16:46 23 січня 2026 р.
Відео:
Доки основна увага суспільства в Україні прикута до військових і макроекономічних питань, у затінку великої політики триває один із найскладніших процесів в історії українського державотворення — адаптація екологічного та кліматичного законодавства до стандартів Європейського Союзу.
Глава 27 переговорного процесу («Довкілля та зміна клімату») налічує близько 200 правових актів ЄС. Вони вимагають повної перебудови економічної моделі України. Це важливе завдання і для державних організацій, і для громадських.
Україна пройшла скринінгові сесії
Під час пресконференції у Львівському прес-клубі, яку організувала МБО “Екологія-Право-Людина”, провідні експерти, представники громадського сектора і Львівської обласної державної адміністрації, проаналізували, де зараз перебуває Україна на цьому шляху, які галузі є лідерами, а які — гальмують євроінтеграційний прогрес через лобізм та інституційну слабкість.
Як зазначила Наталія Андрусевич, голова правління ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», минулий рік став знаковим. Україна пройшла так звані скринінгові сесії, отримала звіти від Європейської комісії та почала формувати переговорні позиції. Проте шлях до повноправного членства не є суто технічним.
«Ми сподівалися на відкриття переговорних розділів під час головування Польщі та Данії, які є нашими союзниками. Однак політична позиція Угорщини заблокувала цей процес. Тому наразі ми рухаємося технічним шляхом, готуючи реформи, щоб у момент розблокування політичного рішення ми могли діяти миттєво», — пояснює експертка.
Головний виклик 2026 року — імплементація програми адаптації законодавства та розробка планів впровадження складних директив. Україна змушена просити ЄС про певні відступи або перехідні періоди, особливо у сферах, що потребують величезних капіталовкладень.
Критична інституційна помилка Києва
Однією з найгостріших тем обговорення стала ліквідація Міністерства захисту довкілля та його приєднання до Міністерства економіки та сільського господарства. Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ), назвала це рішення критичною помилкою.
«Ми отримали гібридне міністерство, яке одночасно має розвивати економіку, стимулювати сільське господарство і... захищати довкілля від впливу цієї самої економіки. Досягти балансу в межах однієї структури неможливо. Це не лише знижує інституційну спроможність, але й демотивує кадри. Процеси звільнення та перепризначення вибивають фахівців з роботи на пів року», — зауважила юристка.
Європейський Союз неодноразово наголошував у своїх звітах на необхідності посилення саме екологічної вертикалі. Постійні реорганізації ставлять під загрозу виконання амбітного плану — вступу України до ЄС до 2030 року.
Оцінку впливу на довкілля скасовувати не можна
Сфера лісового господарства є найбільш показовою у розрізі євроінтеграції. З одного боку, ліс став критичним ресурсом для національної економіки під час війни, особливо в західних та північних регіонах. З іншого — галузь опинилася під тиском нових жорстких правил ЄС.
Анатолій Павелко, провідний юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина», виокремив ключові тренди цієї проблематики:
Регламент EUDR (European Deforestation Regulation). Це нова норма ЄС, яка забороняє ввезення продукції, вирощеної на землях, де відбулося знеліснення. Для українських лісівників це виклик щодо доведення законності походження буквально кожної колоди.
Самосійні ліси. В Україні існують величезні площі лісів, що виросли на покинутих сільгоспземлях. На Львівщині та півночі України триває боротьба за їхнє збереження. Часто аграрії намагаються викорчовувати такі ліси, щоб повернути землі в обробіток, що прямо суперечить кліматичним цілям ЄС.
Атака на ОВД. Експерт застерігає від спроб скасувати процедуру оцінки впливу на довкілля для санітарних рубок. «Це давня мрія певних кіл у лісовій галузі — рубати без контролю, прикриваючись війною чи шкідниками. Але ОВД — це не бар'єр, а запобіжник, який отримав позитивну оцінку ЄС», — підкреслив Павелко.
Учасники пресконференції наголосили на спробах вивести певні види діяльності з-під процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД). Це стосується не лише лісових рубок, але й будівництва об'єктів альтернативної енергетики, наприклад, вітряків.
Закони, які застрягли у Верховній Раді
Попри те, що Єврокомісія відзначила прогрес України у сфері управління відходами (прийнято Національний план до 2033 року) та управління річковими басейнами, багато реформ ще буксують у Верховній Раді.
Зокрема, понад 5-7 років чекають на ухвалення: закон про території Смарагдової мережі (Emerald Network); закон про державний екологічний контроль; стратегія циркулярної (кругової) економіки.
«Депутати часто вбачають у екологічних нормах перешкоду для бізнесу. Прикладом є блокування закону про Смарагдову мережу через інтереси забудовників на Боржаві чи Свидовці. Але ми маємо розуміти, що без цих законів ми не просто не потрапимо до ЄС, але й втратимо доступ до фінансування через фонд Ukraine Facility», — застерігає Ольга Мелень-Забрамна.
Державну екологічну інспекцію слід реформувати
Найбільш болючим питанням є відсутність реального контролю. В Україні вже понад п'ять років діє фактичний мораторій на перевірки бізнесу — спочатку через COVID-19, тепер через воєнний стан. Державна екологічна інспекція потребує докорінної реформи, оскільки зараз громадянам фактично немає куди скаржитися на екологічні злочини.
ЄС вимагає створення прозорої системи контролю. Якщо ефективного державного екологічного контролю не буде, будь-які «ідеальні» закони залишаться лише текстом на папері.
