12:34 17 січня 2019 р.
Відео: Львівський прес-клуб
У Радикальної партії і партії «Народний фронт» відсутні місцеві організації. Де-факто вони є, а де-юре вони ніде не зафіксовані і не зареєстровані.
Про це 16 січня під час засідання громадського прес-центру "Вибори-2019" на тему: “Роль низових партійних організацій у забезпеченні перемоги на президентських виборах” повідомив політолог, заступник директора Центру політичних досліджень ЛНУ ім. І.Франка Любомир Скочиляс.
Він пояснив, що це зроблено, аби партії не ускладнювали собі життя.
-Місцеві організації, які виступають як юридичні структури, зобов’язані звітувати і подавати документи в НАЗК. А за відсутності місцевих осередків, звітує лише центральний. У цьому й полягає місце і роль місцевих осередків політичних партій: вони повинні працювати на центральний провід, але не створювати додаткових проблем топ-політикам, - каже Любомир Скочиляс.
Хоча в умовах демократичної політики, наголошує політолог, низові структури є базою будь-якої політичної сили. Вони мають бути вирішальними у формуванні політики. Бо політика – це сфера реалізації інтересів суспільства. Але в Україні політика – сфера боротьби за владу.
-З 2006 року, коли відбувалися парламентські вибори за пропорційною системою, можна було констатувати політичну смерть низових парторганізацій. Ще до цього періоду місцеві організації політичних партій відносно активно функціонували, намагалися виступати повноцінними учасниками і локального, і навіть, багато в чому, загальнонаціонального політичного процесу,- каже Любомир Скочиляс.
Після запровадження чистої пропорційної системи, за словами політолога, на рівні виборів до парламенту місцеві парторганізації перетворилися на, такі собі, додатки до центральних органів партії, і всі питання, навіть локального характеру, почали вирішувати на центральному рівні.
-Українські партії за своєю суттю є партіями вождистського типу, їх створюють певні харизматичні політики і це робить їх відірваними від місцевого рівня, - наголошує Любомир Скочиляс.
Цим політолог пояснює феномен української політики, коли кандидати в Президенти, які входять в топ-трійку чи в топ-п’ятірку, не мають ніякої партійної приналежності, політичного досвіду, низових організацій, але мають високий рейтинг.