17:00 23 листопада 2015 р.
Фото: zik.ua
Урочисті збори розпочнуться о 12.00.
«Завтра, 24 листопада, о 12.00 у великій сесійній залі ЛМР відбудуться урочисті збори новообраних депутатів міської ради та міського голови Львова Андрій Садовий, який зазначив: «Вже завтра ми будемо разом з депутатами збиратись вперше після виборів, будемо мати урочисте складання присяги і будемо планувати наші подальші кроки».
Про це повідомили сьогодні, 23 листопада, «Щоденному Львову» в прес-службі міської ради, де згодом розповіли також:
«24 листопада відбудуться урочисті збори новообраних депутатів міської ради та міського голови Львова. Мер та новообрані депутати складуть присягу на пам’ятках давньої культури Львова – клейнодах міського голови.
Самоврядування у Львові має давні традиції. Різні національності створювали тут власний лад. Сьогоднішній уклад сформувався вже у середині ХХ століття. Нині маємо демократичні вибори, завдяки яким обираємо депутатів до міської ради та міського голову. Однак, давні традиції є незмінними під час інавгурації новообраного мера.
Львів є одним із небагатьох європейських міст і, можливо, єдиним містом в Україні, де збереглися коштовні міські клейноди – срібні символічні ключі міста XVIII століття та срібний церемоніальний ланцюг президентів Львова 1892 року.
Раритети залишилися неушкодженими, попри всі історичні баталії: війни, окупації, революції, масові заворушення й неодноразові зміни влади. Нині вони експонуються у Львівському історичному музеї та надаються для церемонії інавгурації новообраного мера.
Крім того, під час цієї церемонії інавгурації міський голова Львова приймає присягу на старовинному Львівському Євангелії, яке зберігається у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Подаємо детальнішу інформацію про усі ці реліквії:
Львівське Євангеліє
Видане 28 листопада 1690 року друкарнею Свято-Успенського православного ставропігійського братства. Унікальне видання вважається одним із найкращих львівських українських літургійних друків ранньомодерної доби.
Книга з’явилася на світ працею Семена Ставницького, а одним із граверів був Євстахій Завадовський. На початку XVIII століття книга була куплена у братства Василем «на прізвисько Лукавим» за сто золотих і подарована церкві Різдва Пресвятої Богородиці у селі Миклашів.
Згодом книга стала надбанням бібліотеки Богословського наукового товариства, а сьогодні зберігається у фонді Відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг імені Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Цьогоріч, майже у своє 325-річчя, книга стане символічною для громади мЛьвова, бо саме на ній новообраний міський голова Андрій Садовий даватиме присягу служити мешканцям міста.
Церемоніальний ланцюг президентів Львова
Важливою пам’яткою міського самоуправління є церемоніальний ланцюг, неодмінний атрибут влади бургомістрів, президентів, мерів Львова. Ланцюг виготовив один з найкращих ювелірів Львова – Ян Яжин у 1892 року, з нагоди очікуваного візиту до Львова імператора Франца-Йосифа І.
Реліквія виконана з позолоченого срібла. Складається з орнаментованих чотирикутних пластинок, з’єднаних між собою подвійними кільцями, має великий фігурний щит, покритий голубою емаллю. На щиті зображений тогочасний герб Львова (лев, що звівся на задні лапи у міській брамі з трьома вежами), увінчаний королівською короною.
Цікаво, що з XVI столітті у гербі Львова використовували елементи герба Папи Сикста V: три пагорки і зірка у лапі лева, тож він мав ще назву – «папський» лев. Довжина ланцюга 90 сантиметрів, висота медальйона – 12,5 сантиметра, а ширина –8,6 сантиметра.
Ланцюг президенти надягали під час урочистостей з нагоди важливих подій. Його передавали від попередника до наступника. Зараз реліквія зберігається у Львівському історичному музеї. Надягають церемоніальний ланцюг міські голови лише в урочистих випадках, зокрема під час інавгурації.
Срібні символічні ключі Львова XVIII століття
У житті європейських міст ключі відігравали символічну роль. Вони входили до числа міських клейнодів і вручалися почесним гостям як вияв пошани чи віддавалися ворогу на знак покори. Були такі ключі й у Львові.
Зокрема, у XVIIІ столітті у Львові з’являється комплект срібних символічних ключів. УпродовжXVIIІ-ХІХ століть вони знаходилися у магістраті, а з початку ХХ століття і дотепер експонуються у Львівському історичному музеї. Вони збереглися неушкодженими попри всі історичні колізії.
Цікаво, що у цих ключів були свої реальні прототипи. У XV-XVIIІ століттях середмістя Львова було оточене подвійним кільцем оборонних мурів. Дістатися до нього можна було тільки через брами (їх було дві — Краківська і Галицька) і через хвіртки (Босацьку та Єзуїтську).
Ключі від них зберігали спеціально призначені ключники. Після закриття брам і хвірток ключі віддавалися нічному бургомістру. Зрозуміло, що перебування ключів у надійних руках гарантувало безпеку жителів міста.
У комплекті срібних церемоніальних ключів два більші символізують міські брами — Краківську і Галицьку, два менші — хвіртки (Босацьку та Єзуїтську). Ключі мають цінність не лише як історичні реліквії, а і як мистецькі пам’ятки львівського ювелірства доби бароко.
Головки ключів виконані у вигляді декоративно оздоблених трилисників, а борідки, за звичаєм того часу, зроблені ажурними, з прорізаним орнаментом. Кожна пара ключів має свою орнаментацію. Всі чотири ключі з’єднані між собою декоративним шнуром з китицями на кінцях.
Саме ці чотири символічні срібні ключі від міста XVIII століття: два великі ключі від Краківської та Галицької брам, два малі – від Босацької та Єзуїтської хвірток – з 2006 року використовуються під час церемонії інавгурації нового міського голови Львова Андрія Садового.
І хоча символічні ключі не відкривають жодних замків від міста, вони відкривають нам замки від таємниць його історії. І що більше ми довідуємося про ці пам’ятки, тим глибшим є наше пізнання минулого, тим живішою стає для нас аура суспільного життя львів’ян протягом століть, тим відчутнішим є тепло долонь сотень, а може, й тисяч відомих і невідомих осіб, що торкалися цих ключів, залишивши у такий спосіб свій слід в історії».