«Перемир'я» на Донбасі дотримуються тільки сили антитерористичної операції, – військовий експерт

Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у четвер коментувати на сайті «ІС» та на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» підсумки 24 червня традиційно для нього – «з поганого:

1. Так званого режиму «перемир'я» на Донбасі продовжують дотримуватися тільки сили АТО.

Вони не ведуть активних дій, вогонь відкривають винятково при атаці терористів. А позиції силовиків, між тим, обстрілюються постійно.

Сьогодні бойовиками також збитий вертоліт Мі-8 сил АТО. Знову загинули наші хлопці...

2. У якоюсь інтригою з поганим запахом перетворилися «мирні переговори» так званої тристоронньої групи з врегулювання конфлікту на сході України. Ім'я цієї інтриги – Віктор Медведчук.

Поки ми ламали голову з приводу того, кого ж на цих переговорах представляє цей відомий українофоб і кум Путіна, ОБСЄ пояснила: Медведчук в ході переговорів представляє... інтереси терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».

Я не зовсім розумію – навіщо на подібні переговори впускати настільки одіозні особистості, які здійснювали «путінський проект» в Україні довгі роки. Один цей факт змушує дивитися на тристоронню групу як на балаган, в який перетворила переговори Москва.

3. У Міноборони сьогодні повідомили: військовослужбовці Збройних Сил України в зоні АТО забезпечені бронежилетами на 62%. Крім тих бронежилетів, які були у армії, й котрими допомогли волонтери, в зону АТО поставлено після закупівель аж 4650 бронежилетів. До кінця червня ця кількість буде доведено до 7000 бронежилетів. При тому, що коштів для армії надано досить.

Це якесь витончене знущання. Про катастрофічний брак бронежилетів було відомо з початку АТО, тобто з початку квітня. За цей час навіть країна, яка ніколи раніше їх не випускала, знайшла б способи забезпечити таким захистом своїх військових. А Україна з її промисловим потенціалом не спромоглася.

Це злочин і ганьба. Дуже прикро, що ніхто не дбає про персональну відповідальність чиновників за подібні фокуси.

З хорошого:

1. Президент України Петро Порошенко вважає звернення Путіна до Ради Федерації РФ про скасування рішення про використання російської армії на території України «першим практичним кроком» Кремля з підтримки мирного плану України.

Раз цей крок Путіна позитивно оцінив наш Президент – запишемо його в позитив. Хоч особисто я на подібні шоу Путіна не звертав би уваги. Слова цього пана ніколи не мали нічого спільного з його справами.

Тим паче, що Путін пізніше сам сказав: мовляв, це рішення щодо введення військ стосувалося лише Криму. А своєї участі в подіях на Донбасі, при всій очевидності, Москва так і не визнає.

2. У Луганську місцеві жителі поширюють по місту листівки зі зверненням до терористів, в якому закликають їх «валити в свою смердючу Росію». І попереджають: «не залишите Луганськ – будемо стріляти вам в спину!». Листівки підписані «російськомовними жителями Луганська».

Тут коментарі зайві. Чим далі – тим незатишніше шавкам Кремля на землі Донбасу. І це правильно.

3. У Брюсселі сьогодні заявили: Україна повинна невідкладно провести ратифікацію угоди про асоціацію з ЄС, щоб уникнути можливого скасування торгових преференцій, наданих Євросоюзом у березні.

Якщо сам ЄС підганяє з асоціацією – це відмінно. Хоч якось компенсує імпотенцію Європи в плані санкцій проти Росії.

До слова, канцлер Німеччини Ангела Меркель сьогодні висунула сміливе припущення, що легендарний третій етап санкцій проти РФ буде прийнятий ЄС уже наприкінці цього тижня.

Ех, Ангела Хорстовна, дорога ви наша людина. Ваші слова б та Богу у вуха.

4. США та Європа обіцяють допомогти Україні сприянням просування українських озброєнь на зовнішніх ринках. Дане питання сьогодні обговорювали заступник помічника держсекретаря США Г.Кознера з представниками Києва.

Це дуже болюче питання для української «оборонки», яка багато чого втрачає з розривом зв'язків з Росією. Якщо Захід допоможе завантажити замовленнями підприємства, що дасть місцевим жителям добре оплачувану роботу (а ОПК у нас в основному зосереджений на Сході) – це буде найкращою агітацією за європейський шлях України.

А там, дивись, сьогоднішні щасливі власники американських «Абрамсів» в особі всяких Кувейт і Австралій битимуться в черзі за українськими «Оплотами»...».