11:11 5 грудня 2020 р.
Відео: Громадське
На „Громадському ТБ“ 3 грудня вийшов фільм-розслідування „Cпадкоємець“. Він розповідає про вбивство донецького бізнесмена Євгена Щербаня в 1996 році. Точніше - що сталося після нього. У фільмі старший син Щербаня - теж Євген - розповів, що після загибелі батька його активи поділили між собою бізнес-партнери, не врахувавши інтересів спадкоємців.
Про це пише 112.
У привласненні бізнес-імперії - компаній "Гефест", DCC і ІСД - він звинуватив олігарха Ріната Ахметова та його колишнього партнера Сергія Таруту.
Про що фільм-розслідування
Євген Євгенович Щербань - старший син убитого бізнесмена. Він тривалий час жив і навчався в США, але до моменту вбивства батька повернувся до України.
Він розповів авторам фільму, що веде власне розслідування з 2013 року, намагаючись з'ясувати, хто розтягнув бізнес-імперію його батька.
За його словами, Рінат Ахметов, який був партнером батька, і Сергій Тарута, який тоді був менеджером, привласнили бізнес Євгена Щербаня, не поділившись зі спадкоємцями.
Як розповів Євген Щербань-молодший, на момент убивства статки його батька оцінювали приблизно в 500 млн дол., що для України того часу було величезною сумою. Компанії Щербаня займалися виробництвом і продажем металу, постачанням газу, нафтопродуктів, будівництвом і фінансовими операціями.
На архівних відеокадрах з 90-х є молоді Йосип Кобзон, Микола Азаров, Олександра Кужель, Сергій Тарута і Рінат Ахметов.
Зокрема, відео з 50-річчя Щербаня, на яке він орендував оперний театр у Донецьку. Його прийшли вітати депутати Микола Азаров, Олександра Кужель, Михайло Чечетов, які тоді входили до його фракції у Верховній Раді "Соціально-ринковий вибір".
Також у фільмі є кадри, де молодий Рінат Ахметов і Євген Щербань присутні на якомусь спільному застіллі з танцями.
Колишній партнер Щербаня-старшого Юрій Дєдух у фільмі розповів, що Рінат Ахметов став бізнес-партнером Щербаня після обстрілу ресторану, де любив бувати бізнесмен. Той знав, що Ахметов і Ахать Брагін (бізнесмен і кримінальний авторитет з Донецька, під яким "ходив" Ахметов) мали власну силову структуру та могли його захистити.
При цьому Дідух, сказав, що це був не "дах", а партнерство, оскільки, крім функцій захисту бізнесу, Ахметову виділили частину справи, і він займався постачанням лікеро-горілчаної продукції до Росії.
Після смерті Щербаня Ахметову дісталися компанії "Гефест" (заправні станції), компанія стільникового зв'язку DCC, яка переросла в Life, і вексель Харцизького трубного заводу.
Перед цим, за словами сина Щербаня, після його смерті Ахметов прийшов до спадкоємців із документами і запитав, чи визнають вони борг. Йдеться про гроші, які майбутній олігарх вклав у виробництво металопродукції. Це була загальна програма його і Щербаня-старшого. Нібито Щербань розпоряджався виводити гроші, але невідомо куди. У підсумку, щоб урегулювати питання, Ахметову віддали "Гефест" і DCC.
Частина ще однієї компанії - "Індустріальний союз Донбасу" - дісталася Сергію Таруті. За словами сина Щербаня, він отримав частку, яка повинна була належати синам убитого.
Євген-молодший також пояснив, як вів бізнес ІСД.
Він отримував газ від компанії "Єдині енергетичні системи України", якою керувала Юлія Тимошенко, і продавав його металургійним підприємствам. Своєю чергою ЄЕСУ отримувала газ від російського "Газпрому", з яким ІСД розраховувався трубами. Заготовки для них робили на "Азовсталі" і доводили на Харцизькому трубному заводі.
"Борги держпідприємств за газ, які зростали, і нараховувалася пеня, ІСД оформляв у вигляді векселів і частину продавав бізнесменам. Гроші від продажу металу й накопичені борги дозволили ІСД приватизувати багато підприємств Донбасу, в тому числі "Азовсталь" і Харцизький трубний завод", - розповів Щербань-молодший.
За його словами, Тарута, відповідаючи на закиди спадкоємців, говорив, що на момент убивства компанія ІСД не була цінною, оскільки була неприбутковою. А такою, як її знають, вона стала тільки після 2002 року.
Але, за даними сина Щербаня, це було не так. Група на момент передачі її Таруті мала понад мільярд доларів обігу.
Наприклад, лише з продажу металу у вересні 1996 року компанія заробила 4 млн дол. З цієї суми, за даними Щербаня-молодшого, Сергію Таруті належало 2%, решта ділилася між Щербанем і партнером.
Відповідаючи на запитання, ким був Сергій Тарута, син Щербаня говорив, що батько його помітив, коли той працював на "Азовсталі". Менеджеру запропонували роботу в корпорації, він займався продажем металу за кордоном.