Встановлено номер «Бука», з якого росіяни збили «Боїнг» над Україною (+відео)

Міжнародна група розслідувань «Bellingcat» визначила точний номер самохідної вогневої установки зенітно-ракетної системи «Бук», яка, на думку «Bellingcat», 17 липня 2014 року збила над Україною пасажирський «Боїнг» Малайзійських авіаліній, що здійснював рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур. Нова доповідь групи має назву «Бук 3х2»: таємниця втраченої цифри», і присвячена вона детальному аналізу доказів, за якими можна встановити, з якої саме установки зробили постріл.

Автори доповіді дійшли висновку: «17 і 18 липня 2014 року на сході України була знята на фото і відео самохідна вогнева установка «Бук» під номером 332 російської 53-ї зенітно-ракетної бригади, яка базується в районі міста Курськ. На одному з відео цей «Бук», який ми раніше позначали як «Бук 3х2», рухається у напрямку центру району, звідки, за оцінкою Ради з безпеки Нідерландів, була запущена ракета, що збила MH17», – 

Таким чином, експерти «Bellingcat» стверджують, що за допомогою відкритих джерел, головним чином публікацій в соціальних мережах, визначили не тільки коло осіб, причетних до катастрофи «Боїнга», а й назвали конкретну зброю, з якої зробили постріл і яка була на той момент на озброєнні російської армії. Натомість Росія послідовно заперечує будь-яку причетність до трагедії МН17, в результаті якої загинули 298 людей.

 «Bellingcat» вважає встановленим фактом, що ракета, яка збила «Боїнг», була запущена однією з самохідних установок з російської 53-ї зенітно-ракетної бригади, яка базується під Курськом – цьому були присвячені попередні розслідування «Bellingcat».

Однак на фотографіях «Бука», який ймовірно збив малайзійський лайнер, частково стертий номер, точніше – центральна цифра тризначного номера, тому умовно цей «Бук» називається «3х2».

Автори доповіді «Bellingcat» пояснюють: «Під час аналізу відкритих джерел ми встановили, що цифри наносяться на установки відповідно до структури частини. Можна сказати, що це кодовий номер підрозділу. Перша цифра позначає дивізіон, друга - батарею в дивізіоні, а третя – умовний номер машини в батареї».

Тож автори доповіді дійшли висновку:  – на «Буку», про який йдеться, відсутня цифра, що позначає номер батареї 3-го дивізіону. На знімку «Бука» видно залишки фарби від центральної цифри, але неможливо точно стверджувати, від якої саме з трьох можливих – «1», «2» або «3».

Ентузіасти «Bellingcat» знайшли в соціальній мережі «ВКонтакте» фотографії усіх трьох «Буків» цього дивізіону, зроблені з 2009 по 2013 рік, і порівняли всі помітні на знімках особливості кожної з машин: пошкодження корпусу, розташування зовнішніх електродротів, форми плям фарби, масла і кіптяви, а також шрифт і відстань між цифрами номера. Відтак автори доповіді дійшли висновку висновку: «Жодна з цих особливостей окремо не дозволяє досить переконливо встановити відповідність. Однак поєднання всіх цих відмінних рис є унікальним набором характеристик і може вважатися достатнім для однозначної ідентифікації». 

«Bellingcat» нагадує, що переміщення «Бука» по сходу України протягом 17 і 18 липня (тобто в день загибелі MH17 і на наступний день) потрапило на чотири фотографії і три відеозаписи. Автори доповіді стверджують: «Коли ми порівнюємо сім відмінних рис СВУ «Бук» 53-ї зенітно-ракетної бригади під номерами 312, 322 і 332, видно, що тільки у «Бука 332» є збіг більш ніж однієї риси з «Буком 3х2». Чотири з особливостей, які спостерігаються, можуть зберігатися протягом тривалого часу, одну частково видно на старих зображеннях, а дві інші на них відсутні».

13 жовтня 2015 року Рада з безпеки Нідерландів, яка розслідує причини і наслідки аварій і катастроф, представила заключну доповідь про катастрофу літака «Malaysia Airlines» MH17. У ній йдеться про те, що причиною катастрофи стала ракета «Бук», що вибухнула зліва від кабіни пілотів.

Однак висновків про те, хто міг випустити цю ракету, тоді зроблено не було.

Експерти лише окреслили територію площею 320 квадратних кілометрів, звідки могла бути запущена ракета. У цьому районі є селище Сніжне, з району якого, за версією «Bellingcat», була запущена ракета, що збила «Боїнг».

Незабаром після голландської доповіді російський оборонний концерн «Алмаз-Антей» (виробник систем «Бук») зібрав прес-конференцію, на якій представив результати власного розслідування обставин катастрофи. За версією концерну, пуск ракети проводився з району на південь від села Зарощенське, яке в момент катастрофи перебувало під контролем українських військ. На цій підставі фахівці «Антея» стверджували, що ракету запустили українські військові.

У лютому 2016 року »Bellingcat» представив, ймовірно, свою найбільш сенсаційну публікацію про загибель лайнера – «MH17: Потенційні підозрювані і свідки з 53-ї зенітно-ракетної бригади».

У цій доповіді поіменно називаються всі ті, хто, на думку «Bellingcat», несуть відповідальність за прийняття рішення та запуск ракети у пасажирський літак: командир бригади, командир 2-го дивізіону, до складу якого могла входити пускова установка. Командири батарей і екіпажів названі по іменах і перших літерах прізвищ.

Список підозрюваних, представлений «Bellingcat» у вигляді ієрархічної схеми з фотографіями, іменами та посадами, не обмежується чинами бригади. Верхній ряд займають чотири фото, на яких зображені верховний головнокомандувач збройними силами Росії, міністр оборони і два його перших заступники.

У відповідь на цю публікацію російська сторона – в особі експертів «Антея» – підготувала новий, більш розгорнутий опис своєї версії, додавши до списку потенційно можливих точок запуску ракети сусіднє з Зарощенським село Велика Шишівка.

Вина за запуск ракети, як і раніше, покладалася, за цією версією, на українських військових. Однак «Bellingcat» вважає версію «Антея» у будь-яких її модифікаціях непереконливою.

«Bellingcat» з великою часткою впевненості стверджує, що, навіть якщо погодитися з версією «Алмаз-Антея» про точку запуску ракети, її все одно не могли запустити українські військові. На підставі інформації з відкритих джерел – головним чином фотографій з геотегами в соціальних мережах – ентузіасти-розслідувачі прийшли до висновку, що 17 липня, у день аварії «Боїнга», в районі Зарощенське не було українських установок «Бук». Так само перевірили версію про точку запуску біля Великої Шишівки, і в результаті визнали, що українських «Буків» там також не було.

«Bellingcat» визнає, що зібрані дані не дозволяють робити висновки про те, яка сторона збройного конфлікту контролювала цю зону. Однак, зіставлення доступних пізніших даних з цього району дозволяє експертам «Bellingcat» припускати, що 17 липня 2014 роки там вже були, як сказано в доповіді, російські військові.

Про це повідомили сьогодні, 3 травня, в Українській службі «ВВС».