13:54 18 жовтня 2013 р.
Фото: vesti.ua
Ці красуні майстерно володіють усіма видами вогнепальної зброї, а на світські прийоми ходять із Президентом у вечірніх сукнях з пістолетами.
«Вести.ua» повідомляють сьогодні, 18 жовтня, що в особистій охороні Президента України Віктора Януковича, окрім міцних чоловіків, віднедавна з'явилися тендітні дівчата. Як вважає видання, в принципі, це світовий тренд: в спецслужбах вважається, що жінки більш уважні до деталей, а потенційні зловмисники на них не звертають уваги, не чекаючи, що в охороні може працювати слабка стать.
Зокрема серед тілоохоронців Януковича – блондинка Катерина (29 років) і брюнетка Олександра (25 років). Красуні майстерно володіють усіма видами вогнепальної зброї, а на світські прийоми з президентом ходять у вечірніх сукнях з пістолетами.
Олександра закінчила університет за спеціальністю «захист інформації» і встигла попрацювати в різних місцях – рекламному агентстві, в міліції. «Там мене й помітили. Підійшли і запропонували спробувати – за мною спостерігали і вирішили, що я підійду», – зазначила вона, відповідаючи на питання, як потрапила на службу.
Катерина працювала у податковій академії, спецпідрозділі СБУ «Альфа», майстер спорту з карате, а в охорону президента перейшла чотири роки тому.
За її словами, жінки-охоронці помічають деталі в порівнянні з представниками сильної статі. «Ми помічаємо деталі. Ми збиваємо з пантелику - всі звикли, що охоронцями працюють чоловіки і не очікують, що жінка може скрутити противника і дати відсіч», - каже Катерина. «Помітивши підозрілу людину, передаємо колегам, щоб тримали його в полі зору або вивели з приміщення, якщо є така необхідність. Ми спостерігачі: по міміці або жестам розуміємо, наскільки людина адекватна. Цього нас не вчили, це професійне», – підкреслює вона.
Олександра додає, що, на щастя, на роботі не доводилося застосовувати силу і відстрілюватися: «Якби таке сталося, значить, охорона виконує погано свої завдання. Перед початком заходу ціла група людей вивчає місце, відпрацьовує різні ситуації, ведеться моніторинг під час цього заходу».
Відповідаючи на запитання, на що вони готові піти заради захисту особи, яку охороняють, Катерина сказала: «Наш максимум – закрити собою від кулі. Будь-який охоронець готовий до цього. Якщо така критична ситуація трапиться – ми все зробимо автоматично. Але в нас у команді всі професіонали, і такій ситуації постараємося запобігти».
Вона також додала, що охоронці не завжди носять із собою зброю: «Залежно від ситуації. Якщо можна взяти з собою сумку, то беремо зброю, рацію, ніж і аптечку.
Що стосується офіційних прийомів з президентом, де багато політиків і віпів, то тілоохоронниці міняють ділові костюми на вечірні вбрання.
«Сукні підбираємо, щоб зброю не було видно. У вечірніх сукнях ми зливаємося із запрошеними. Втім, колеги-охоронці завжди вичислять «своїх», око вже підготовлене», – розповідає Олександра.
«У нас є тривожні чемоданчики, де завжди є запасний комплект одягу, засоби гігієни. Можуть зателефонувати вранці і сказати, що через годину у мене літак. А коли вже летимо назад додому після завдання, намічається ще одне відрядження. Бувало, виходили вранці з дому, а поверталися через тиждень, за яку встигали пів-Європи облетіти», – додає Катерина.
У охоронців є своя закодована мова, яка є незрозумілою для оточуючих. «У нас є свої кодові імена, для президента теж є. Але їх не можна розголошувати, – каже Олексадра. – Але якщо б зараз почали говорити на «своїй» мові, то ви б не зрозуміли ні слова. Або ми можемо спілкуватися звичайними фразами, але їх значення у нас своє, і оточуючі не зрозуміють, про що ми говоримо».
Тілоохоронниці не розповідають про свою роботу рідним. Як каже Катерина, що менше людей знають якісь подробиці про роботу, то краще: «Рідні в курсі специфіки професії, але подробиць не обговорюю. Чоловік у мене також працює у спецслужбі, і він розуміє, чим я займаюся. До речі, іноді ловлю себе на думці, що і на вихідних я все одно на роботі. Приміром, в кіно можу розглядати людей в залі, щоб «просканувати» на безпеку».
«А я коли розмовляю з друзями, можу дивитися по сторонах – оцінюю ситуацію. Хто ще не звик до цього, можуть ображатися, мовляв, я слухаю їх неуважно», – розповідає Олександра. Зате їхня професія продовжує свята домочадцям.
«У мене в родині склалося негласне правило, якщо я, наприклад, Новий рік зустріла не вдома, то вони відзначають без мене. А потім вже знову зі мною, коли я повертаюся з завдання, – каже дівчина. – А ось 8 березня наші чоловіки-колеги завжди намагаються звільнити нас від роботи».