.
І причин для цього є декілька.
Перша з них – елітні браконьєри, які намагаються всіляко зам’яти кримінальні скандали, зазначає Анатолій Павелко. Мисливцям не вигідні ані судимості, ані вилучення зброї та інших знарядь злочину, оскільки їхня вартість може сягати тисяч або десятків тисяч доларів.
«Браконьєр намагається вповільнити слідство, щоб сплив термін притягнення до кримінальної відповідальності. Для цього міняються слідчі, зникають докази. Це ж відбувається на етапі судового переслідування. Наприклад, злочин неправильно кваліфікують, замість незаконного полювання звинувачують її у незаконному володінні зброєю», – пояснює Павелко.
Традиційно злочини проти довкілля правоохоронці вважають менш важливими – і це друга причина, чому такі кримінальні провадження закривають або розслідують довго.
«В основному слідчі не розуміють цінності вбитих тварин, для них це «ну, вбили ведмедя чи рись, і що?». Вони не розуміють, що такий злочин мисливці здійснюють проти суспільства, що у нас вилучають частину нас, навколишнього світу і нашого спільного ресурсу», – вважає Анатолій Павелко.
За його словами, правоохоронці не вміють розслідувати кримінальних проваджень, пов’язаних з довкіллям. Знань бракує і працівникам прокуратури, які ведуть процесуальне керівництво, тобто повинні зазначати слідчому, як розслідувати провадження. Бракує також криміналістів, оскільки їх залучають до пріоритетніших, на думку правоохоронців, злочинів, наприклад майнових або проти життя та здоров’я людини.
«Часто трапляється, що слідчі знаходять тушу вбитої тварини, але вирішують не викликати групу криміналістів. Натомість вказують в документах про сліди браконьєрського полювання, вилучають тварину – і на тому все закінчується», – пояснює Анатолій Павелко.
Що з цим робити?
За даними минулорічного опитування соціологічної агенції Info Sapeins на замовлення WWF Україна, 83% українців негативно ставляться до нелегального полювання на рідкісних ведмедя та рись. Окрім того, 90% мешканців вважають, що потрібно створювати заповідні території для ведмедей та рисів.
Однак «ні Червона книга, ні законодавство поки не в змозі зупинити вбивство рідкісних видів в основному через слабке правозастосування», – вважає Богдан Вихор, керівник напряму «Рідкісні види» WWF Україна. За його словами, хоча у 2019 році на порушників правил полювання склали майже 3 тис. протоколів, «реальну ж відповідальність несуть лише одиниці, а це створює враження безкарності».
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, протягом 2017-2020 років мисливців притягнули до адміністративної відповідальності за незаконні ліцензії на полювання, відсутність дозволу на вбивство кабана, козулі чи зайця. В основному вони отримали від 1,02 до 2,04 тис. грн штрафу без конфіскації зброї. При цьому максимальний штраф за такі дії становить 2,5 тис. грн, згідно зі ст. 85 Адміністративного кодексу України.
Щодо кримінальних проваджень, то як покарання браконьєрам в основному призначали 3,4 тис. грн штрафу. Наприклад, стільки отримав жовківський мисливець за вбивство кабана на території ландшафтного заказника місцевого значення «Климова Дебра» на Львівщині. А от браконьєра на Закарпатті за вбивство козулі суд звільнив від позбавлення волі на чотири роки, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає певні зобов’язання.
Водночас частину кримінальних проваджень закрили, а частину слідчі розслідують вже четвертий рік. Однак щоби усі ці розслідування були якісними, потрібно створити спеціальну природоохоронну поліцію або такі підрозділи в структурі Національної поліції.
«Це би дозволило розвантажити слідчих, які не спеціалізуються на таких справах, а з іншого боку – отримати спеціалістів, які б ефективно розслідували випадки браконьєрства», – вважає Анатолій Павелко.
Інший важливий аспект, розповідає фахівець, – питання відповідальності. На його думку, за браконьєрство потрібно посилювати не лише розміри штрафу, в таких випадках важливе відшкодування вартості тварини. Наприклад, за вбитого ведмедя мисливець повинен заплатити 130 тис. грн, за кабана – 40 тис. грн, а от такса на рись становить 20 тис. грн.
«Часто користувач мисливських угідь або держава не подає такого позову про відшкодування. В одних випадках це роблять спеціально, в інших – банально забувають», – пояснює Павелко.
У браконьєрів також обов’язково потрібно вилучати зброю та заборонити їм користуватися нею на обмежений або навіть і необмежений термін. Те саме стосується водійських прав. Адже браконьєри – це часто добре підготовлені люди, вони «значно краще оснащені та озброєні, аніж працівники природоохоронних органів».
А поки Державна екологічна інспекція підраховує завдані браконьєрами збитки і розповідає про «непоправну шкоду екосистемі», Україна втрачає рідкісних хижаків.
За оцінкою фахівців ГО «Дунайсько-Карпатська програма», ведмеді бояться йти на територію України. Ще 100 років тому в Українських Карпатах нараховувалося приблизно 1,2 тис. цих хижаків, а станом на жовтень 2020 року – не більше 150-180 особин.
«Повернути ведмедів в Україні можна, лише забезпечивши їм «безмисливські зони» впродовж 5-10 років. Для цього потрібні кошти та спільні зусилля адміністрацій, громад, природоохоронців та поліції, а також зміна законодавства. Зараз ця нагальна потреба скоріше виглядає як ілюзія або мрія», – вважає директор ГО «Дунайсько-Карпатська програма» Богдан Проць.