Російський майор зізнався, що військовим РФ виплачують на Донбасі потрійний оклад (відео)

26 липня в СБУ повідомили, що на контрольному посту «Березове» у Донецькій області затримано вантажівку з боєприпасами та двома особами у формі без розпізнавальних знаків. В «КамАЗі» правоохоронці виявили велику кількість ящиків з боєприпасами. 

Зокрема, в них знаходилися гранати Ф-1, набої різного калібру та постріли до РПГ-7в.

Прикордонники тоді попередньо з'ясували, що один із двох чоловіків – кадровий військовий РФ. Потім ці підозри підтвердилися.

Затриманим, за даними СБУ, виявився кадровий офіцер Збройних Сил РФ майор Владімір Старков 1978 року народження, уродженець Хабаровського краю. Як виявилося, він прямував з міста Донецьк в населений пункт Ясне і супроводжував вантаж боєприпасів до розташування 5-ї окремої механізованої бригади незаконного збройного формування «Оплот» так званої «ДНР».

Одразу після затримання Старков зізнався в тому, що він дійсно є громадянином Росії і що належить до кадрового складу Збройних Сил РФ. Нині затриманий російський майор Володимир Старков перебуває у СІЗО СБУ. Служба безпеки України порушила проти нього справу за статтею «терористичний акт».

Журналісти Громадського зустрілися із радником голови СБУ Юрієм Тандітом, який розповів про обставини затримання Старкова, про те, в якому стані зараз російський майор, чи виходили до нього на зв'язок рідні, чи приходив російський консул та чи можливий обмін кадрового офіцера на українських полонених.

Затримання

Увечері 25-го липня був затриманий Владімір Старков. Це справжній діамант для нас. Це діамант для світової громадськості. А от для Росії – це вирок. Тому що Володимир Старков – діючий офіцер РФ. Він непростий офіцер. Це людина, яка яка займається дуже важливим напрямком – це перевезення та забезпечення озброєнням військової частини, яка знаходиться на тимчасово окупованій території.

Він є заступником командира 5-ої бригади по озброєнню. Він відповідає за забезпечення боєприпасами, за їхню видачу та видачу зброї. Завдяки перехопленим розмовам бойовиків ми знаємо, чим він займався, що у Підмосков’ї він підписував документи на отримання зброї.

12-те командування

Він розповів про так зване 12-те командування, яке в Росії курує питання, пов’язані із неоголошеною війною в Україні. Це так зване 12-те командування знаходиться у Новочеркаську Ростовської області. Туди він потрапив на збори.

–  Як його взагалі витягли зі свого Далекого сходу?

– Він 12 років прослужив в маленькій закритій ракетній військовій частині, яка знаходиться поруч із кордоном з Китаєм. Він розповів, що там п’ять п’ятиповерхових будинків. Найближчий населений пункт – у дев’яти кілометрах. Великий населений пункт – у 90 кілометрах. І, фактично, мешкаючи 12 років у тайзі, складно це все переживати.

Там він дослужився до майора. Згодом на нього вийшов безпосередньо його керівник-кадровик, який запросив його до військової частини у далекосхідному військовому окрузі. Той приїхав. Керівник питає: «Хочеш підвищення? Хочеш перевестись? – Так, звісно. Куди їхати? – До Новочеркаська Ростовської області». Так він і поїхав. Дружина та діти залишились.

Коли він приїхав до Новочеркаська, то фактично одразу потрапив на збори, де він побачив інших офіцерів, прізвищ яких не знав. Але, очевидно, військові були з різних військових частин, які різними способами були запрошені або привезені до Ростовської області.

Наказ

У Новочеркаську російським військовим оголосили на цих зборах, куди вони їдуть. Це не було відрядження. Це був наказ: «Ви направлятиметесь на територію Донецької області захищати Донбас».

Троє чоловіків відмовились виконувати наказ. Потім він їх не бачив. Тобто, що з ними було, невідомо. Пізніше, вночі, Старков їде до Донецької області.

Під час переїзду він отримав кілька наказів. У тому числі, змінити прізвище. Свої військові документи він залишає на території РФ.

