09:46 28 липня 2014 р.
Фото: nikorupciji.org
Про це повідомив військовий комісар обласного військового комісаріату Олександр Тіщенко.
Кореспондент «Радіо Свобода» Галина Терещук розповідає сьогодні, 28 липня, в публікації «Нову хвилю мобілізації на Львівщині сприйняли неоднозначно»:
«В Україні розпочалась третя хвиля мобілізації, яка за обсягом буде значно більша, аніж разом узяті дві попередні – у лютому і травні», – кажуть військові комісари на Львівщині. У комісаріати викликатимуть усіх військовозобов’язаних чоловіків і тих, кому виповнилось 25 років, але вони не проходили служби з різних причин.
Військові на Львівщині сподіваються на високу свідомість громадян. Водночас в області розпочався і бойкот мобілізації. Про те, скільки чоловіків мобілізують, військові не говорять: мовляв, закрита інформація.
«Зараз у військкомати викликають для перевірки документів. Якщо хтось є опікуном, батьком трьох малолітніх дітей, непридатний служити через захворювання, то має принести документи, які це підтверджують. Таку людину переведуть у запас. Якщо чоловіку виповнилось 25 років і за станом здоров’я він може служити, то його призиватимуть до війська. Однак передусім це стосується тих, хто потрібен армії», – наголосив військовий комісар Львівського обласного військового комісаріату Олександр Тіщенко.
«Людина, яка служила, має військово-облікову спеціальність. А хто ні, той має фах, здобутий під час цивільного навчання, – каже військовий комісар. – Є перелік спеціальностей, які потрібні сьогодні армії. Серед них водії, інженери, стрільці, зв’язківці, кулеметники, їх у першу чергу і призиватимемо».
Також українській армії потрібні кухарі, програмісти, бухгалтери. Тому навіть невійськовозобов’язаних осіб такого фаху будуть призивати, або ж чоловіки можуть зголошуватись добровільно. Останніх на Львівщині є чимало, але масово добровольці записувались на службу у лютому, після Майдану.
Мобілізація викликала хвилю протестів
Однак на Львівщині ставлення до нового призову неоднозначне. Батьки протестують біля військових комісаріатів, перекривають дороги, виступаючи проти мобілізації цивільних людей, які не мають військових навиків і стають «гарматним м’ясом» для професійних бойовиків.
Тобто люди вважають, що воювати мають лише професійні військові і добровольці. Окремі місцеві політики і представники місцевої влади ще й підсилюють антивоєнні настрої серед мешканців. Водночас інша група людей долучилась до акції «Чужих дітей не буває», і вимагає проведення постійної ротації бойового складу в зоні антитерористичної операції, мобілізації пенсіонерів-силовиків, можновладців, синів і родичів народних депутатів, діючого президента і його попередників, державних чиновників.
Захищати країну – обов’язок
За неофіційною інформацією «Радіо Свобода», дехто з чоловіків від мобілізації «переховується» у шпиталях. А хтось навпаки – шукає можливість потрапити у військо.
До таких належить 55-річний львів’янин Василь Нагорний, колишній військовослужбовець. Чоловік ще у березні звертався у військкомат з проханням про добровільну мобілізацію. Але кадровому офіцеру тоді львівський військкомат відмовив у службі. Втім 20 травня мобілізували його 25- річний сина Юрка, який хотів захищати країну, розповів тато, який це прагнення сина розумів.
Юрко Нагорний загинув 11 липня поблизу Зеленопілля під час обстрілу «Градом». Лише 25 липня рідні довідались, що тіло сина лежить у морзі в Запоріжжі. Весь цей час вони шукали загиблого сина.
«Якби я був на місці Юрка, це було б природне явище, бо син ховав би батька, а так – неприроднє, але як є. Він хотів захищати країну, і це правильно», – каже Василь Нагорний.
Сам він, попри велику втрату сина, не підтримує протестів біля військкоматів чи перекриття доріг. Бо вважає обов’язком кожного захищати батьківщину і нагадує українцям, що історія 40-50-х років минулого століття, коли НКВС, а потім – КДБ, чинили репресії і знищили мільйони громадян України, може повторитися, якщо прийде ворог.
«Це не мотивація, коли протестують, що немає бронежилетів чи гельми. Бо є підрозділи, де цей захист видають на місці дислокації чи перед боєм. Коли мій син виїжджав у Дніпропетровськ, де мав пройти додаткові навчання, люди з палицями перекрили виїзд автобуса з добровольцями, які їхали захищати країну. Мені син тоді мені телефонував і обурювався. Я навіть телефонував правоохоронцям, просив звільнити проїзд», – каже батько загиблого. Василь Нагорний готовий йти добровільно захищати державу, але ще його чекає важке пережиття – похорон сина».