18:55 28 червня 2020 р.
Лише там, де перемагає ринкова модель існування медіа, основу фінансового успіху видання забезпечують довіра й повага читача.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки "Медійної програми в Україні" провів черговий моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їхніх сайтів у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернівецькій областях.
Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. Окрему увагу експерти ІДПО приділили аналізу незалежності реформованих видань від колишніх власників та співвласників – місцевої влади. Також відстежували висвітлення у ЗМІ теми COVID-19 та поширення маніпуляцій, пов’язаних із цією темою.
У деяких регіонах пожвавились партії та політики, готуючись до місцевих виборів: коронавірусна тематика використовувалась для передвиборчого піару: політики і чиновники «дарували» місцевим лікарням маски, медичні костюми, звітували про ремонти у медичних закладах.
У переважній більшості випадків видання не маркують офіційно-протокольні звіти та інші матеріали органів місцевого самоврядування. Хоча за законом мають їх розміщувати згідно з угодами – й інформувати про це читачів. У деяких регіонах зафіксовані «сервільні» інтерв’ю зі зручними запитаннями для колишніх власників реформованих газет – голів ОДА, РДА чи облрад, які коментували ситуацію із поширенням коронавірусу в регіонах.
Аналіз тем показав, що публікації про події у зоні ООС, внутрішньо переміщених осіб, а також матеріали на «незручні» для місцевої влади теми - як-ось корупцію, реформи на місцях, проблеми місцевого самоврядування - майже відсутні.
Сайти реформованих ЗМІ лишаються «слабкими» інформаторами: зрідка оновлюються, не публікують мультимедійного контенту. У більшості випадків електронні версії містять передруки з власних газет без урахування можливостей веб-платформ, точні копії чужих прес-релізів або повідомлень інших мас-медіа.
Окрім COVID-19, цього разу більше, ніж зазвичай, набрала тема історії та краєзнавства – це було викликано тим, що на період моніторингу припали День пам’яті та примирення і День перемоги. І тут у ЗМІ деяких регіонів експерти звернули увагу на ностальгійні настрої щодо радянського минулого.
«Те, що писали газети Донеччини про День пам’яті та примирення, створювало маленьку надію на те, що суспільство поволі рухається вбік європейських цінностей, хоче стати дійовим учасником світової спільноти. Однак те, що публікували деякі друковані видання про День Перемоги, – створювало враження, що «більшовицько-совєцькі» історично-політичні догми та міфи переживають свою другу чи й третю молодість», – зазначають львівські експерти.
З-поміж відібраних видань були й такі, що не публікували матеріалів з ознаками замовності («джинси») і отримали високі оцінки за стандарти, а отже, знайшли оптимальну модель існування на ринку, без порушення редакційної незалежності й маніпулювання читачами.
Позитивні зміни можуть бути результатом переходу до ринкової моделі існування внаслідок реформи із роздержавлення ЗМІ, коли довіра й повага читача до ЗМІ є основою фінансового успіху видання.