23:21 15 березня 2018 р.
Фото: Львівський прес-клуб
Відео: Львівський прес-клуб
Не варто вірити результатам соціологічного опитування, якщо агенція, яка оприлюднила результати, не подала інформацію про кількість опитаних, за яким принципом будувалася вибірка, як були сформульовані питання, як їх ставили та інші вимоги до соціального опитування.
Про це сьогодні, 15 березня, під час засідання Громадського прес-центру «Вибори Президента-2019» на тему: «Журналістські стандарти: як медіа не купитися на фейкову соціологію у виборчий період?», що відбулося у Львівському прес-клубі, заявила професорка, завідувачка кафедри соціології Українського католицького університету Оксана Міхеєва.
Вона нагадала, що в інтернеті оприлюднений список «чорних» соціологів України, в якому зазначено і прізвища, і агенції, які так чи інакше були задіяні в політичних кампаніях і подавали результати даних, що спрацювали на підвищення рейтингів політичних сил.
- Я не з усім тим списком погоджуюсь. Тому що туди потрапили і особи, чиї погляди збігалися з поглядами певних політичних сил, - проте професорка радить, щонайперше, звіритися з цим списком, аби довідатися, чи є там прізвище або агенція, яку вже впіймали на нечесності.
Наступне, на що варто звертати увагу, - як давно працює ця агенція на ринку.
- Ті агенції, які вже є давно на ринку, показують правдивий результат, - вважає Оксана Міхеєва.
Але найліпше, на її думку, звернутися до друга-соціолога, який зможе відрізнити сфальшовані дослідження від справжніх. Не завжди журналісти вміють правильно прочитати звіт про соцопитування.
- У мене є звіт соціального опитування, яке було проведено в окупованих територіях Донецької та Луганської областей та анексованій Республіці Крим. Це опитування профінансував уряд Німеччини. Людей питали про НАТО, про Євросоюз. Було вказано, що опитали тисячу осіб. Але немає інформації, хто проводив опитування, скільки осіб відмовилося відповідати. А в газеті Deutsche Welle воно подано як репрезентативне дослідження. Професорка вважає, що до наявних у звіті викривлень додаються ще й викривлення в ЗМІ.
Керівник громадського фонду «Українська думка» Володимир Подгорнов зауважив, що більшість фейкових інформацій подають агенції-одноденки.
- Сьогодні вони називаються «Рога і копита», завтра назвуться інакше. І немає, кому висловити претензії щодо недостовірності. Але спеціально навчені люди, які займаються «чорним» піаром, вони до соціології жодного стосунку не мають, - на його думку, завдяки інтернету, перевірити справжність агенції можна за кілька хвилин.
Директор українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак нагадала, що зараз усі соціологічні агенції мають свої сайти та ведуть сторінки в соцмережах, де виставляють результати проведених опитувань.