23:30 25 квітня 2014 р.
Такого висновку дійшов за підсумками 25 квітня керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор «Інформаційного Опору» Дмитро Тимчук.
Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти «Інформаційний Опір» Дмитро Тимчук розпочав у четвер коментувати на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» підсумки 25 квітня традиційно для нього – «з поганого:
1. Біля блокпосту поблизу Одеси сьогодні вранці безіменні дегенерати кинули гранату, внаслідок чого поранення отримали семеро людей. Вдень стало відомо: у тій же Одесі затримано екстремісти, які готувалися 9 травня бити ветеранів «на замовлення російського телеканалу» (як повідомили в СБУ).
Особисто мені дуже не подобається ця метушня на півдні. За нашими даними, при всіх подіях на сході силовики не забувають про Одесу, Миколаїв і Херсон. І це дуже правильно.
Але як 1 травня, так і 9 травня ми очікуємо потужного сплеску різних подібних екстремістських акцій. Будемо сподіватися, що наймерзенншіі плани проросійських «шісток» будуть зірвані.
2. Унаслідок обстрілу терористів на аеродромі Краматорська згоріли вертоліт Мі- 8 українських силовиків і літак Ан-2.
Не буду корчити зі себе великого стратега, але в цьому випадку мимоволі виникають питання. Добре, коли сепаратисти зі Слов'янська гуляли по області, як у себе вдома (хоч нормальним це ніяк не назвати). Але, чорт забирай, можна було забезпечити хоча б охорону об'єктів, використовуваних силовиками в ході антитерористичної операції (АТО)? Дивно це все.
3. У Слов'янську терористи захопили автобус з представниками ОБСЄ. Це вже вершина хамства й цинізму.
Але з екстремістами все зрозуміло – це зграйка п'яних кримінальників і козачків під проводом російських професійних диверсантів. Тут питання до української влади. Вона розуміє, що цей кричущий випадок – плювок їй в обличчя? У регіоні вже не перший день йде АТО, і тут на тобі. Дуже сумно, і виправдань я не бачу.
З хорошого:
1. Рада федерації Російської Федерації – проти введення військ в Україну.
Голова Рада федерації Російської Федерації Валентина Матвієнко наполягає на продовженні переговорів для розв'язання кризи в Україні.
Це, ясна річ, рупор Путіна. Треба було – на початку березня та ж Рада федерації радісно проголосувала за введення військ.
Чи означає це, що Путін відмовився від планів вторгнутися в Україну? Не думаю. Радше, граючись у демократію, готує виправдання на випадок, якщо вторгнення буде визнано ним самим недоцільним. Але напругу ця заява дещо знімає.
2. Не перестає тішити робота українського МЗС.
Сьогоднішні заяви цієї структури досить об'ємні, але все розкладено по поличках. І про те, що Україна не потребує російських «миротворців», і про різницю між сепаратистами й російськомовними (у Москві переконані, що це – одне й те ж), і про право України захищати себе від тероризму силовими заходами.
Все дуже грамотно й переконливо. Треба розуміти, що саме ці хлопці формують ставлення до подій й нашій країні з боку світової спільноти. І роблять це дійсно здорово.
3. Операція зі звільнення Слов'янська не увінчалася повним успіхом, але хоч місто нарешті заблокували. Хоч щось.
4. Не те, щоб з «хорошого», а, радше, декілька слів в тему. Цікаво проявляють себе в «східній кризі» кандидати в Президенти.
Добкін сидить у Харкові, звідки веде свою напружену й незриму «війну за єдність України». Переживши атаку яйцями з боку сепаратистів у Луганську в середині квітня, сьогодні він намагається не потрапляти на передову.
Тігіпко теж здійснив тихий «подвиг» у тому ж Луганську тижнем раніше. Він мужньо увійшов до будівлі СБУ, захопленої сепаратистами, «на переговори». Всі затамували подих. Через півгодини Тігіпко вийшов, потиснув сепаратистам руку, й багатозначно сказав (якщо вірити ЗМІ ): «Ну все, тримайтеся тут». Після чого залишилося деяка недомовленість.
Порошенко вчора «висадився» в Луганську. Тут його прямо в аеропорту блокував проросійська натовп. Хоч не зовсім зрозуміло, чого вони хотіли від Порошенка – здається, вже хто-хто, а він завжди демонстрував здатність зберігати холоднокровність у діалозі з настільки улюбленої сепаратистами Росією. Тим паче, що по лінії бізнесу проблем з Москвою у нього завжди вистачало.
Тимошенко заявила, що домовилася з сепаратистами. Хоч луганські сепаратисти тут же заявили, що нічого подібного не було. Будемо сподіватися, що Юлія Володимирівна викличе сепаратистів на теледебати й при всьому чесному народі переконає їх, що домовленості з ними таки існують.
Королевська після візиту до Криму відвідала «гарячі точки» – Краматорськ, Слов'янськ, Донецьку ОДА. Після чого зробила несподівану заяву в розріз загальної риториці. Мовляв, на сході, окрім дітлахів, які бігають з автоматами, живуть мільйони українців, яких ображає слово «сепаратист». Це звичайні пенсіонери, бюджетники, сім'ї з дітьми, які опинилися відрізаними від світу.
Здорова думка в тому, що за всією цією «війною» (і в рамках ініційованого Росією свавілля, і в ході політичних баталій ) відходять на дальній план звичайні люди. І це дуже погано.
Будемо сподіватися, що в майбутньому влада буде пам'ятати сьогоднішні уроки, і усвідомлювати, що турбота про людей – запорука стабільності в будь-якому регіоні».