16:06 26 січня 2015 р.
Фото: скріншот з «YouTube»
Відео: Львівський прес-клуб
Наших журналістів в зоні, окупованій бойовиками, немає. Їх сприймають там як ворогів. Виключно – як ворогів. Якщо хтось з наших журналістів туди потрапить і його не полонять, то це йому дуже пощастило.
Про це під час он-лайн інтернет-відеомосту між Львовом і Харковом на тему: «Медіа і війна: які стандарти журналістики найчастіше порушують ЗМІ, що пишуть про АТО, у Харкові та Львові?» заявив журналіст, громадський активіст, який перебував у полоні бойовиків «ЛНР» 4 місяці, Роман Черемський.
За його словами, в полон тоді потрапило четверо журналістів, які постійно перебували в зоні АТО з нашого боку. Це були достатньо досвідчені люди. Але і вони не мали всієї інформації і не змогли оцінити всіх ризиків, які їх очікували при перетині лінії фронту.
- Там уже, в полоні, я спілкувався з так званими ополченцями, то вони прямо кажуть: ви є ворог, вам пощастило, що вас не вбили, - каже він.
За ці чотири місяці полону журналіст зробив висновок, що на окупованій території дуже велика довіра до російських ЗМІ.
- Російські журналісти, які там постійно шастають, мають величезну перевагу – вони дають інформацію з місця подій. Тому до них виникає довіра у місцевого населення. Це і є один із факторів, чому місцеве населення так довіряє російському телебаченню. Вони не бачать українських журналістів там. Вони бачать російських журналістів і бачать себе на екранах телебачення. І як результат – у них велика довіра до російського ТБ. Вони, як зомбі, повторюють те, що говорить російське телебачення, - каже Роман Черемський.
За його словами, змінити цю ситуацію неможливо ніяк. Тому що ризикувати життям репортерів, відряджаючи їх до зони АТО, не варто.
– Не варте людське життя того, щоби подавати інформацію. Має бути якась інформація від військових. Люди там надзвичайно ризикують. Тому що, якщо вас упіймають з камерою, те, що вам поламають ребра, - це однозначно. А то й можуть просто розстріляти. Там немає ставлення до журналістів, як до людей, які виконують свою роботу. Там навіть російські журналісти інколи отримують по голові. Правда, більше з побутових питань: ви журналісти, не чіпайте мене, - каже він.
За його словами, дуже часто в яму чи в підвал потрапляють і місцеві журналісти навіть за незначні порушення.
- Я, сидячи в підвалі, бачив місцевих журналістів, за те, що вони порушили якісь правила, наприклад, випив, то йому ребра ламають, зуби вибивають. А як тільки вони почують, що ви – український журналіст, ви для них ворог, якого обов’язково треба полонити, допитати і покарати, - каже Роман Черемський.
За його словами, там можуть працювати тільки ті журналісти, які мають домовленості з так званим «ополченієм», що вони будуть висвітлювати інформацію в тому руслі, в якому потрібно.
- А так, щоби незаангажовано, такого нема. Це – зона бойових дій. Там ніхто в іграшки не грає. Це – правдива війна, - наголошує журналіст.
Головний редактор газети «Ратуша» Микола Савельєв вважає, що в Росії працює цілий “танк” в галузі інформації, який їде на нас. А ми або робимо вигляд, що цього “танка” не помічаємо, або справді не помічаємо. Вони закидають фейки в соціальні мережі. Росія проводить активну анти мобілізаційну кампанію в Україні. А ми її в тому підтримуємо.
Також, за його словами, росіяни закидають деяку неправдиву інформацію про перемоги української армії. Потім цю інформацію підхоплюють і розповсюджують українські ЗМІ. А згодом виявляється, що тої частини в тому пункті і близько не було. І робиться це саме для того, щоби потім показати – нашим військовим і ЗМІ не варто вірити.