Польський урядовець стурбований підтримкою українських націоналістів Львівською ОДА

Про це повідомило в неділю, 30 вересня, «Польське радіо», яке також розповіло, що віце-міністр закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький, відповідальний, зокрема, за «східну політику», не погодився з твердженням про серйозні труднощі у відносинах Польщі з Україною. В інтерв’ю Польському пресовому агентству віце-міністр звернув увагу на добре співробітництво обох країн в умовах конфлікту на Донбасі та окупації Криму в найважливішій – військовій сфері.

Як підкреслив Ціхоцький, Польща, поряд зі США, Канадою та Великою Британією, є основою підтримки Заходу для українських збройних сил, які захищають Європу від російської агресії. Політик звернув увагу на труднощі, передусім, у сфері історичного діалогу, а точніше – ідентичності.

За його словами, відкинення нав’язаної силою чужої совєтської ідентичності в Україні значно запізнилося. Пам’ятники Ленінові і червоні зірки почали падати лише в реакції на російську агресію 2014 року. Надто довго придушену власну оповідь про свою долю українці викричали – тим голосніше, чим слабкішим є її підґрунтя.

Віце-міністр також запевнив: «Боротьба за правду про волинський злочин – це не лише питання очікувань поляків стосовно українців. Це надзвичайно важливо для внутрішньоукраїнського процесу формування ідентичності. Релятивізм, що переважає в офіційному українському представленні волинського злочину, не лише важко сприйняти полякам, – він може означати виклик процесові демократизації України».

Прикладом такого релятивізму віце-голова польського МЗС назвав візит президента України Петра Порошенка 8 липня до Сагриня, який  відбувся паралельно з відзначенням роковин «Кривавої неділі» в Луцьку з участю президента Польщі Анджея Дуди.

Кажучи про ставлення до УПА, Ціхоцький заявив, що проблемою є не так історія з-перед 75 років, що політичні й адміністративні рішення, які приймають сьогодні – на чолі з припиненням українською державою основного права християн – гідно поховати останки своїх близьких.

Політик висловив стурбованість підтримкою обласних адміністрацій, передусім Львівської та Волинської, для українських націоналістичних кіл. Віце-міністр додав, що Польща невпинно підтримує Україну в її прагненні до інтеграції із Заходом.

Ціхоцький нагадав: «Саме польська сторона представляє інтереси Києва як непостійний член Ради безпеки ООН, зокрема в справі розміщення миротворчої місії на Донбасі. На форумі ЄС Польща відстоювала введення безвізового руху для українців та обмеження бар’єрів у торгівлі. А на форумі Північноатлантичного альянсу Варшава профорсувала створення платформи НАТО-Україна, що допомагає боротися з гібридними загрозами».

Політик додав: «Україна є для Польщі надзвиичайно важливим економічним партнером. В умовах глобалізації і зростання значення Китаю в світовій торгівлі Польща та Україна могли б гарантувати західним ринкам постачання сировини і шлях експорту товарів – Чорним, а далі Каспійським морями».

У цьому контексті Ціхоцький наголосив на необхідності проведення в Україні внутрішніх реформ. А той факт, що в Польщі працює та навчається від одного навіть до двох мільйонів українських громадян, які, за даними Польського національного банку, торік перерахували в Україну понад 12 мільярдів злотих (4,2 мільярда євро), що становить 3–4 відсотки ВВП України, Ціхоцький порівняв зі значенням Плану Маршалла для відновленні Західної Європи після Другої світової війни.

За словами політика, у відносинах з Україною Польща не може дозволити собі відкладати справи на майбутнє, усі їх необхідно терміново вирішити, з повним співробітництвом та активністю обох сторін. Те, що відбувається в Україні, не лише на фронті, але й у сфері реформ, державних фінансів та виборів наступного року – має основне значення для Польщі і для майбутнього європейського ладу.

Ціхоцький також запевнив: «Незабаром виповниться 30 років, відколи Польща та Україна стали вповні відповідальними за свою долю. Отже, вже минув період романтичного бачення себе взаємно, а настав час дозрілого і реального погляду віч-на-віч».