Євроінтеграція — це не лише обмеження, але й величезні можливості. Статус кандидата відкриває доступ до програми LIFE та інших грантів на відновлення природи. Європейський Союз готовий інвестувати у «зелене» відновлення України, але за умови дотримання демократичних принципів, участі громадськості та верховенства права.
Що Україна має зробити у 2026 році? Відновити інституційну спроможність: Експерти одностайні — екологічна політика повинна мати окремий, сильний голос в уряді. Необхідно затвердити Стратегію циркулярної економіки - перехід від моделі «купив-викинув» до переробки відходів. Треба забезпечити прозорість лісової галузі. Впровадити цифрові інструменти для відстеження деревини згідно з регламентом EUDR. Слід активізувати роботу на місцях, бо Євроінтеграція — це не лише Київ. Багато повноважень (управління відходами, моніторинг повітря) лягають на громади та ОДА.
Війна не може бути виправданням для зупинки реформ
Україна демонструє «добрий прогрес», за оцінками Брюсселя, але цей рух часто відбувається не «завдяки», а «всупереч» внутрішньому супротиву. Екологія сьогодні — це не про «квіточки і дерева», а про якість води, повітря та конкурентоспроможність українського експорту на світових ринках. Війна не може бути виправданням для зупинки реформ, адже ми будуємо країну, в якій захочемо жити після перемоги, наголосили промовці.
Якщо на рівні Києва та Брюсселя тривають складні політичні перемовини, то на місцях євроінтеграція має вигляд конкретних інфраструктурних об’єктів, в тому числі ліквідації сміттєзвалищ та встановлення станцій моніторингу повітря. Друга частина пресконференції у Львівському пресклубі була присвячена саме тому, як європейські директиви втілюються в життя у громадах Львівщини та які підводні камені заважають прогресу.
Ліквідувати і рекультивувати несанкціоновані сміттєзвалища
Україна вже зробила важливий крок, ухваливши рамковий закон «Про управління відходами». Проте, як зауважує Ольга Мелень-Забрамна, одного закону замало. Потрібна ціла низка підзаконних актів.
«Ці закони вже давно розроблені за кошти ЄС, але в парламенті поки що немає політичної волі їх прийняти. Європейський Союз за цим ретельно стежить. Однак, крім законодавства, потрібні конкретні заходи на місцях. У 2024 році в Україні нарахували близько 6 000 несанкціонованих сміттєзвалищ. Їхня ліквідація та рекультивація — це пряма відповідальність громад і шлях до нашого членства в ЄС», — наголосила юристка.
Львівщина вже має Регіональний план управління відходами на 10 років. Ганна Башта, заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА - начальниця управління регулювання природокористування та моніторингу, підкреслила складність цього етапу: «Ми маємо закладені цільові показники ЄС. Це вимагає величезного ресурсу: закриття старих полігонів, будівництва сортувальних ліній та переробних заводів. Складність у тому, що потрібно одночасно залучати значні фінанси та адаптувати населення до нових вимог, зокрема роздільного збирання відходів».
Моніторинг атмосферного повітря по-європейськи
Одним із небагатьох секторів, де прогрес є відчутним і вимірюваним, є моніторинг атмосферного повітря. Директор департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА Володимир Корда повідомив, що за останні п'ять років в області було встановлено шість сучасних станцій моніторингу.
«Ми встановили шість станцій на загальну суму понад 10 мільйонів гривень. Одна з них — референтна — працює у Шептицькому (колишній Червоноград), у вугільному регіоні. Наступного місяця за допомогою фінських партнерів ми встановимо станцію у Новояворівську. Це дозволить нам відстежувати навіть транскордонне забруднення, яке приходить до нас з боку Євросоюзу», — пояснив очільник департаменту.
За словами Ганни Башти, зараз область переходить на європейські норми вимірювання твердих частинок (пилу), відходячи від застарілих радянських показників. У планах — інтеграція даних цих станцій на загальноєвропейську карту якості повітря.
Львівщина готується до впровадження цифрової системи моніторингу. У планах департаменту — запуск мобільного застосунку, де кожен мешканець зможе в реальному часі побачити стан забруднення річки чи повітря у своєму районі. Крім того, особлива увага приділяється безбар'єрності в об'єктах природно-заповідного фонду, щоб парки та заказники були доступними для маломобільних груп населення та ветеранів.
Тече вода каламутна...
Найбільш фінансово місткою та складною досі є сфера водопостачання та очищення стоків. Львівщина є унікальним регіоном — європейським вододілом. Річки області несуть воду як у Чорне, так і в Балтійське моря.
«Річка Полтва через Західний Буг несе наші стоки до Балтійського моря. Без модернізації очисних споруд нам буде дуже складно вести діалог з ЄС. Ця галузь потребує мільярдних вкладень. Цього року ми виділяємо 25 мільйонів гривень з екофонду на очисні споруди, але, повірте, це крапля в морі порівняно з реальною потребою», — зазначив Володимир Корда.
Різні рівні професійності кадрів
Анатолій Павелко акцентував на професійності регіонального департаменту екології та природних ресурсів як останнього рубежу захисту довкілля після фактичної ліквідації міністерства екології: «Коли відбулася децентралізація, відповідальність перейшла на громади. І якщо на обласному рівні ми маємо професійні кадри, то на рівні місцевих громад часто панує хаос. Під виглядом екологічних заходів там часом коїться казна-що, бо керують непрофесійні люди, які не розуміють ні контексту ЄС, ні законодавства. Зберегти професійне управління на рівні області — це критична умова євроінтеграції».
Підсумок пресконференції був одностайним: шлях до європейських стандартів — це не лише ухвалення законів у Києві, але й щоденна робота кожної громади.