16:19 19 лютого 2015 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Попри позитивні зрушення – ухвалення закону про суспільне телебачення і радіомовлення, створення інформаційно-аналітичного центру РНБО та прес-служби АТО, – це є недостатнім для боротьби проти інформаційної агресії з боку Росії.
Про це заявили медіа-експерти з Інституту демократії імені Пилипа Орлика на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Досі не розроблено продуманої узгодженої стратегії інформаційної політики держави, не створено програми захисту інформаційного середовища. Не вдалося поки що створити єдиний координаційний центр», – зазначив виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко.
Медіа-експерти спостерігали чітку картину трансформації, яка відбувалася з часів подій у грудні 2013 – лютому 2014 року на Майдані впродовж року.
«Ми бачили, як спочатку той інформаційний простір, який існував на Донбасі, складався з двох основних частин: це, власне, регіональні та російські медіа, які чим далі, тим більш відкрито виконували функцію інформаційного спецназу влади Януковича. Нав’язували конкретні міфи населенню для несприйняття змін у Києві та можливих трансформацій української влади», – пояснив експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Володимир Кіпень. Згідно з даними моніторингу ЗМІ у Донецькій області, проведеного Інститутом у січні, чи не найбільша проблема в інформаційному просторі України – це інформаційна ізоляція на окупованих територіях, де на жителів сходу впливає російська пропаганда.
«У регіоні працюють 10 новинних і більше 30 російських каналів, 3 сепаратистські канали, кілька сайтів та газет, що пропагують політику окупантів, проукраїнські видання припинили друк ще влітку, Інтернет все частіше не працює. Подібна ситуація спостерігається й на Луганщині. Ці території виявилися відрізаними від українського інформаційного простору, і в населення починає домінувати проросійське бачення ситуації», – пояснив Володимир Кіпень.
Експерти інституту пропонують знайти рішення про припинення антиукраїнської пропаганди на окупованих територіях: створити можливість для поширення теле- чи радіосигналу на прилеглих до них територіях, запровадити інформаційні бюлетені для інформування людей, залучити іноземних спеціалістів, що мають досвід інформаційних операцій на окупованих територіях.