12:28 14 вересня 2013 р.
За 20 останніх років польські медіа еволюціонували від ключової ролі у встановленні демократії до виключно комерційного продукту, – переконує Ґжеґош Ґауден, директор інституту книжки у Кракові, публіцист.
Ще 20 років тому медіа відігравали ключову роль у встановленні демократії в Польщі. Але за останні кілька років я спостерігаю процес трактування медіа виключно як комерційний продукт. Вони стали форматними і їхня продукція опирається на дослідження спеціалістів: що конкретно сьогодні хоче купити глядач або читач. При цьому власники газет і телеканалів тиснуть на журналістів, щоб ті видавали продукт, який цікавий для глядача, а не слідували вищій місії, як це було раніше», - розповідає Ґжеґош Ґауден.
Журналіст додає, що також зараз спостерігає значні зміни у цій сфері. «Я був дуже здивований, що останнім часом з’явились медіа, які представляють інтереси консервативних правих сил. Це прихильники тих політичних течій, які існували ще в передвоєнний період. Виявилось, що ці політичні течії дожили до сьогодні, і представники цих течій купують медіа, щоб представляти свої інтереси. Вони пропагують дуже католицьке, консервативне бачення Польщі, виступають проти Європейського союзу», - каже Ґжеґош Ґауден.
Публіцист зазначає, що категорично не погоджується з таким баченням. Однак якщо такі медіа виходять на самоокупність, то є читач, слухач чи глядач, який готовий платити саме за цей продукт. Нині в Польщі виник такий незрозумілий термін як «самоусвідомлена журналістика».
«І цей термін виправдовує політичну заангажованість журналістів, які мають не лише інформувати, але й ідеологізувати те, що пишуть. Дозволяє виправдати необ’єктивну журналістику», - вважає Ґжеґош Ґауден.
Він був учора у Львівському прес-клубі учасником дискусії на тему «Вплив ЗМІ на суспільні процеси в світі». Цю дискусію у рамках Форуму видавців у Львові організували Польський інститут у Києві та Інститут книжки. Модерував її – Андрій Куликов, ведучий телепрограми «Свобода слова» на каналі ICTV. Відео дискусії дивіться тут.