Порошенко і Тимошенко створюють «тіньову» коаліцію, – політолог у Львові

Сьогодні офіційних коаліцій між політичними партіями, які висуватимуть спільного кандидата на посаду Президента, немає. І – не буде. Більшість коаліцій є «тіньовими». Україні не притаманні політичні об’єднання. Натомість, як свідчить політична історія, притаманний високий ступінь недовіри між політичними гравцями. Адже багато хто вже «кидав» один одного в минулому. Хоча зараз ситуація якраз спонукає до об’єднань. 

Про це сьогодні, 24 жовтня, під час засідання громадського прес-центру «Вибори-2019» на тему: «Союзників по осені рахують? Коаліціянти на президентських виборах: офіційні, «тіньові», ситуативні», яке відбулося у Львівському прес-клубі, заявив голова ГО «Аналітичний інформаційний центр «Вільний голос», політичний експерт Олексій Роговик.

Він проаналізував деякі можливості майбутніх об’єднань. 

- В Україні політичні коаліції найчастіше формуються через гроші спонсорів, які змушують різних політичних гравців об’єднуватися. А також єднаються з безвиході, заради політичного виживання, проти спільних ворогів та під тиском. І найрідше відбуваються коаліції ідеологій та цінностей, - констатує Олексій Роговик. 

За його словами, коаліція між БПП і «Народним фронтом» упродовж останніх років нагадувала взаємини двох п’яниць, що сперлись один на одного – якщо один впаде, то й інший завалиться. 

- Ці складні відносини - чи то любих друзів, чи то ворогів - на сьогодні виливаються у дрейф «Народного фронту», який частково тяжіє до БПП, а частково вже йдуть переговори про коаліцію з командою Юлії Тимошенко. Як тенісний м’ячик у цій історії виглядає Володимир Гройсман, який то позиціонує себе як незалежний політик, то він знов чітко виконує вказівки з Банкової. Це і є наслідком тих коаліційних переговорів, які невідомо як завершаться, - вважає Олексій Роговик. 

Ще один напрям політичного об’єднання - це домовленості між кандидатами в демократичній опозиції. 

- Загалом у таборі демократичної опозиції є кілька груп, які можуть об’єднатися. Перша – це група Анатолія Гриценка, до якої входять Віктор Балога, Микола Катеринчук, Єгор Фірсов і вже, нібито, не входить Дмитро Добродомов. Друга група – це група Андрія Садового та «ДемАльянсу» після їхнього політичного союзу. Третя група – це група Святослава Вакарчука, якому приписують тісні контакти з олігархами Віктором Пінчуком, Михайлом Фрідманом, Томашем Фіалою та Джорджем Соросом. Четверта група – група «Сили людей», до якої, як кажуть, може приєднатися один з кандидатів в Президенти Дмитро Гнап. Є ще «Хвиля» Віктора Чумака, який прямо пообіцяв підтримати того кандидата з демократичної опозиції, який буде мати найбільший рейтинг, - перелічує аналітик. При цьому Олексій Роговик уточнює, що Юлія Тимошенко уже заявила про те, що жодних коаліцій не розглядає.

З вище перелічених коаліцій особливу увагу варто звернути на об’єднання Анатолія Гриценка, Андрія Садового та Святослава Вакарчука.  

- Якщо буде створено цю коаліцію, то єдиний кандидат від неї матиме всі шанси похитнути пару Порошенко-Тимошенко. Загалом політичний союз «Самопомочі» та «ДемАльянсу» треба розглядати як примус Анатолія Гриценка до коаліції. Якщо ж об’єднання не відбудеться, то цей політичний союз буде тиснути на Гриценка, критикувати його та відбирати голоси в нього, - прогнозує політолог. 

Ще один окремий блок об’єднань – кандидати проросійського табору. 

- Найвищі рейтингу тут мають Юрій Бойко та Вадим Рабінович. Крім того, з’явилися ще чотири потенційні кандидати. Це означає, що Ринат Ахметов, Сергій Льовочкін та інші бенефіціари цього табору поки що не можуть домовитися. Але вже можна говорити, що на користь Порошенка тут будуть грати партія «Наш край» та партія Віталія Хомутинника і Генадія Кернеса «Відродження». А на користь Тимошенко - Сергій Тарута, - вважає Олексій Роговик.

Ще є дуже важливий напрям коаліції – це коаліції з зовнішніми силами, з олігархами, з мерами міст та екс-президентами. 

- Російська Федерація ставить на своїх проросійських кандидатів. США дистанціювалися від цих процесів. Віктор Ющенко підтримав Олега Ляшка, Леонід Кравчук – Юлію Тимошенко. Щодо мерів, то це дуже потужний інформативний ресурс. І вже відомо, що Петрові Порошенко будуть сприяти Геннадій Кернес та Генадій Труханов. А ось Віталій Кличко вже заявив, що партія «Удар» йде на парламентські вибори самостійно. Це може означати про розкол в фракції БПП або ж формується нова політична сила. Що стосується олігархів, то Ігор Коломойський та Сергій Тарута більше підтримують Тимошенко. А Ринат Ахметов грає на стороні Порошенка. Цікава гра у Віктора Пінчука, який не говорить чітко, що буде зі Святославом Вакарчуком. І на будь-які рухи від Вакарчука варто очікувати  контрвисунення Володимира Зеленського від Ігоря Коломойського. Також є думки, що Анатолія Гриценка підтримує Дмитро Фірташ або Сергій Льовочкін. Але олігархи, зазвичай, розкладають свої яйця в різні кошики. Ми знаємо, що Ринат Ахметов фінансував і відомі провладні фракції, - пояснює Олексій Роговик. 

Ще один підвид коаліції - «ситуативні союзи».

- Це найбільш парадоксальні об’єднання. Вони є наслідком тимчасового збігу інтересів навіть між політичними ворогами. До прикладу, найбільшу кількість спільних голосувань у Львівській міській раді мають запеклі опоненти з «Самопомочі» та БПП. Одного дня в українському парламенті «Народний фронт», опозиція та проросійські сили спільно проголосували один з технічних законів на знак протесту проти демаршу БПП. На президентських виборах ці збіги більш глобальні. Наприклад, Тимошенко і Порошенко зараз єдині у спільному сценарії перебити можливість третьої альтернативи. Тимошенко була єдиним політиком, кому Порошенко приділив чітку критичну увагу у своєму щорічному посланні до Верховної Ради. А Тимошенко чітко заявила, що бачить Порошенка своїм головним конкурентом. А все через страх програти у другому турі не один одному. Тому разом вони поширюють фейкові маніпуляції на зразок «а більше ні в кого нема шансів», «а якщо не Петро, то Юля». Так запеклі вороги діють спільно, - підсумовує Олексій Роговик.