10:08 17 вересня 2019 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Учасники відеомісту Львів-Одеса на тему «Роздержавлені ЗМІ у Львівській і Одеській областях: хто оплачує свободу слова?» у Львівському пресклубі дискутували з приводу шляхів розвитку місцевої преси.
- Під час роздержавлення газети "Миколаївські вісті" ніяких перепон не було, - розповіла Ірина Телька, головний редактор видання "Миколаївські вісті" (Львівська область). - Більше того, якби ця реформа не стартувала, то, напевно, що міська рада сама би зробила якусь місцеву реформу і, можливо, закрила би видання. На момент 2016 року, коли я прийшла редактором працювати, у видання кількість примірників була 150... І це була одна сторіночка. Не вигідно було міській владі утримувати таке видання. Тому, як на мене, реформа була вчасною, а, може, трохи й спізнілою - треба було робити її швидше. І вона (реформа - ЩЛ) мала свої плюси, зокрема, для нашої редакції, тому що завдяки їй ми змогли трансформуватися. Ми змінили і редакційну політику, і ми змінили видання, яке у нас тепер з однієї чорно-білої сторінки переросло у кольоровий журнал, який виходить у нашому субрегіоні. Маю на увазі Миколаївський район, Жидачівський район, місто Новий Розділ. Наше видання є єдиним повноколірним виданням на 20 сторінках.
- Про свободу слова у такому рафінованому, теоретичному вигляді можна говорити лише маючи фінансову незалежність, - сказав Микола Іванців, головний редактор газети "Воля народу" (Буський район, Львівська область). - І тому я вже давно забув про цей процес реформування, бо в мене він закінчився вже 2,5 роки тому. Але підтримаю мою колегe, хочу казати про позитивні наслідки. Було багато недоброзичливців, які говорили про провал цієї реформи. Що третина видань локальних буде знищена, вони закриються собі по собі. Сьогодні ми маємо зовсім іншу картину. У нас на Львівщині одна регіональна газета закрилася на Перемишлянщині, але цей регіон все-таки має газету. Там до цього працювала приватна газета і вона далі успішно працює. Тоюто загалом треба говорити про позитивний досвід цієї реформи як однієї з успішних реформ медія в Україні. Львівська і Одеська область були найбільш залежними від державної дотації. З 2004 року наша газета вже працює на угодах з райрадою і останні два роки - з райдержадміністрацією. Це складало 10% редакційного бюджету. Тобто колишні співзасновники не мають морального права втручання у редакційну політику. Тому ми почуваємо себе досить таки впевнено і ведемо свою незалежну редакційну політику.
- Процес реформування наша газеьа пройшла досить нормиально,у спокійному темпі - каже Роман Смілка, директор і головний редактор ТзОВ “Редакція часопису Городоччини "Народна думка" (Городоцький район, Львівська область). - Ми, як і більшість медіа Львівщини, регіональних газет, до останнього зволікали з реформуванням. Чому? Тому що , як сказав пан Микола, була програма підтримки з боку районної ради, було 400 тисяч гривень, і, зрозуміло, ми фактично розраховували на ці кошти. Зараз же ми працюємо згідно з угодами і маємо підписану угоду з районною радою на 150 тисяч гривень на рік. Серйозне зменшення цього ресурсу з боку влади, звісно, вплинуло і впливає, що редакція починає по-іншому вибудовувати і редакційну політику, і свою діяльність.