17:08 27 листопада 2013 р.
Фото: dt.ua
Однак британський посол заявив, що Європа не збирається закривати бюджетний дефіцит України, а голова делегації Європарламенту пояснив, що ЄС – не банк, щоб комусь прямо дати гроші.
Як повідомляє сьогодні, 27 листопада, «Українська правда», Президент Віктор Янукович заявив в телевізійному інтерв’ю, що потребує для адаптації і підтримки економіки на перехідному етапі після підписання угоди про асоціацію до 160 мільярдів євро. А на запитання журналістів про те, чи Президент готовий підписати її у Вільнюсі, він відповів так:
«Якщо б ви мені сказали, що у вас є план створення стабілізаційного фонду, який нам дозволить пройти критичні моменти, які сьогодні стоять перед Україною і вони забезпечені фінансуванням»,.
«За різними оцінками, різні гроші. Кожен рік – не менше 20 мільярдів. Кожен рік. Не менше. А в цілому, до 2017 року, це приблизно 160 мільярдів потрібно», – конкретизував Янукович. Після чого Президент нагадав, що, за умовами угоди про асоціацію, в ЄС запропонували Україні «лише» 610 мільйонів євро технічної допомоги.
Своєю чергою, «Незалежне Бюро Новин» інформує сьогодні, що Прем’єр Микола Азаров також поскаржився в середу, 27 листопада, на засіданні Кабінету міністрів, що «Європейський союз не дав практичної відповіді на наші неодноразові звернення щодо пошуку компенсаторів втрат України від закриття ринків Митного союзу». Глава уряду підкреслив при цьому, що Україна не отримала жодного підтвердження щодо підтримки з боку європейських і світових фінансових інститутів.
«Більш того, напередодні підписання Угоди, МВФ висунув Україні абсолютно неприйнятні умови надання кредиту. Причому кредиту розміром рівно стільки, скільки ми залишаємося винні МВФ», – додав прем'єр, наголосивши, при цьому що Україна не може погодитися на вимоги МВФ і підвищити тарифи на ЖКГ, заморозити зарплати, пенсії та стипендії і всю соціальну допомогу. Разом з тим, прем'єр підкреслив, що президент і уряд отримали «чіткий сигнал» про те, що Євросоюзу не вдалося вплинути на позиції МВФ щодо України.
Тим часом «ТСН.ua» цитує сьогодні заяву посла Великої Британії в Києві Саймона Сміта – «Європа не збирається закривати бюджетний дефіцит України». Він також висловив подив із приводу того, звідки беруться ті шалені втрати від євроінтеграції, про які говорить українська влада.
Посол Великобританії запевнив відтак, що Європа не повинна закривати бюджетні діри країн, а зокрема – покривати невідомо звідки взяті великі втрати України від євроінтеграції. Дослівно ж Саймон Сміт сказав із цього приводу в інтерв'ю газеті «КоммерсантЪ-Украина» наступне:
«Мене не переконали цифри, які привели представники уряду. За ці дні я почув від них про 105 мільярдів доларів втрат, і навіть про 160 мільярдів доларів, але вони так і не обґрунтували такі дані. Ясно, що уряд очікує проблем у торгівлі з Росією, але хочу підкреслити: я абсолютно не бачу причин для створення таких проблем».
Окрім того, Саймон Сміт пояснив: «Євросоюз – це не інститут по закриттю бюджетного дефіциту. Так, є проблема у слабкості, в уразливості бюджетної політики України. Україні пропонувалися шляхи, які дозволили б пом'якшити удар по незахищеним, малозабезпеченим верствам населення в результаті зростання вартості газу, але уряд відповів відмовою».
Відтак посол запевняє, що Україні потрібно хапатися за угоду. «У мене є тверде переконання, що ми пропонуємо Україні угоду, яка несе для вас величезні можливості!», – переконує представник Великої Британії.
Натомість «Радіо Свобода» цитує в середу коментар щодо «економічної компенсації Києві від Брюсселя» голови делегації Європарламенту зі співробітництва України та ЄС Павела Коваля: «ЄС не може працювати подібно до банку, видаючи гроші на будь-яке прохання. Євросоюз може надати Україні фінансову допомогу для проведення конкретних реформ».
Стосовно ж пропозиції української влади про консультації в тристоронньому форматі ЄС-Україна-Росія Павел Коваль заявив, що вони можливі лише після підписання угоди про асоціацію. «Без цього підписання роль України буде подібною до тої, яку УРСР відігравала як член ООН», – наголосив голова делегації Європарламенту зі співробітництва України та ЄС.
Тож, радше, не помиляється колишній президент Польщі Александр Квасневський, котрий, як інформує сьогодні «Радіо Свобода», прогнозував в середу, що на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі дива не станеться. Він аргументував цей висновок відсутністю ефективних зусиль Євросоюзу в кризових ситуаціях – коли потрібно швидко надати допомогу й коли необхідні узгоджені дії держав, що входять до цього об’єднання.
Відтак Квасневський резюмував: «Нам буде складно домовитися з Україною, якщо ми цього не досягнемо».
Колишній президент Польщі додав до цієї констатації: «Мудрість ЄС повинна полягати у тому, щоб проаналізувати ситуацію і знайти інструменти, які будуть достатньо переконливими для українців. Нашу довготермінову програму треба збагатити зрозумілою, зваженою, але водночас багатою пропозицією короткотермінової допомоги. Коли я говорю про про допомогу Україні, то маю на увазі великі суми. Кільканадцять, а може навіть 20 мільярдів євро».
За словами екс-президента Польщі, порівняно з допомогою наданою Євросоюзом Греції, така сума не є надто великою. Утім, як уже було сказано в заголовку цієї публікації, «Янукович хоче від ЄС за асоціацію 160 млрд. євро».
А відтак асоціація з Євросоюзом під час президентства Януковича Україні «не світить».
Як повідомляв «Щоденний Львів», уряд торує Україні шлях в «мутний» союз.