Побиття Чорновіл – «пазл якогось сценарного плану»

Безкарність породжує нові злочини. «День» протягом багатьох років підкреслював – поки не буде дана остаточна оцінка резонансним справам минулого (Гонгадзе, Подольського, Єльяшкевича), з’являтимуться додаткові ганебні історії.

Нагадаємо, в згаданих справах фігурують колишні правоохоронці, представники влади. Напад і побиття журналістки та громадської активістки Тетяни Чорновол – результат цієї безкарності і відсутності нормальних правил в країні. В даному конкретному випадку є два моменти.

Перший. Яким би не було ставлення до самої Чорновол та її діяльності (дехто критикує журналістку за провокативну поведінку), подібні злочини є неприпустимими. Винуватці однозначно повинні бути покарані.

Другий. Можна розглядати різні версії про мотиви нападу на журналістку, але вже зараз багато хто говорить про непобутовий характер даної справи.

«Всі здравомислячі розуміють, що Таніне побиття – це пазл якогось сценарного плану, до якого Янукович може як мати стосунок, так і не мати жодного, – пише у себе на сторінці у «Фейсбук» голова Наглядової Ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак. – Схиляюсь до того, що його вчергове поставили перед фактом. Йому б зараз розгін студентів ще пережити та провокації на Банковій – та спокійно Новий рік святкувати, а не проблеми на рівному місці створювати! Цинічні припущення, що це опозиція так сама себе «заводить» – теж не витримують критику – вони з радістю б вже «закрили» Євромайдан, бо не знають, що з ним робити, а тут – новий виток – і треба піднімати людей. Оточення Януковича, яке хоче «підставити патрона», щоб він йшов на поступки, про які ми навіть не можемо здогадуватися? Росія, яка, користуючись тим, що Європа святкує Різдво, хоче доділити країну? Версій багато – відповідей нема».

Яка реакція влади та опозиції?

Президент Янукович цього разу відреагував миттєво. Доручив главі МВС Захарченку та Генпрокурору Пшонці вжити всіх необхідних заходів для розслідування побиття Чорновіл.

Відповідно у МВС заявили, що за даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. «У міліції розглядають декілька версій нападу на Тетяну Чорновол, – йдеться на сайті МВС. – Одна з них – провокація».

Аналогічна заява прозвучала і в ГПУ. Віктор Пшонка повідомив учора, що створено слідчо-оперативну групу.

«Міністр МВС повинен не тільки подати у відставку, а вже зараз давати свідчення в Генпрокуратурі, чому «Беркут» бив людей на Майдані, чому не встановлені особи, які побили Тетяну Чорновол і яке він має до цього відношення», – заявив лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк.

Традиційна реакція політиків та чиновників. Кожна зі сторін робить свою «справу». Єдине, що в цій ситуації відповідальність за відсутність результатів розслідування і покарання винуватих в попередніх злочинах лягає на владу (це стосуватиметься і історії з Чорновол). А таких злочинів чимало.

Як повідомляють ЗМІ, за час акцій протесту по всій Україні спалено більше 10 автомобілів активістів, на багатьох з них скоєні напади, жорстокі побиття. Про один з прикладів повідомляє наш кореспондент в Харкові Альона Соколинська.

«У вівторок близько 9 години вечора на одній з центральних вулиць Харкова був здійснений напад на активіста харківського Євромайдану Дмитра Пилипця. Дмитро повертався додому після щоденної мирної акції Євромайдану біля пам’ятнику Шевченка. В провулку його підстерегли двоє молодиків, вони завдали йому ударів в обличчя та по голові, бризкали газом, повалили на землю та завдали кількох ножових поранень здебільшого по ногах.

«Чоловіки були кремезні, спортивної статури. Вони кричали: «Це тобі за Майдан» і подібне, – розповів Дмитро одразу після злочину. – Їх обличчя були закриті. Я впевнений, що це був замах на життя, вони цілили у шию». Він також зауважує той факт, що швидка їхала дуже довго, хоча це центр міста. Наразі Дмитро Пилипець перебуває в лікарні, де йому було проведено кілька операцій – зашиті ножові поранення, констатовані множинні травми тулуба та кінцівок».

Згадаємо і інші відомі приклади – розгін студентського майдану 30 листопада та події 1 грудня біля Адміністрації Президента. Відповідальні за напади і провокації й досі не покарані. Названі прізвища Попова, Сівковича та Коряка в суспільстві сприймають як пошук «крайніх».

«Щодо розгону Майдану, який відбувся 30 листопада, зараз ведеться досудове розслідування, – коментує «Дню» регіонал Володимир Олійник. – Якщо хтось зацікавлений у пошуку «крайніх» – це одна справа, якщо ж хочуть знайти винних – треба дочекатися рішення суду. Тільки на базі останнього можна приймати рішення про встановлення політичної відповідальності. Якщо ми просто знайдемо крайніх, ми не зможемо у подальшому запобігати таким речам. Наразі проведено великі обсяги роботи, призначено близько 60 експертів, опитано близько 700 осіб, але окремі народні депутати не ходять на допити і це не сприяє розслідуванню. Яке вони мають моральне право критикувати прокуратуру й казати, що вона зволікає із розслідуванням?». Слабка відповідь.

