22:55 24 квітня 2014 р.
Фото: Reuters
Такого висновку дійшов за підсумками 24 квітня керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор «Інформаційного Опору» Дмитро Тимчук.
Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти «Інформаційний Опір» Дмитро Тимчук розпочав у четвер коментувати на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» підсумки 24 квітня традиційно для нього – «з поганого:
1. Росія розпочала масштабні військові навчання на кордоні з Україною. Як заявив міністр оборони РФ Шойгу – це відповідь на антитерористичну операцію (АТО) українських силовиків на Донбасі.
По-перше, твердження про те, що це «російська відповідь» – брехня. Якщо навчання почалися тільки зараз, то що ж тоді робили півтора місяця 50 тисяч російських військових біля наших кордонів?
Насправді Росія судорожно шукає виправдання присутності своїх легіонів поблизу наших кордонів. Антитерористична операція (АТО) – відмінний привід для цього. Тим паче, що він може стати одночасно і приводом для початку повномасштабного вторгнення Росії.
По-друге, своєю «стурбованістю» з приводу АТО й готовністю захистити терористів в Україні Росія, по суті, прямо підтверджує, що вона – терористична держава. Втім, ми про це і так знали, відтак отримали лише зайве підтвердження.
Але, в будь-якому випадку, Путін повинен усвідомити: східні кордони України зразка квітня 2014-го – це не кримські кордони України зразка лютого 2014-го. Тут українська армія погано-бідно, але до зустрічі готова.
2. Абсолютно синхронно з Росією працює Донецька облрада.
Її депутати зажадали від Києва відмовитися від силових дій проти терористів і відвести силовиків в місця постійної дислокації. Як по команді Кремля, вони створюють потрібний Путіну привід стверджувати: проти АТО виступає навіть не Росія, а місцеві виборні органи влади! Це – пряма допомога ворогові.
3. Генпрокуратура повідомила: у Луганській області викрито 1200 провокаторів. Російські куратори ставили їм завдання здійснювати диверсії з метою не допустити проведення президентських виборів.
Але ж це тільки верхівка айсберга. Скільки всього цієї керованої Москвою мерзоти вештається по Україні – не скаже ніхто.
З хорошого:
1. АТО триває. Не дивлячись на виття з Кремля, на підспівування його шавок в Україні, наші силовики працюють.
Так, їх дії жорстко обмежені владою, вони скуті по руках і ногах, вони не можуть застосувати й десятої частини свого потенціалу. Але це – дія, а не колишнє смиренне споглядання свавілля й повна безпорадність.
Турчинов однозначно заявив: ми не будемо відступати перед терористичною загрозою. Після його колишніх коливань у думках така жорсткість позиції навіть дивує. На щастя, дивує приємно.
Сприятливою є й позиція ЄС (до слова, не очікував), за що окреме спасибі європейцям. Прес-секретар Ештон, Майкл Манн, заявив, що АТО не є порушенням угоди в Женеві. Євросоюз визнає право української влади вживати силових заходів для захисту суверенітету держави.
2. Глава Центральної виборчої комісії України М.Охендовський заявив: «Президентські вибори 25 травня пройдуть за будь-якої «політичної погоди».
Насправді 25 травня – наш головний орієнтир. Будуть вибори, буде визнаний у світі президент, – буде надія на стабільність.
Росія, звісно, нас не залишить у спокої. Але вистоїмо до 25 травня – протистояти їй буде легше. Як і їй буде складніше діяти проти України, трясучи своїм клоуном Януковичем як «легітимним лідером» України.
3. Російський канал НТВ заявляє, що в Україні пропав їх співробітник. Як під Сталінградом пропав пропагандист Геббельса. І хочеться пожаліти бідолаху, але не виходить.