18:54 3 травня 2014 р.
Фото: gazeta.ua
Вивезти його тіло звідти наразі не вдається.
Третім загиблим, який був знайдений в річці Торець біля Слов'янська з тими ж ознаками тортур, які були в загиблих Юрія Поправки й Володимира Рибака, виявився Юрій Дяковський, якому було 25 років. Про це розповів інтернет-виданню «Gazeta.ua» брат Юрія – Олег Дяковський. Він також повідомив, що поховати Юрія сім'я не може, оскільки в Слов'янську триває антитерористична операція.
Закатований Юрій Дяковський жив у місті Стрий на Львівщині, а навчався в Івано-франківському університеті нафти та газу. З грудня він залишив навчання і знаходився в Києві, винаймав з друзями квартиру. У лісі під Слов'янськом виявився разом з киянином Юрієм Поправкою та ще трьома товаришами, з якими познайомився на Майдані.
– На кордоні з Донецькою областю вони були близько 23.00. 16 квітня. Їх помітили, але пропустили в коло між двома блок-постами й почали оточувати, – розповів Олег Дяковський.
За його словами, Юрія узяли в полон 17 квітня після 13.30. До цього моменту він був на зв'язку.
– Ми впізнали Юрка по фотографії, яку вислав начальник обласного розшуку з Донецька, – говорить брат. – У міліцію ми не зверталися, звернулися до «Правого сектору». Зв'язок з «ПС» у брата і його товаришів був, але в Слов'янськ вони відправилися за своєю ініціативою. Я зустрівся в Києві з тими хлопцями, які змогли вибратися, та вони пояснили, що не хотіли вести бойові дії. Думали зробити розвідку – побачити блок-пости, зібрати інформацію про сепаратистів. У лісі вони розділилися. Ні плану, ні маршруту не мали, навіть не знали, як повертатимуться. Там все було спонтанно і не продумано, але я нікого не звинувачую.
За його словами, Юрій був звичайний хлопець, який не умів поводитися зі зброєю:
– Він – не бойовик, важив до 70 кг при середньому зрості, не боєць, не качок. Навчань не проходив під Ригою (як заявили сепаратисти в інтерв'ю ТБ Росії). Обурювався з приводу ситуації в країні, але екстремістом не був. Дуже упертий, завжди до кінця стояв на своєму. Юрко б не став співпрацювати з сепаратистами, він би кусався навіть з пов'язаними руками, але він би не здався.
На Майдані Юрій Дяковский був поранений в шию.
– Як би пафосно не звучало, але для нього Україна була понад усе, – говорить брат. – Він говорив, що нова влада не змінила ситуацію і не представляє інтереси тих, хто жертвував собою на Майдані.
За інформацією Марії Олійник, яка раніше допомогла родичам забрати із Слов'янська тіло Юрія Поправки, вивезти тіло Дяковського поки що немає можливості.
– Виконувач обов'язків начальника міліції Слов'янська говорить, що навіть його в морг не пускають, – розповіла «Gazeta.ua» Марія Олійник. – Слов'янськ на сто відсотків в руках сепаратистів. Самопроголошений мер В'ячеслав Пономарьов обіцяє за співпрацю з ворогами розстріл. Важко, але все-таки знайшли судмедексперта, добилися від нього довідку про смерть. Але шофер відмовився везти вбитого хлопця зі Слов'янська, і похоронна контора не продала костюм та труну. І міліціонери, які доставили в Київ Юрка Поправку, супроводжувати тіло львівського Юрка наразі відмовляються. Попереджаю: навіть якщо хтось з родичів загиблих вирішиться зі своєю труною, костюмом і машиною приїхати в Слов'янськ – перешкод з боку моргу не буде, але така поїздка небезпечна для їх життів.
За словами Олійник, ще один полонений з числа захоплених друзів Поправки і Дядковського – 22-річний вінничанин Віталій Ковальчук – нині живий і знаходиться в полоні в Слов'янську. Номери картки ПриватБанку для надання допомоги родині загиблого на поховання (на ім'я брата Дяковський Олег Іванович).
5168 7553 3590 8543
5168 7572 2720 9642