15:21 26 жовтня 2018 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Львівська обласна рада звернулася до Кабінету Міністрів з ініціативою аби надати статус учасника бойових дій всім священикам, які перебували у зоні бойових дій з 2014 року. Адже жоден з військових капеланів, який поїхав на війну у 2014 році і періодично туди повертався, ділив усі тяготи війни з військовослужбовцями, не отримав жодного соціального захисту.
Про це йшлося сьогодні, 26 жовтня, під час прес-конференції на тему: «Львівська обласна рада ініціювала надання статусу учасника бойових дій військовим священикам», яка відбулася у Львівському прес-клубі.
За словами військового капелана отця Олега Грициняка, у 2014 році ніхто не думав про жодні привілеї чи статуси.
- Усі йшли туди за покликом душі. І кожен з нас віддавав те, що міг. Військові воювали, ми їх підтримували, - згадує він.
Отець Олег Грициняк розповів, що священики, як і військові, їздять в зону бойових дій за ротацією.
- Перебувають там місяць. Потім повертаються сюди, збирають допомогу і знову – їдуть. Той, хто поїхав туди раз, потім вже не боїться повертатися. Наші думки все одно там, з бійцями. Це – наші нові родини, - каже він.
За його словами, Служби Божі, які правлять священики на війні, відрізняються від тих, які служать в мирних містах.
- Це ж – в шанцях. Служба напів читана, напів шептана. Там немає можливості розкластися, запалити свічки, взяти кадило. Пам’ятаю, в 2014 році біля Щастя була позиція «Фасад», під мостом, вже майже на «тій» території. Ми туди вночі перебігли. Дуже коротко хлопців посповідали, причастили. Після нас туди тривалий час не заходили священики, - розповів він.
Військовий капелан отець Орест Сало нагадав, що у 2014 році про статус учасника бойових дій не знали ані військові, які поїхали на війну, ані священики.
- Але, щоби потрапити у зону бойових дій, нам потрібно було зібрати дуже багато документів. Їх передавали до департаменту капеланства УГКЦ. А департамент передавав їх у Генеральний штаб Міністерства оборони. І всіх нас досить ретельно перевіряли, - розповідає він і нагадує, що будь-хто з власної забаганки у зоні бойових дій не мав права перебувати.
У грудні 2014 року військовим капеланам пообіцяли, що й вони, як військові, зможуть отримати статус учасника бойових дій. Отець Орест Сало разом зі своїми побратимами зібрав документи і подав їх.
- Але у вересні 2015 році, коли я повернувся разом зі своїм батальйоном додому, мене поінформували щодо змін в законодавстві, які виключили нас з переліку осіб, які можуть отримати такий статус, - згадує він.
Військовий капелан отець Мар’ян Сеник зауважив, що всі військові священики весь час перебували на передовій.
- Ми ніколи не перебували у штабах. Ми були на передку. Бачили людей, вимучених жорстокими боями. Багато військових капеланів, які перебували там, отримали травми та контузії. Але жоден з нас не отримав соціального захисту, який дає право проходити реабілітацію та лікування, - говорить він.
При цьому отець Мар’ян Сеник каже, що всі військові капелани можуть отримати статус учасника війни, який суттєво відрізняється від статусу учасника бойових дій. Статус учасника війни надають місцеві органи влади. Проте, аби його отримати, доводиться зібрати безліч різноманітних довідок.
- Я один з перших, хто отримав цей статус учасника війни. Я ходив по різних інстанціях, по різних кабінетах, від порога до порога. Але цей статус учасника війни не надає нічого, тому що у нас в країні офіційно не оголошено війни, - каже він.
Отець Орест Сало так само ходив по різних інстанціях, звертався до різних служб.
- Ми оббивали пороги міжвідомчої комісії. Потім – Генерального штабу. Всі нас посували, не знаючи що з нами робити. Остання інстанція, яка може вирішити наше питання, – це суд. Юристи, з якими ми радилися, сказали, що це дуже довгий шлях. Тож ми вирішили і не робити спроб. Тим більше, що є дуже багато добровольців, які воювали, але так само не мають жодних статусів. Та й священикам судитися з державою не личить, - говорить він. Хоча й нагадує, що багато священиків на війні отримали поранення та контузії, але не мають права на державне забезпечення свого лікування.
Військовий капелан отець Михайло Кушнір згадав, як на початку війни священики у парафіях стали тими, навколо яких гуртувалися волонтери та волонтерська допомога.
- Ми пам’ятаємо, що у 2014 році стан армії був жалюгідний. І коли постало питання, що потрібні одяг, взуття та інше, то капелан став тим, хто дав поштовх вірянам до волонтерства. Він відвозив потрібні речі в зону бойових дій. Але не лише волонтерською діяльністю займався. Коли капелан приїжджав і спільно молився, то це ставало моментом більшої підтримки і захисту, - вважає він.
Військовий капелан отець Андрій Феденьків згадав, як йому доводилося під час бою, під обстрілами, вивозити поранених у своєму авто.
- Парамедики не мали можливості до нас доїхати аби вивезти поранених. Навколо все горіло. Дорога була під обстрілами. Інші авто згоріли. Командир сказав: «Їх треба вивезти». І тоді ми завантажили поранених у свою машину і поїхали. Це була темна ніч. Ми навіть фари не вмикали. Наша машина була завантажена волонтерською допомогою. І ми з отцем Андрієм Дудою дуже швидко, між прильотами ракет, вибігали на вулицю, звільняли її від вантажу, забирали поранених і так вивезли, - розповів він.
Отець Мар’ян Сеник зараз багато спілкується з військовими капеланами з інших держав. Тож має з чим порівнювати.
- Під час військових навчань я часто спілкувався з капеланами з інших держав. І бачу, що ми не маємо всіх тих надбань, які мають капелани США, Канади, Литви і Польщі. Але наші капелани не очікують, що їм хтось щось дасть, що їх хтось оберігатиме, забезпечить транспортом чи чимось іншим. Наші капелани не сидять у штабах чи на третій лінії оборони, - сказав він.
Попри те, тільки 11 військових капеланів отримали статус учасника бойових дій. Усі інші залишилися поза соціальною увагою від держави. Але зі свого боку, військові капелани не залишать підопічних в зоні бойових дій без допомоги.
Довідка
Наказом Міністерства оборони України від 14 грудня 2016 року № 685 «Про затвердження положення про службу військового духовенства (капеланську службу) в Збройних Силах України» передбачено, що відібраних та рекомендованих священнослужителів приймають на роботу у відповідні підрозділи ЗСУ. Вони можуть отримати статус учасника бойових дій, перебуваючи безпосередньо у районах АТО в період її проведення. А ось ті військові капелани, які виконували цю місію з 2014 року і до запровадження вищезгаданого наказу, опинилися за законодавчою межею і не можуть отримати статус учасника бойових дій.
16 березня 2018 року на офіційному сайті Президента України була зареєстрована електронна петиція «Щодо соціального захисту військових священиків (капеланів), які у 2014-2016 роках брали участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
25 жовтня 2018 року Львівська обласна рада звернулася до Кабінету Міністрів України з ініціативою надати військовим капеланам статус учасника бойових дій.