13:06 29 січня 2020 р.
Фото: Тетяна Байбак
Відео: Львівський пресклуб
Законопроєкт про дезінформацію потрібно відхиляти повністю. Таку думку висловив під час пресконференції у Львівському пресклубі Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права.
- Не знаю жодної організації, яка підтримувала би цей законопроєкт. Він складається з двох частин: одна з них стосується відповідальності, зокрема кримінальної, за порушення, які близькі до дифамації, поширення неправди, друга складова стосується саморегулювання, створення асоціації професійних журналістів. Виникають сумніви до цих пунктів. Обов’язкове членство журналістів у професійній організації є неприйнятним з погляду прав людини. Європейська конвенція з прав людини говорить про свободу асоціації. Вважається, що лише для адвокатів і лікарів, членство в професійній організації не покривається статтею про свободу асоціації, – розповідає Тарас Шевченко.
За словами експерта, Україна переходить до європейської практики, коли міністерства мають не тільки писати закони, але й займатися вирішенням ключових проблем. Для цього треба чітко визначити проблему, а не одразу писати закон. Варто поспілкуватися із суспільством, а в нашому випадку із журналістами про те, яку проблему треба вирішувати.
- Ми маємо на увазі боротьбу із дезінформацією ворога чи загалом про поширення неправди в країні? Це - зовсім різні проблеми. У першому випадку ми розуміємо, що закон буде застосовано проти російської пропаганди. У другому випадку все що завгодно можна назвати неправдою. Лише після цього треба обговорювати, як цю проблему вирішити. А вже потім можна писати закони. Останній етап – оцінка ефективності. Якщо ми на початку не визначили, яку проблему хотіли вирішити, не зможемо оцінити ефективність дій. Якщо проблема не зникла, то, можливо, ми зробили щось не те, – каже експерт.
Як сказав Тарас Шевченко, після Революції Гідності прийнято додатковий закон про кримінальну відповідальність за погрози і напади на журналістів. Тарас Шевченко вважає, що журналісти не стали краще захищеними. За його словами, найгучніша справа за цією статтею заведена на антикорупційного журналіста Віталія Шабуніна. Слідство вручило Шабуніну підозру за насильство щодо журналіста. Тарас Шевченко виступає як експерт на захист підсудного Віталія Шабуніна.
- Таку логіку «захисту» хотіли застосувати і для активістів. Але тоді з’явилася проблема визначення «активіста», проте правозахисні організації виступили проти. Там жартують про створення «асоціації професійних активістів». Такі кримінальні статті характерні для пострадянського простору. На Заході подібних статей не існує: там життя журналіста захищається так само, як і життя людини, – наголошує експерт.
Тетяна Байбак