Головне, що влада й досі не озвучила ясно, хто дав наказ на побиття студентів 30 листопада. Це призводить до нових ексцесів.

Розгул криміналітету за всі ці роки призвів до того, що сьогодні ми маємо таке явище як «тітушки», які спокійно розгулюють по Києву, роблять свою «роботу», навіть живуть в Маріїнському парку. Відповідальність за ситуацію несе влада.

Причому, проблеми накопичуються так швидко, що вона не встигає давати відповіді на них. Невже такий стан справ в країні вигідний владі?

Одні кажуть – у Президента вся влада в руках, він все контролює, всіх призначає, тому все знає і за все має відповідати. Інші ставлять питання – яка логіка в ескалації ситуації в країні?

Хіба таку ціну треба платити, щоб її контролювати? Чи все-таки «знаменита вертикаль» не така вже і монолітна?

А загострення політичної ситуації, окремі провокативні речі останнім часом є свідченням зворотнього – країна малокерована. Декілька прикладів.

Пригадаємо історію публічного протистояння глави АП Львочкіна і секретаря РНБО Клюєва (триває і й досі). Богословська каже – це Клюєв винуватий у нападі «Беркуту» на студентів, Княжицький, навпаки, вказує на Льовочкіна. Незрозуміла до кінця в цій історії залишається роль Захарченка.

Свіжа інформація. Чому раптом проблемою заборони в’їзду в Росію українських громадян займається... Віктор Медведчук? І вирішує це питання не з ким-небудь, а з керівником Федеральної міграційної служби (ФМС) Росії Костянтином Ромодановським?

А де українське МЗС? Чому немає ніякої реакції влади?

Медведчук пише на своїй сторінці у «Фейсбуці»: «25 тисяч громадян України – це майдан, якого немає. Саме стільком громадянам України заборонили в’їзд до Росії з причини порушення ними міграційного законодавства.! Їхні проблеми сьогодні – це недоробка наших чиновників. 25000 – це дуже невелика цифра, але за нею люди, сім’ї, робота, плани. Зустрічався з цього питання з керівником ФМС Росії Костянтином Ромодановським. Упевнений – нам вдасться вирішити і цю проблему».

У нас що, в країні існує паралельний уряд?

«...Той факт, що це невигідно сьогодні владі, очевидний, – наголошує Олійник. – Всі критикують владу й вказують на осіб, про яких писала Тетяна Чорновол. Потрібно знайти тих, хто її побив, і тоді ми отримаємо відповіді на всі питання. Я б не сказав, що Президента підставляють, але в ЗМІ наголос зараз роблять саме на тому, що вона писала про Захарченка, про Президента та інших посадовців. Але ж це не головне. Якщо ж це використали ті, хто хоче спровокувати ситуацію, щоб було побільше крові? Це теж ознаки революції. Це підло, але на превеликий жаль, насильство в жанрі революції. До того ж, можна пригадати приклад із ведучим антимайдану Юрієм Котом, якого також побили. Це також потребує розслідування».

Якщо владі це не вигідно, то де все-таки центр ухвалення рішень в Україні? Можливо, треба вже зняти «корону» і домовлятися з опозицією, суспільством – як виходити з ситуації?

«Журналістів використовують як гарматне «м’ясо» в політичних іграх та війнах, – пише в соцмережі політолог Вікторія Подгорна. – Перше питання, як захистити їх на «передовой».

Друге, побиття Тетяни – це може бути початком термідору або стартом найбільш жорсткого протистояння в Україні і за Україну. Нам треба всім бути максимально тверезими в діях, розуміючи всі вихідні і непомітні чинники процесів, які розгортаються на наших очах.

Інакше ситуація може стати повністю некерованою і жертв стане більше. Свідоме суспільство повинно мобілізуватися не лише організаційно – на рівні відповідних ситуації дій, але інтелектуально – треба все аналізувати і осмислювати до прийняття рішень».

Ці міркування редактор відділу політики київської газети «День» Іван Капсамун розмістив на її сайті сьогодні, 25 грудня.

Як інформував «ЩЛ», сьогодні вночі жорстоко побили журналістку Тетяну Чорновіл, котра зокрема цікавилася «новим Межигір'ям», причому це побиття анонсували за 8 годин до нього, активісти Євромайдану, протистуючи проти нього, заблокували МВС, тим часом виявилося, що власник авто, яким гналися за Чорновіл, – «регіонал», реєстратор журналістки засвідчив, що її били не через ДТП, а у Львові солідарні з нею більше ста журналістів вимагали відставки міністра внутрішніх справ.