23:05 11 лютого 2015 р.
Фото: зі сторінки журналіста Михайла Дворянчука в інтернет-мережі «Facebook»
Відео: «112 Україна»
Журналіст Михайло Дворянчук повідомив у середу: «Після артудару наші війська оточили район Логвинове – Нижнє Лозове й закрили доступ у Дебальцевську кишеню з північного-сходу, перекривши дорогу на Санжаровку. Окупантам варто б запропонувати здати зброю і вийти із піднятими руками, пообіцяти суп і теплий зіндан».
Журналіст Михайло Дворянчук повідомив сьогодні, 11 лютого, на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook»:
«Сектор «С». Ситуація довкола траси Артемівськ-Дебальцеве. Загальний нарис, записаний зі слів «туристів», про «оперативне оточення» Дебальцевого.
У селищах Логвинове та Нижнє Лозове, а також на оточуючих населенні пункти висотах більше тижня тому міцно укріпились окупанти регулярних військ РФ із 25-го окремого полку спецназу.
Великі запаси БК (боєкомплекта. – «ЩЛ»), а також важкого стрілецького озброєння, говорять лише про одне – зброю туди закидали тривалий час. Завдання у заблудших синів свого отєчєства було просте – перекрити і замінувати дорогу, на підходах до Логвинового гасити усе підряд і... чекати впродовж доби підходу основних сил.
Прорватися окупанти мали через Нижнє Лозове, яке тижнем раніше успішно розвідала група тієї ж 25-ки (чому там наперед не розквартирували «Донбас» – питання на засипку). Таким чином, утворивши апендицит до траси, кільце замкнули б, отримавши підтримку із Калинівки.
Дорога там одна. Полем, та ще й поміж двох вогнів, не пройти. Саме з цим і пов’язана теперішня складність в одну мить вибити окупантів із селища, а також із навколишніх висот.
Але сталося несподіване. В нашому ГШ (Генеральному штабі. – «ЩЛ») прорахували цей маневр, тому всі спроби прорубати реальне вікно до Логвинового, зазнали катастрофи. «Смерчі» і «Піони» вичистили всю ударну групу.
Після артудару наші війська оточили район Логвине – Нижнє Лозове і закрили доступ у Дебальцевську кишеню з північного-сходу, перекривши дорогу на Санжаровку. Окупантам варто б запропонувати здати зброю і вийти із піднятими руками, пообіцяти суп і теплий зіндан.
Але немає бажання займатись доброчинністю. Вони смертники. І вони це самі прекрасно знають.
Вони виходять в ефір двічі на день і просять підмоги. Їх чують. Їм обіцяють. Але реально може допомогти тільки авіаудар. І вони чекають. І шантажують командирів здачею у полон.
Раз на годину-дві, за новими розвідданими, по позиціям кацапського спецназу стріляє наша арта. Вони ховаються в підвали і ще поки вилазять і стріляють з вікон уцілілих будинків.
На кількох важливих висотах окупантів вже знищили. Повільно, але впевнено, один за одним, загарбники ідуть в пекло. Ворожі ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи. – «ЩЛ») продовжують ходити за лінію розмежування. Ландшафт цьому сприяє. І зробити там контрольно-слідову смугу з колючкою – неможливо.
Наша розвідка активно виявляє таких кочівників і знищує. Чергова перемога у великій війні, над могутнім ворогом.
Ніколи не панікуйте. Паніка шкодить вашому здоров'ю й життю наших бійців».
Натомість у телепрограмі «Подробиці» каналу «Інтер» повідомили сьогодні, 11 лютого, в сюжеті «Військові відбили Логвинове на трасі Дебальцеве-Артемівськ»:
«Напруженою, але контрольованою нашими бійцями, залишається ситуація навколо Дебальцевого. Українські підрозділи в районі траси Дебальцеве-Артемівськ – провели кілька успішних операцій, відбили два населені пункти, у тому числі Логвинове. І зараз утримують позиції біля транспортної розв'язки «Дебальцівський хрест». Частина формувань противника відійшла у напрямку Нижнього Лозового.
Також у Генштабі повідомили, що наші підрозділи закріпилися у районі Опитного, Тоненького та Пісків. І повністю тримають під артилерійським контролем територію донецького аеропорту.
Наш кореспондент Ірина Баглай – продовжує роботу в зоні АТО:
«Цей кілометр до Пісок ми проїжджаємо в броні. разом з військовими. ось цей кілометр дороги він прострілюється з обох боків
«Виходять звідти з поля б'ють, намагаємося без потреби не їздити, якщо їздити то на великій швидкості.», – запевняє «Валдай» боєць добровольчого батальйону «Дніпро-1»
Крайні блокпости добровольців на тих самих позиціях. Не зрушили ані на крок назад. Щоправда, просто неба без потреби краще не стояти.
«У нас окопна війна як в першу світову. тому що у нас цілісної суцільної лінії нету війна блокпостів. вперлися рогами і поливаємо один одного», – каже «Шаміль», боєць добровольчого батальйону «Дніпро-1».
«Метрів 400-300 в основному підходять развед групи - хороші професіонали російські, по чому це видно – по їх рухам і те що вони роблять це дуже професійно», – розповів боєць добровольчого батальйону «Дніпро-1»
Професіонали, однак про військову честь, напевно, і не чули. Своїх «200-их» (загиблтх. – «ЩЛ») залишають на полі бою.
«Була справа, вивезли нею трьох їх убитих, так люди досі лежать», – каже боєць добровольчого батальйону Дніпро-1.
Найцінніша позиція з цього флангу – Небо. Навколо – жодного уцілілого будинку. Бойовики безупинно криють цей сектор з усіх гармат. Простріляне розбите але все ще українське Небо. Воно тримається, бойовики підходили на танках, позбивали сходи, але наші хлопці продовжують підніматись на висоту і корегувати вогонь. по мотузках.
«Піднімаються і піднімалися і будуть. Сходи це не єдиний спосіб. А що дає небо скільки життів воно рятує – практично всі піски», – каже боєць ДУК Правого сектору «Еней».
Укріпрайон бойовиків за 800 метрів від лінії оборони українських бійців. «Час перемир'я, – кажуть розвідники, терористи використали з користю для себе – добре укріпились. Та навіть руїни будинків від обстрілів не захистять. Ось він, ранковий привіт із Донецька. Калібр 12 і 7 мм».
«І вона сюда встряла, зранку я шов, ну она трошки встряла, якби трохи пізжніше прошов – вже б не спілкувались з вами», – розповідає боєць «Баракуда».
Усупереч численним заявам про захоплення Пісків, жодного з бойовиків ми так і не зустріли. Хлопці жартують – годі й рахувати, скільки разів таке чули. Без жартів запевняють – Піски не полишать».