Путін мостить собі доріжку до трибуналу, – експерт

Аналітик спільноти військових фахівців «Інформаційний Спротив» Костянтин Машовець пише в сьогоднішній публікації «Російська агресія: Путін мостить собі доріжку до трибуналу» на сайті агенції «Укрінформ»:

«Динаміка боїв у зоні антитерористичної операції (АТО) протягом останніх днів різко зросла. Це стало результатом не тільки активізації дій частин і підрозділів українських силових відомств, що беруть участь в АТО, а й запеклого опору з боку терористів.

Проте, було б надто недалекоглядним вважати таку запеклість результатом виняткової «впертості» місцевих бойовиків. Річ у тім, що терористичні банди, які орудують на Донбасі, у реальності вже давно перетворилися на «добровольчі» загони вже не тільки російських найманців – у них постійно зростає частка професійних російських військових.

Громадяни суміжної країни, накачані тамтешньою пропагандою або за службовим обов’язком, надто активно перекваліфікуються на «шахтарів» з кулеметами або намагаються зобразити донецького металурга, що вправно орудує гранатометом, а то й реактивною системою залпового вогню типу БМ-21 ГРАД. Президент Путін дуже любить публічно підкреслювати, що «... конфлікт на Україні є винятково внутрішньоукраїнською справою». Мовляв, у нас тут іде справжня громадянська війна, а суміжна держава тут як би ні до чого, хоч і «дуже сильно занепокоєна долею російськомовних громадян».

Варто залишити ці сентенції пана Путіна на його совісті, а також для Гаазького трибуналу. Але ось звернути увагу на деякий нюанс цієї «неучасті» Російської Федерації у нинішній кризі на українському Донбасі не завадить.

Щоб спростувати слова Путіна, достатньо хоч би раз подивитися стрічки новин інформаційних сайтів або новинні програми будь-якого телебачення, крім російського. Там неспростовних матеріалів, фактів і свідчень активної «неучасті» Росії у розпалюванні конфлікту на Донбасі цілком достатньо.

Від цілих складів із російською зброєю, спорядженням, продовольством і боєприпасами, виявлених українськими військовослужбовцями у зоні АТО. До відвертих актів агресії у вигляді артилерійсько-ракетних ударів по українській території, участі на стороні бойовиків військовослужбовців російських регулярних військ, постачання терористів важкими й сучасними системами озброєння (від реактивних вогнеметів і ПТРК, закінчуючи військовими ЗРК середньої дальності). Після збитого з російської зброї мирного пасажирського авіалайнера слова Путіна про «неучасть» звучать як дуже злий жарт.

Системне залучення Російської Федерації, причому на державному рівні, у кризу на Донбасі сьогодні очевидне всім. Навіть самим російським громадянам, яких надто активно вербують різні державні й напівдержавні контори для «озброєного захисту російськомовних від українських фашистів і військ хунти».

Щоб переконатися у цьому, достатньо пройтися сторінками російських же соціальних мереж або просто навідатися у найближчий військкомат. Де вам дохідливо пояснять потрібність і актуальність «захисту російського світу» у степах Донбасу.

Правда, про можливість повернутися назад трупом або інвалідом скромно промовчать. Як би пан Путін не опікав російських спецслужбістів, які без жодного сорому очолили терористичні організації «ДНР» і «ЛНР», їх кінець очевидний і, судячи з останніх даних про хід АТО, однозначний.

Звичайно, рівень російської «неучасті» у конфлікті може істотно його затягнути й збільшити кількість жертв. Особливо, враховуючи той факт, що манера ведення бойових дій російськими найманцями дуже нагадує манеру есесівських військ з Другої світової війни або арабських терористів.

Стрілянина з житлових кварталів, обстріл самих цих кварталів з мінометів і установок «Град», як днями у Горлівці, а до цього – багато разів у Луганську й Донецьку, захоплення заручників, мінування й обстріл шкіл, лікарень і багатолюдних місць – ці терористичні практики російські війська і найманці активно застосовують на Донбасі.

Навіть обивателям вже важко повірити, що організоване й тактично грамотне ведення бойових дій проти українських частин і підрозділів на Донбасі є результатом тотального захоплення місцевих жителів військовою справою на рівні командира тактичної ланки. Ви можете собі уявити, щоб жителі Слов’янська, Лисичанська, Горлівки й інших населених пунктів Донбасу всі поголовно і відразу навчилися вести диверсійно-партизанські дії, влаштовувати засідки, ставити блок-пости, організовувати вогневе прикриття або обладнувати укріплені райони повного профілю? Стріляти з мінометів, займатися снайперським «полюванням», підривати мости? Або навіть використати важку бронетехніку й вести вогонь із зенітних ракетних комплексів середньої дальності?

Особисто мені не віриться, що шахтарі, металурги, пенсіонери, жителі навколишніх сіл, а також представники технічної й гуманітарної інтелігенції Донбасу надто впевнено й високопрофесійно оперують танками Т-64Б, БМП-2, РПГ-22, ПЗРК «Игла-С», ну або навіть ЗРК БУК-М1. Ну, не віриться мені в це... і все. Так само, проте, як не віриться в те, що «протестуючі проти київської хунти» жителі Донбасу таємно переходять україно-російський кордон і звідти вже накривають бойові порядки українських військ вогнем з РСЗО БМ-21 Град.

Все це надто очікувано від нинішнього кремлівського режиму. Тільки ось не зовсім зрозуміло, куди у кінцевому результаті може завести нинішніх господарів Кремля така «неучасть» у внутрішніх справах нашої країни.

А завести вона може дуже далеко. Наприклад, у тотальну міжнародну ізоляцію.

І нинішня РФ до цього дуже близька. Враховуючи історію з малайзійським Боїнгом і перспективами отримати від цивілізованого світу статус держави-спонсора міжнародного тероризму. А ще, це може призвести до повномасштабної війни з нашою країною, до якої пан Путін незмінно виявляє «братські почуття».

Фактів прямої агресії з використанням регулярних ЗС РФ проти України вистачає. Поки що українські війська на ці провокації не відповідають, проте довго так тривати не може.

В один прекрасний момент всією цією доказовою базою зацікавиться міжнародне співтовариство. І тоді українські військові цілком можуть отримати наказ адекватно відповісти на ракетно-артилерійський обстріл, рейди РДГ або прямі озброєні провокації з боку РФ. Але вже в абсолютно нових умовах. А саме – при повній і всебічній підтримці всієї світової спільноти.

Пану Путіну варто б було задуматися над таким поки що можливим, але цілком реальним «поворотом подій» у його довгій і одвічній любові до України. Тим більше, що вчора МО США надто недвозначно оприлюднювали дані своїх засобів технічної розвідки, які чітко вказують на російське «походження» всіх цих артилерійсько-ракетних фейєрверків у прикордонній смузі... Так же можна й нарватися, і не тільки у галузі фінансово-економічних санкцій».

http://www.ukrinform.ua/ukr/news/rosiyska_agresiya_putin_mostit_sobi_dorigku_do_tribunalu_1959103