21:50 30 березня 2015 р.
Фото: oporaua.org
Громадські активісти пропонують змінити виборчий бюлетень. Замість величезних «простирадл» з переліком партій та прізвищ кандидатів, пропонують видавати листочок розміром з поштовий конверт, куди виборець сам повинен вписати номер партії та номер кандидата.
Про це сьогодні, 30 березня, під час дискусії у Львівському прес-клубі на тему «Правила гри для місцевих і парламентських виборів: чого чекати від виборчої реформи?» повідомив аналітик виборчих програм «Громадянської мережі «Опора» Олександр Клюєв.
Це, за його словами, змусить думати виборців.
- Коли людина отримає виборчий бюлетень, де нічого не написано, то вона поцікавиться – як голосувати. Власне на оцей “холодний душ” є певні очікування, - каже аналітик.
За його словами, виборчий бюлетень запропоновано зробити в такий спосіб, щоби виборець міг сам вписати порядковий номер партії,за яку він віддає голос, і факультативно, за бажанням, міг також вписати номер певного кандидата від цієї партії.
- Тобто, якщо виборець проставляє порядковий номер політичної партії, то він надає довіру всьому списку партії. Якщо він додатково додає номер певного кандидата від цієї партії, то він фактично впливає на черговість проходження представників тієї чи іншої сили до ВР, - пояснює Олександр Клюєв.
Хоча, за його словами, таке нововведення може призвести до дуже неочікуваних результатів. Як, наприклад, це було в Польщі у 2004 році, коли тамтешнім виборцям замість того ж “простирадла” видали бюлетень-брошурку. І вибори виграла партія, яка була на першій сторінці, тому що погортати брошурку виборці не додумалися.
Нагадаємо, що реформа виборчого законодавства як парламентських виборів, так і місцевих, передбачена коаліційною угодою, яку підписали 5 депутатських фракцій у Верховній Раді восьмого скликання. І згідно з цією угодою, реформа законодавства про вибори до ВР має відбутися впродовж першого кварталу 2015 року, а реформа законодавства про місцеві вибори – впродовж першого півріччя 2015 року. Також ця коаліція погодила створення пропорційної виборчої системи з відкритими списками.
Отож, під час обговорення експерти виклали своє бачення нового законодавства про парламентські вибори.
Найперше, для нової виборчої системи експерти пропонують створити 28 регіональних округів з певними територіальними особливостями.
- Київ розділяється на два виборчі округи, Херсон та Автономна Республіка Крим – один округ, враховуючи специфічну ситуацію щодо анексованих територій. Дніпропетровська та Донецька області також поділяють на два виборчих округ, враховуючи чисельність виборців у цих округах, - каже Олександр Клюєв.
Головним, єдиним, суб’єктом висування кандидатів за цієї політичною системою є політичні партії. Причому політична партія висуває два типи списки кандидатів.
- Кожна партія спершу на своєму з’їзді визначає 450 кандидатів, що балотуватимуться. З них формують загальнонаціональний список кандидатів, причому, партія визначає черговість розташування цих кандидатів у загальнонаціональному списку. І потім вона на своєму з’їзді формує регіональні списки, коли кожен кандидат загальнонаціонального списку розподіляється між регіональними округами, - пояснює аналітик.
Також експерти громадських організацій пропонують передбачити грошову заставу для політичних партій, які балотуватимуться на виборах, в сумі 2 тисячі мінімальних заробітних плат. Застава має бути не низькою для того, щоби не допустити появи у Верховній Раді певних маргінальних політичних сил або сил, які не користуються суттєвими симпатіями в суспільстві.
Гроші будуть повертати тим партіям, які подолали виборчий бар’єр.
- Ми пропонуємо застосовувати п’ятивідсотковий виборчий бар’єр. Але як стимул для тих партій, які є популярними, але не пройшли до парламенту, повертати тим, які набрали 4 відсотки, - каже він.
Рахувати голоси пропонують також за новою системою.
- Підрахунок голосів за відкритими списками не є складним. Тут є чіткий алгоритм і підрахувати голоси цілком реально. Спочатку дільнична виборча комісія буде розкладати бюлетені за кожну з політичних партій в регіональному багатомандатному виборчому окрузі. Потім вже, після відповідного підрахунку, будуть розкладати бюлетені за кожного з кандидатів від певної політичної сили, за якого виборець віддав голос, - каже аналітик.
Що стосується фінансування виборів та здійснення передвиборчої агітації, то пропонується, що виборчий фонд може мати як політична партія, так і кандидат у регіональному виборчому окрузі.
- Ми пропонуємо не запроваджувати граничного розміру витрат політичних партій під час виборчого процесу і розміру виборчого фонду. Тому що система обмежень, яка застосовувалася в Україні, довела свою неефективність. І тому на цьому етапі ми маємо створити умови для підвищення прозорості фінансування виборчих кампаній, щоби партії показували реальні суми, які вони витрачають на виборчу кампанію. В той же час пропонується для зменшення монопольного впливу олігархів встановити розмір для внеску фізичних осіб до виборчого фонду – 5 мінімальних заробітних плат, - каже він.
А ось політичну рекламу громадські експерти пропонують заборонити. Точніше, заборонити набридливі ролики на телебаченні та радіо й зовнішню рекламу у форматі біллбордів з обличчями лідерів партій. На їхню думку, це змусить кандидатів шукати інші засоби взаємодії з виборцями – безпосередні зустрічі. Компенсацією заборони політичної реклами стане обов’язкова участь кандидатів у передвиборчих дебатах. Для цього передбачається зобов’язати теле- та радіоканали зарезервувати у своїх ефірах час для цих теледебатів.
- Так. Це дещо зменшить прибутки медійників. Але їм доведеться поступитися, - каже Олександр Клюєв.