Овсянніков

Майор не довго думав і вигадав собі прізвище – Овсянніков. Це дівоче прізвище його дружини. Мушу сказати, що ані Овсяннікову, ані Старкову ніколи документи на території України не видавались. Що лише підтверджує, що він не є мешканцем України. 

Отже, коли він приїхав до військової частини, йому видали посвідчення. Однак він привіз із собою паспорт, який заховав у сейфі готелю «Шахтар Плаза» у Донецьку.

Він нам навіть потім давав код. Але, крім того, він узяв із собою картку «Сбербанка России». На цю картку він отримував грошове забезпечення, зарплату.

– Відомо, скільки він отримував?

– Він нам сказав, що їм видається потрійний оклад. Можна порахувати, якщо взяти до уваги звання, вислугу років і помножити на три. Принаймні, це те, що йому обіцяли.

Коли я передивлявся його документи, то помітив цікаву невідповідність. Якби він був Овсянніковим, то, напевно, серйозніше ставився до документів.

На його платіжній картці стоїть підпис Старкова. А в його «ДНРівському» фейковому – підпис «хрестик», грубо кажучи. Ну, Овсяннікова. У посвідченні стоїть ім’я та по батькові, при чому, такі самі, як у Старкова. Змінене лише прізвище.

Потім, його військове звання – таке саме, як і в Росії – майор. А ще, на останніх сторінках фейкового документу, уявіть собі, стоїть дозвіл на носіння бойової зброї. Виходить, так звана «ДНР» видає такі документи.

Сім’я

Від нього відмовилися близькі. Не в прямому значенні. Вони просто зникли. Коли Старкова затримали, йому дали можливість зв’язатися із рідними, щоб вони не хвилювались.

До речі, коли його затримували прикордонники, він почав голосити, що він – увага – офіцер російської армії і став вимагати одразу російського консула. На даний момент (на момент розмови 5 серпня – ред.), наскільки мені відомо, консул до нього так і не приходив.

Коли на наступний день почали вже дзвонити офіцери «Альфа» його близьким, телефон дружини Старкова вже не працював. А в нього родина – це дружина та двоє дітей. Вони в той час були у відпустці. Тобто, не на Далекому Сході, а в іншому місці.

Потім Старков почав обдзвонювати друзів. Вони відмовлялись із ним говорити, шукали привід не відповідати. Коли, нарешті, він додзвонився до сусіда, той пішов туди, де до 3 серпня мала бути його родина, бо до того часу в них були куплені квитки. Але він приходив протягом дня, однак їх не було. Вони зникли.

–  За цей час ніхто з близьких на зв'язок із ним не виходив?

– Ні. Більше того, коли він подзвонив своєму так званому «однополчанину» і сказав, щоб той зайшов до готелю, назвав код сейфу, де паспорт, і попросив забрати, чоловік відповів: «Я тебе не знаю».

Боєприпаси

Ще важливо, коли машину, в якій був Старков, затримали, в ній знайшли велику кількість озброєння. Тонни боєприпасів. Ми показували ці боєприпаси. Вони виготовлені вже у 21-му столітті. Ні до 1991-го, ні до 2000-го, а вони виготовлялись у 2004 – 2005-хх роках і видавались у військові частини на території РФ.

Це спростовує те, про що говорить Росія, що тут воюють тільки добровольці, які їдуть захищати мешканців Донбасу, що тут нема жодної людини, яка служить у регулярній російській армії. Те, про що говорить Старков, кардинально міняє картину.

Обмін

Чи можливий обмін Владіміра Старкова на українських полонених? Все можливо. Але в нашій країні є гарант Конституції, який контролює процес звільнення.

Зрозуміло, що грушники (затримані російські спецпризначенці Євгєній Єрофєєв та Алєксандр Алєксандров) – це люди, які йшли вбивати. Майор Старков – людина, яка займається забезпеченням зброєю. Він не вбивця. Він виконує накази, не вбиваючи людей. Це, звісно, має величезне значення.

– Його можуть обміняти?

– Можливо. Однак повторю, що є лише одна людина, яка може ухвалити таке рішення і взяти на себе повну відповідальність. Це президент.

Це інтерв’ю опубліковане на сайті «Громадського телебачення».