Путін підтвердив в Австрії факт військової агресії Росії проти України, – екс-радник

Сайт «Inforesist.org» цитує сьогодні, 25 червня в публікації «Ілларіонов: В Австрії Путін підтвердив свою участь у війні з Україною»:

«Президент Росії зробив низку заяв, які підтверджують вчинення ним кримінальних злочинів. Про це пише у своєму блозі Андрєй Ілларіонов – колишній радник Путіна.

Вчора, 24 червня, виступаючи на прес-конференції у Відні, Путін, зокрема, сказав:

«Так, я не буду приховувати, я вже про це говорив, ми використовували наші збройні формування для того, щоб забезпечити свободу волевиявлення кримчан, використовували блокування деяких збройних формувань української армії...» http://www.kremlin.ru/transcripts/46060

Зазначені дії збройних сил Російської Федерації, в тому числі «блокування деяких збройних формувань української армії», а також подальша анексія належать Україні АР Крим та м. Севастополь підпадають під критерії агресії згідно Визначення агресії, затвердженого Резолюцією 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН від 14 Грудень 1974:

Визначення агресії

Затверджено резолюцією 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974

Стаття 3

Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з урахуванням і відповідно до положень статті 2, буде кваліфікуватися як акт агресії:

а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

...d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;

e) застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, в порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території з припинення дії угоди;

g) засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що носять настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим вище актам, або його значну участь у них.

...Стаття 5

1. Жодні міркування будь-якого характеру – політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії.

2. Агресивна війна є злочином проти міжнародного миру. Агресія спричиняє міжнародну відповідальність.

3. Жодне територіальне придбання або особлива вигода, отримані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними. http://www.un.org/russian/documen/convents/aggression.htm

Одностороннє використання збройних сил, «інших заходів силового впливу, включаючи збройну агресію» за межами Російської Федерації «в обхід Статуту ООН і Ради Безпеки ООН» однозначно засуджується Концепцією зовнішньої політики Російської Федерації, затвердженої трохи більше року тому, 12 лютого 2013:

15. Небезпеку для міжнародного миру і стабільності становлять спроби регулювати кризи шляхом застосування поза рамками Ради Безпеки ООН (...) заходів силового впливу, включаючи збройну агресію. В окремих випадках відкрито ігноруються основоположні міжнародно-правові принципи незастосування сили, прерогативи Ради Безпеки ООН (...) з використанням гасел захисту цивільного населення. Застосування примусових заходів і збройної сили в обхід Статуту ООН і Ради Безпеки ООН нездатне усунути глибокі соціально-економічні, міжетнічні й інші протиріччя, що лежать в основі конфліктів. Воно лише веде до розширення конфліктного простору, провокує напруженість і гонку озброєнь, посилює міждержавні протиріччя, розпалює національну та релігійну ворожнечу.

...31. (...) Для міжнародного миру та правопорядку особливо небезпечно здійснюване на догоду політичній кон'юнктурі та інтересам окремих держав довільне тлумачення найважливіших міжнародно-правових норм і принципів, таких як: незастосування сили або загрози силою, мирне вирішення міжнародних суперечок, повага суверенітету держав і їх територіальної цілісності, право народів на самовизначення. Небезпечні також спроби видати порушення міжнародного права за його «творче» застосування. Неприпустимо, щоб під приводом реалізації концепції «відповідальності щодо захисту» здійснювалися військові інтервенції та інші форми стороннього втручання, що підривають підвалини міжнародного права, засновані на принципі суверенної рівності держав.

http://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/70218094/

Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни також кваліфікується як тяжкого злочину чинним Кримінальним кодексом Російської Федерації:

Глава 34. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ І БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА

Стаття 353. Планування, підготовка, розв'язання або ведення агресивної війни

1. Планування, підготовка або розв'язування агресивної війни – караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

2. Ведення агресивної війни – карається позбавленням волі на строк від десяти до двадцяти років. http://www.consultant.ru/popular/ukrf

Таким чином, В.Путін публічно підтвердив – як свою, так і своїх колег по російському керівництву – безпосередню участь у розв'язанні та веденні агресивної війни проти України, тобто у скоєнні тяжкого злочину проти міжнародного миру, що тягне за собою як міжнародну відповідальність, так і відповідальність за ст. 353 Кримінального Кодексу РФ».