17:30 21 лютого 2019 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Турецькі інвестори з ТзОВ «Воловець Атлас Енерджі» мають намір побудувати вітрову електростанцію з 34 вітряків на самому хребті полонини Боржава. Під час громадських обговорень замовники надали громадськості сфальшований звіт оцінки впливу електростанції на довкілля. А фахівцям, які намагалися на це вказати, почали погрожувати.
Про це сьогодні, 21 лютого, під час прес-конференції на тему: «Чи не продали недобросовісні чиновники та науковці Боржаву за 30 срібняків?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив голова Бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильніков.
Інвестори запланували за три з половиною роки збудувати 34 вітряки, дороги, підстанції, лінію електропередач та інші об’єкти. Зараз відбувається період громадських обговорень, під час яких громадськості надали оцінку впливу на довкілля вітрової електростанції.
Найбільше екологів обурило те, що експерти, які надали ці висновки про можливість будівництва електростанції на Боржаві, скопіювали свої попередні висновки, які стосувалися оцінки впливу на довкілля Сиваської вітрової електростанції.
- Боржава – це гірський хребет, а Сиваш – один з лиманів Азовського моря. Це – зовсім різні умови і мають досліджуватися за зовсім різними методиками. Наприклад, у звіті про Боржаву, чомусь, детально описують Джарилгацька затоку та прибережні охоронні зони морів, - говорить екологиня МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська.
Екологиню та її колег обурює те, що особи, які зробили роботу абияк, сподіваються, що ніхто не помітить їхньої фальсифікації. У звіті вони обіцяють дослідити, чи не зашкодить будівництво та робота вітряків на Боржаві видрі, якої там ніколи не було. А червонокнижних бурозубок альпійських, над головами яких пропонують розмістити вітрові установки, псевдонауковці пропонують просто виловити та переселити в інші місця. При цьому, ловити червонокнижних тварин пропонують самим будівельникам.
Також недобросовісні експерти надали зимові фото ділянки, де планують розмістити вітряки, і написали, що жодних типів флори та фауни, які охороняє законодавство, там не виявлено.
- Звичайно, що взимку багато чого не можна виявити. Та їх і побачити під снігом неможливо, - каже Катерина Полянська.
Крім того, інвестор обіцяє мінімально зачепити ґрунтовий покрив та відновити його в найкоротший час.
- У звіті зазначено, що вириють котловани завглибшки 4 метри та діаметром 18 метрів, відновлять усі ґрунтові дороги та проведуть біля них протиерозійні заходи. Там їздитиме важка техніка. При цьому, нам кажуть, що тут не буде порушено ґрунтовий покрив, що всі шари ґрунту будуть повернуті на місце в такій же послідовності. Як може не порушити ґрунт важка техніка? – риторично запитує екологиня.
Завідувачка кафедри ботаніки Ужгородського національного університету, докторка біологічних наук, професорка Любов Фельбаба-Клушина у 2015 та 2016 роках досліджувала запаси чорниці та брусниці на полонині Боржава.
- Найбільша кількість опадів випадає у високогір’ї. І якщо там порушиться рослинний покрив, то станеться водна ерозія, і вода з великою швидкістю буде стікати в річки. А для того, аби ці води перейшли в найцінніший ресурс – в підземні води, тут повинен залишатися суцільний та непорушний рослинний покрив. На високогір’ї Боржави є чагарничково-мохово-сфагнова рослинність. І саме вона під час дощів перехоплює від 50 до 80 відсотків вологи, - розповідає науковиця.
Вона нагадала, що в сімдесятих роках на полонині Руні, яка розташована на тій же висоті, що й полонина Боржава, розпочали будівництво ракетної станції. Туди також заїжджала важка техніка. На щастя, будівництво припинили. Але на полонині дотепер не росте жодного чагарника. І найближчі 50 років не ростиме.
- Забудовники кажуть: «Це ж така незначна смужка, де стоятимуть вітряки. Нічого страшного не станеться». Але закінчився той час, коли локальні впливи не мали глобального наслідку. Якщо у високогір’ї Боржави чи іншого високогір’я пройде важка техніка, то там будь-яка рослинність відновиться мінімум за сто років, - наголошує професорка Любов Фельбаба-Клушина.
Кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника, докторанта Національного лісотехнічного університету України Андрія Бокотея здивувало, що інвестор запросив громадську організацію з Мелітополя досліджувати шкоду від вітроелектростанції для карпатських птахів та кажанів.
- Ця дослідницька організація обґрунтувала близько 15 вітрових електростанцій на морських узбережжях. Але в Карпатах вони ніколи не працювали. А для досліджень застосували методику для птахів морських узбережь в Шотландії. Якщо методика вибрана неправильно, то далі говорити немає про що. Міграція птахів над морським узбережжям і методика міграції птахів та кажанів через гірські хребти – це різні речі, - зауважив науковець. Чим відразу і пояснив, звідкіля в обґрунтуванні виникли згадки про Сиваш.
Також, за його словами, методика передбачає провести по 10 досліджень щосезону. А було проведено лише по два.
- Мало матеріалу, який почали обробляти математично. Тому й вийшло, що птахів мало, і вони там не літають. Згідно з їхнім дослідженням птахи в Карпатах взагалі не літають. А ми провели свої дослідження минулого року. І визначили, що найменше – шість видів червонокнижних птахів літають на рівні лопастей майбутніх вітряків. Вони також виявили 196 особин червонокнижного журавля, який мігрує через хребет Боржави; ми виявили 4 200 особин. Частина цих птахів летить на рівні розташування лопастей вітряка. Зрозуміло, що зіткнення будуть неминучими. Тим більше, що погода на Боржаві часто з туманами, що суттєво погіршує видимість. У птахів очі розташовані інакше, ніж в людини, і перед собою вони бачать погано, - наголошує Андрій Бокотей.
Голова Бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильніков зазначив, що ніхто не виступає проти альтернативної енергетики.
- Але, на жаль, в Україні інвестор отримує надприбутки від «зеленого тарифу». Насправді, ця вітроенергетика плюсує енергію для тих, хто кладе кошти з «зеленого тарифу» собі в кишеню. Для тих інвесторів, які, користуючись зараз надмірно високим «зеленим тарифом», який потім накладається на ціну електроенергії та оплачується нами, і яку потім олігархи продають за кордон, - каже він.
Натомість українцям залишають знівечену природу. Хоча цю електростанцію можна побудувати й в іншому місці, де вона не призведе до таких збитків.
Крім того, в боржавському проекті екологи знайшли й інші порушення.
- Закон про оцінку впливу на довкілля передбачає, що коли відбувається зміна цільового призначення сільськогосподарських земель на новий вид призначення, то треба провести додатково процедуру оцінки впливу на довкілля. Тут не було проведено такого. Натомість інвестор каже, що вони пропонували на кожній окремій ділянці будувати установку з однією турбіною, - зауважила юристка МБО «Екологія-Право-Людина» Наталя Городецька.
Наразі на Боржавському хребті ще нічого не будують. Закарпатська обласна адміністрація вирішує – дозволити або заборонити там розміщувати вітрову електростанцію. Екологи сподіваються, що таки заборонить.
А науковців, які недобросовісно зробили свою роботу та надали фальшиві висновки, будуть покарані. Провідна юрисконсультка МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк нагадала, що оцінку впливу на довкілля від певної діяльності роблять не для того, аби оцінювати цю саму діяльність, а щоби знайти оптимальне рішення, де ця діяльність принесе найменше шкоди екології. І науковці, які фальшують звіти на догоду інвестору, повинні бути покарані.
- У Законі про оцінку впливу на довкілля є стаття 15 з пунктом «Завідомо неправдивий звіт з оцінки впливу на довкілля». І це передбачає кримінальну відповідальність. І є ще така річ, як цивільна відповідальність. Тому ми започатковуємо реєстр недобросовісних виконавців звітів з оцінки впливу на довкілля, аби суспільство знало – хто є хто, - заявила Софія Шутяк.
Довідка
Полонина Боржава – це унікальна природна територія, розташована в межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського та Хустського районів Закарпатської області. Її найвища вершина – гора Стій (1681 м). На Боржавському хребті