17:36 1 листопада 2020 р.
За радянських часів болота в Україні висушували. Але користь для сільського господарства виявилась обмеженою, наслідки ж для довкілля - катастрофічними. Тепер болота хочуть відновити. Німеччина допоможе грошима.
Про це інформує DW.
Врятувати урочище "Заливки", яке знаходиться посеред мальовничих краєвидів біосферного заповідника "Розточчя" і всього за 25 кілометрів від Львова, є одним із проектів з відновлення боліт. Довгий час воно було багатовіковим болотом, допоки в радянський час там не вирішили провести меліорацію і його висушити. "Це пояснювали тим, що болота багаті на гумус, що є добрим для сільськогосподарських земель. Але дуже скоро радянські чиновники побачили, що родючими ці землі є недовго. З часом їх все одно треба зволожувати, щоб вести сільське господарство", - розповідає заступниця директора біосферного заповідника "Розточчя" Галина Стрямець. Крім того, на висушеному болоті, за її словами, почастішали пожежі, з якими дуже важко боротись, оскільки шар болотяних торфів сягає кількох метрів, відтак пожежі стають довготривалими. А в умовах збільшення бездощового періоду і нерівномірних опадів через зміни клімату, такі пожежі стають дедалі більшою небезпекою.
Єдиним способом їх зупинити є повернути болото до первісного вигляду, тобто зволожити його знову. Це є метою проєкту, який його авторка, науковиця Любов Горбань подала на конкурс ідей "Екосистемна адаптація до змін клімату та стійкий регіональний розвиток шляхом розширення можливостей українських біосферних резерватів". Конкурс ідей організував Фонд Міхаеля Зуккова, спільно з Університетом сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина). У фінансуванні конкурсу бере участь і федеральне міністерство довкілля Німеччини.
"У Європі дуже мало збереглось територій, де ще є зволожені луки, бо клімат змінюється так, що пересихають маленькі річки, джерела, болота. Частково, щоправда, до цього докладаються люди. Тому, власне на таких територіях, які охороняються законом, дуже важливо зберегти, в першу чергу, оці вологі луки", - каже Горбань. За її словами, заболочені території мають велике значення для мікроклімату регіону. Від цього залежить, які рослини та тварини житимуть на цій території.
Продовження відновлення болота
Ідея Любові Горбань є продовженням проєкту зі зволоження болота, який в заповіднику "Розточчя" розпочали чотири роки тому за інші грантові гроші.
Галина Стрямець: на висушених болотах почастішали пожежі
"Цей крок був успішним, оскільки нарешті припинились пожежі. Ми потребуємо продовження, бо територія "Заливок" - 100 гектарів. А проблема відновлення боліт - складна. Для того, щоб воно відновилось до стану, в якому було, треба, щоб пройшли десятки, а може й сотня років", - додає Галина Стрямець.
Доцент з кафедри конструктивної географії та картограграфії ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Михнович розповідає, що чотири роки тому вони почали встановлювати дерев'яні перешкоди - переливні загати, які затримують воду в каналах і піднімають рівень води, також почали запускати воду з сусідньої річки.
"Спостереження показують, що це була добра ідея, бо територія стала більш зволоженою, вода стоїть на поверхні, деякі заболочені ділянки є постійно. Але цю воду треба розподілити по території всього болота, бо дві третіх його ще досі залишаються пересушеними"- каже Михнович.
Щоб краще розподілити воду, за його словами, треба добудувати канави у вигляді деревовидного розгалуження, щоб по тих "гілках" розтікалась вода. За його підрахунками, потрібно буде приблизно 20 кілометрів таких канав.
"Зменшуючи кількість і швидкість поверхневих вод, яка стікає з болота, ми повертаємо родючість торфам, також рослинність, яка пристосована до підвищеної вологості. В майбутньому сюди повернуться і тварини",- переконує науковець.
Посадити гай біля "Сірки"
Ще один проєкт, який переміг в конкурсі, організованому німецьким фондом, - рекультивація земель навколо території колишнього сірчаного кар'єру у Яворівському районі на Львівщині. Науковець з "Львівської Політехніки" Степан Качан пропонує навколо колишнього хімічного підприємства, хоча б на території пів гектара, посадити березу та вербу. Це також має допомогти зменшити негативний вплив суховіїв на територію, які частішають зі зміною клімату.
Андрій Михнович сподівається, що в майбутньому у відновлені болота повернеться й притаманний їм тваринний світ
"Колись тут видобували сірку відкритим способом, мили в спеціальних розчинах, а потім їх зливали у відстійники. Тепер тут - неродюча земля, утворилась пустеля біля десятка гектарів. Я сам - з цих місць. Тому мені важливо, щоб усе це заросло і не було цієї "рани", - каже Степан Качан. Він каже, що через діяльність підприємства, ґрунти - сильно закислені, тому пропонує завезти сюди нову землю і вже на ній висадити дерева.
Які вимоги висуває фонд?
Загалом в конкурсі ідей від німецького фонду перемогло дев'ять проєктів. Крім згаданих двох, ще є один - із Львівщини, три - з Волинської області і ще три - з Сумської. Їх реалізовуватимуть у межах трьох біосферних резерватів "Деснянський", "Розточчя" та "Західне Полісся".
Відбираючи проєкти, як пояснив національний координатор конкурсу Фонду Міхаеля Зуккова в Україні Анатолій Смалійчук, особливу увагу звертали на те, щоб проєкти врешті-решт були реалізовані. "Ми зацікавлені, щоб проєкти стали прикладами і стимулювали місцеве населення до пошуку інноваційних ідей у напрямку екосистемної адаптації," - каже координатор конкурсу. "Крім екосистемного підходу, - продовжив Смалійчук. - Нам важливий також економічний: наприклад, через створення нових робочих місць".
Кожен переможець конкурсу отримає приблизно по 10 тисяч євро. Через пандемію, проведення конкурсу і виділення грошей затрималось, відтак закінчення проєкту перенесли на осінь наступного року. Хоча в листопаді, за словами організаторів проєкту, мають надійти перші транші.
Степан Качан каже, що за ці кошти планує ще цього року розпочати лабораторний аналіз ґрунтів, який би показав рівень їхньої кислотності. А висадку дерева він почне вже навесні. Також в "Заливках" ще цього року планують закупити необхідний інвентар, а в березні - продовжити роботу зі зволоження болота.