«Прем’єра Донецької народної республіки» й «командувача» її «ополчення» ліквідують свої, – ЗМІ

Російський поет і журналіст Дмітрій Биков розповідає в публікації «Для кого і чим насправді небезпечний Алєксандр Бородай» на шпальтах «Собеседника»:

«Ватажок терористів, самопроголошений прем'єр-міністр так званої ДНР Олександр Бородай – громадянин Росії і прагне кров'ю і смертями побудувати на Донбасі «ідеальну Росію», таку, якою її бачить нацбол Лимонов, і яка йому самому мариться під час історичних реконструкцій.  Постать Алєксандра Бородая, начебто призначеного начебто прем'єром начебто Донецької Новоросії, нині дуже суперечлива – особливо після колонки журналіста Олега Кашина, де той доводить, що донецька ситуація зовсім вийшла з-під контролю.

Бородай і Стрєлков – давні друзі, соратники Лимонова по НБП і Проханова по «Завтра», при цьому вони товаришують із православним бізнесменом Костянтином Малофеєвим (про нього багато цікавого в різні часи писав Навальний; до речі, всілякі цікаві оборудки і православна духовність часто йдуть пліч-о-пліч, ніби підтримуючи одне одного, але це я не про Малофеєва, а так, взагалі). По Кашину виходить так, – і останнє телезвернення Гіркіна-Стрєлкова, міністра оборони ДНР це підтверджує, – що в Криму, припустимо, російські православні активісти діяли від імені і за дорученням влади, а в Донецьк поїхали з власної ініціативи і реалізують там свої православні мрії про правильну Росію. 

Їх програма-мінімум – героїчна смерть, а максимум – будівництво на дослідному полігоні Новоросії тієї самої ідеальної Іншої Росії, про яку колись писав Лимонов і яка їм самим ввижається під час історичних реконструкцій. Якою буде ця інша Росія – уявити важко, але підозрюю, що йдеться про пасіонарне поєднання тієї ж духовності і бандитизму.

У самій Росії щось весь час заважає, та й в Донецьку, судячи зі звернення Гіркіна, ніхто не рветься до цього реконструкторського раю. Але на цей випадок завжди залишається програма-мінімум; звісно, кашинське порівняння Бородая з Че Геварою дещо невдале – Че Гевара був апостолом революції, а тут мова йде про чисту контрреволюцію, українську Вандею, – але типаж схожий.

Нічим людині зайнятися в нинішньому гнилуватому російському середовищі, ось вона і знайшла собі велику гру. Я б уже швидше пригадав Юкіо Місіму – улюблений, до речі, культурний герой Лимонова: також хотів в Японії влаштувати консервативний переворот, ніким не був підтриманий і зробив собі давно омріяне харакірі.

А істина в суперечках про те, чи самостійний Бородай, який вийшов з-під контролю, чи ним все-таки маніпулюють з Кремля, по-моєму, десь посередині. В сучасній Росії пасіонарії не дуже потрібні – і швидше небезпечні, якщо простежити долю націонал-патріотів на зразок Лимонова; от їх і вирішили акуратно сплавити туди, де треба по-швидкому розвалити державність.

Вважаю, Малофеєв (якщо це дійсно його розмову з Гіркіним викладено в мережу) також бере участь у донецьких подіях без прямої вказівки з Кремля: Че також поїхав до Болівії не за вказівкою Кастро, а, радше, по секрету від нього.

Звісно, цю діяльність у Кремлі схвалюють: і відповідати за неї не треба, і на цілі Кремля в Україні вона цілком працює. Чим все це скінчиться – теж зрозуміло: пасіонарії приречені, їх ніхто не підтримає і, радше, ліквідують свої.

Але небезпека не в тому, що Донецьк вийшов з-під контролю. Вона в тому, що вірус партизанської війни і федералізму надзвичайно контагіозний, як кажуть фахівці.

Експорт пасіонаріїв на Україну цілком може обернутися великим російським вибухом після їх повернення, а якщо Донецьк зуміє відкрити кордон – ця чума рине в Росію ще раніше. Підпалювати будинок сусіда за вітряної погоди, особливо якщо у тебе самого повний підвал пального, – дивна тактика.

Бородай небезпечний не для України – вона впорається, – а для Росії, де масса нікому не потрібних людей, які прагнуть до дій, в умовах путінського застою щороку зростає і давно готова вибухнути. Тож не за Україну треба боятися, хлопці».

Як інформував «Щоденний Львів», російські прикордонники не пропустили до РФ терористів «командувача ополченням ДНР» Гіркіна, терористи з Кавказу замінили місцеве «ополчення» на блокпостах у Стаханові на Луганщині, «У Слов'янську – не АТО, а розборки між бандитами», чеченські бойовики захопили будівлю Донецької ОДА – прогнали з неї всіх із «ДНР».