Сили АТО заблокували Донецьк і майже заблокували Луганськ, їх звільнення – питання часу, – експерт

Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у четвер коментувати підсумки 14 серпня, традиційно – «з поганого:

1. Провокація з «гуманітарним конвоєм» Росії триває.

Дійшовши в супроводі російських військових та армійської авіації до прикордонної території навпроти ділянки кордону з Україною, контрольованого терористами, колона зупинилася в очікуванні подальших шизофренічних вказівок Кремля. Одразу виникло питання: якщо «супроводжуючі» підрозділи армії Росії не збираються татож пертися на Донбас, то від кого було потрібно захищати колону на території РФ? 

Київ офіційно заявив, що при спробі увійти в Україні блокуватиме конвой усіма доступними способами. Зупинить росіян це попередження чи ні – невідомо.

Але вже зрозуміло, що на даний момент свій конвой Путін використовує точно з тією ж метою, що й армади своїх військ на наших кордонах, які тут стирчать з кінця лютого. А саме – для постійного й виснажливого тиску на Україну. 

Нині некоректно обзивати опонента представником сексуальних меншин. Але якщо я якось і можу охарактеризувати в цій ситуації Путіна, Лаврова, Шойгу та іншу кремлівську зграю, то тільки визначенням подібного роду в форматі обсценної лексики, тобто мату. 

2. Перебуваючи в окупованому Криму, Путін заявив, що хоч він і використовував армію для захоплення Криму, це – не анексія. Так і сказав: «ніякої анексії Криму не було, й немає». Мовляв, місцеві росіяни дуже хотіли приєднатися до РФ, він їм лише «допоміг» багнетами своїх військових. 

Про це він заявляв і раніше. Але ловлю себе на думці: слухаєш Путіна, й створюється враження, що він папугою тупо повторює слова Гітлера про анексію Судет – перед тим, як потім окупувати й всю Чехословаччину, а потім – і більшу частину Європи. Очевидно, 

Росії необхідно терміново переписати історію – для неї Гітлер не може бути негативною особистістю, якщо нинішній російський фюрер буквально повторює і риторику, і дії передчасно померлого Адольфа Алоїзовича. 

До слова, Гітлера, як і зараз Путіна, теж нестримно тягнуло оглядати завойовані землі. Йому, як відомо, під Вінницею навіть ставку спорудили – можна поїхати й подивитися на її руїни.

Що стало з самим фюрером – також відомо. Не думаю, що нинішнього чекає інша доля. 

3. Той же маніяк Путін сьогодні став лякати весь світ. Він заявив, що дасть російській армії таку зброю, якої немає ні в кого – додавши, що вона стосується «галузі стратегічних наступальних озброєнь, сил ядерного стримування». 

Лякати одразу всю планету – це не від великого розуму. В історії, як відомо, такі унікуми знаходилися, але закінчували вони не дуже добре (див. пункт 2). 

Але це хороший посил для міжнародної спільноти об'єднати зусилля проти спільної загрози. Як кажуть, з миру по нитці – Путіну гамівна сорочка. 

Із хорошого: 

1. Останні доби для сил АТО ознаменувалися активними діями в дуже складних умовах, але вони привели до позитивних результатів, і це головне. 

Наші війська вийшли в район Новосвітлівка й Хрящуватого та закріпилися тут. За нашою інформацією, про повний контроль цих населених пунктів поки що говорити, на жаль, передчасно.

Але встановлений вогневої контроль над ділянкою траси М-04, яка зв'язує Луганськ з іншою частиною території, де ще пустують бойовики з «ЛНР», а також – через Краснодон та Ізварине – з Росією. Раніше була взята під контроль ділянка траси Н21, яка поєднує Донецьк із Луганською областю. 

Таким чином, заблоковано Донецьк і майже заблоковано Луганськ. Звільнення цих міст – питання часу.

Таким чином, заблоковано Донецьк і майже заблоковано Луганськ. Звільнення цих міст – питання часу, після чого дітлахам із «ДНР» та «ЛНР», очевидно, доведеться міняти свої назви – наприклад, на «Народну республіку Зуївка» в Донецькій області та «Імперію селища Ящиково» – у Луганській. На то дуже недовгий час, поки вони ще будуть існувати. На той дуже недовгий час, поки вони ще будуть існувати. 

2. Верховна Рада прийняла закон про санкції, й, у першому читанні, – закон про люстрацію. 

Закон про санкції неабияк підправили, виключивши резонансні положення (наприклад, про припинення телетрансляцій та закриття ЗМІ, залишивши ці повноваження судам). Якщо цей закон буде працювати (а це залежить від РНБО), то він здатний стати непоганим інструментом в системі нацбезпеки, яку нам належить вибудовувати якщо не з нуля, то близько того. 

Закон про люстрацію – це те, чого Україна чекає весь час після Майдану. Проте варто вивчити текст законопроекту (на сайті парламенту він знаходиться за цією адресою: HTTP :? //w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1 Pf3511 = 51795) – чимала відповідальність за люстрацію лягає на плечі самих чиновників, які повинні перевіряти один одного.

Упевнений: якщо до цього процесу активно не прилучиться громадськість, то ми можемо отримати, м'яко кажучи, не зовсім ті результати, на які сподіваємося. Втім, цивільний контроль люстрації в законопроекті прописаний – питання лише в тому, як це буде виглядати на практиці. 

3. Із Києва, Харкова та Дніпропетровська пішли колони вантажівок з гуманітарним вантажем для Луганщини. Там вантаж передадуть представникам Червоного Хреста для доставки адресатам - місцевому населенню, який став заручником на території, контрольованій терористами. 

Чи дадуть бойовики можливість надати допомогу мирним жителям – невідомо. Але факт у тому, що Україна пам'ятає про своїх громадян і намагається допомогти, як може. 

4. У Києві проходять репетиції військового параду на честь Дня незалежності 24 серпня. 

Йде дискусія: чи потрібен взагалі парад, коли за фактом України воює?

Я особисто переконаний: потрібен. Парад в такий час – це потужний посил і власному народу, який бачить силу, здатну його захистити, і головному ворогові, який поки що крадькома топче нашу землю на Донбасі, але готується й до відкритого стрибка – тобто Росії. 

Наприклад, комплекси ППО, які пройдуть на параді – це меседж явно не терористам, у яких немає авіації. Це послання Путіну.

Спрацює воно чи ні – це, звичайно, питання. Але для країни, готової себе захищати, демонстрація цієї готовності точно не буде зайвою». 

Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук повідомив усе це сьогодні, 14 серпня, на сайті «ІС» та на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook».