00:10 11 червня 2015 р.
Фото: memory.gov.ua
Український інститут національної пам’яті (УІНП) оприлюднив перелік міст і сіл, назви яких символізують комуністичний тоталітарний режим.
Згідно з даними моніторингу УІНП відповідно до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» зміні підлягають назви 871 населеного пункту – 76 міст і містечок (селищ міського типу) та 795 сіл і селищ (дані оновлюються). Це 3% від усіх населених пунктів. Відповідна мапа розміщена на сайті та сторінці Інституту у «Facebook».
Майже 30 тисяч тисяч назв українських міст та сіл опрацьовують співробітники УІНП та волонтери. Дані постійно оновлюють: так, до переліку із 22 міст додали ще шість.
Збільшилась й кількість містечок, які потрібно перейменувати, – з 44-ох до 48-ми. Тож список населених пунктів, які підлягають перейменуванню, не значно, але збільшуватиметься.
«Іноді походження назв потребує додаткового дослідження», – пояснюють історики. Наприклад, село на Львівщині з, здавалося б, звичайною назвою Максимівка увіковічнює офіцера НКВД Максимова, який воював проти УПА. Громада ще з 2008 року прагне повернути селу історичну назву Лібухова.
А село Хрущова Микитівка на Харківщині, попри очевидні аналогії, назване так ще у XVII-XVII століттях на честь двох козаків: в 1676 році уманський полковник Микита Сененко одержав жалувану грамоту на ці землі, а з 1738 році в Микитівки новий власник – ніжинський полковник Іван Хрущов.
«Чому саме місцева громада має визначитися з перейменуванням, а не «київські експерти» чи уряд? Не лише тому, що це – засадниче право місцевого самоврядування, а й тому, що їх мешканці та краєзнавці краще знають походження назви», – пояснив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Він підкреслив, що «Закон визначає лише перелік елементів, які недопустимо вживати в сучасній топоніміці демократичної незалежної країни, а не вказує, як називати вашу вулицю, село чи місто. Громада самостійно сформулює пропозиції нової назви – історичної, на честь відомих особистостей, в тому числі вихідців з громади».
Символічно, що рішення громад про позбавлення від тоталітарної спадщини мають бути прийняті до Дня Свободи та Гідності 21 листопада 2015 року. Опісля впродовж трьох місяців Верховна Рада України прийме рішення про перейменування.
Упродовж півроку органи місцевого самоврядування також визначать нові назви вулиць, площ, географічних об’єктів. До назв, які слід перейменовувати належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.
Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.
Юридичні особи повинні змінити свої назви впродовж місяця – до 21 червня, ЗМІ – до 21 серпня. Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада. Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.
На сайті та сторінці у соцмережі УІНП розмістив роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані.
21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим.
Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито. Про це повідомили 10 червня в прес-службі Українського інституту національної пам’яті.