11:58 27 грудня 2013 р.
Фото: korrespondent.net
Зокрема журналістка повідомляла в інтерв'ю столичній газеті, що влада планувала підпал будівлі Київради ще до її штурму євромайданівцями.
Про це Тетяна Чорновол сказала «Экономическим известиям». Дослівно ж розповіла їм (український переклад – «ICTV») таке:
«План штурму Київдержадміністрації або Київради я виношувала тиждень. Була одна велика проблема. Починалася зима і було зрозуміло, що Майдан не витримає, якщо людям ніде буде погрітися, поспати, сходити в туалет. Потрібне приміщення біля Майдану.
КМДА – це був легальний шлях. Тому що КМДА – це майно киян, і громада міста має право ним розпоряджатися.
А на Майдан, якщо підрахувати, то в середньому кожна сім'я делегувала, як мінімум, одну людини. Крім того, в Києві були відкладені вибори, що порушує Конституцію.
Якби в Києві були вибори, то на них перемогли б опозиційні сили. І вони б відкрили КМДА.
Оскільки Янукович узурпував КМДА, то народ має право реагувати. Потім ми аналізували інформацію.
Виходить, що ми врятували Київраду. Влада планувала його спалити.
Але про все по порядку. Коли наша колона з Михайлівської рухалася до Київради, я йшла і думала: «Робити чи не робити?». І коли ми порівнялися з Київрадою, то вирішила, що потрібно робити.
Я підбігла до хлопців з першої колони і сказала: «Є ось таке питання. Робите?». Мені сказали: «Робимо». Лише кілька моїх знайомих було, але прізвища називати не буду.
Колона тільки починала займати Майдан. Я розраховувала на те, що увагу міліції буде відвернута на намети на Майдані, а ми зробимо свою справу.
Я побігла першою. Заскочила на вікно Київради і намагалася розбити його пластиковим молотком для бруківки, купленим напередодні. Але я не знала, що скло броньоване.
Хлопці підбігли слідом за мною. Ми спільними зусиллями розбили це скло.
Коли ми заскочили в приміщення, то побачили, що воно розділене ширмою, за нею була охорона. Вона нас не бачила. Тільки чула, що щось гримить. І ми через цю ширму звалилися на охорону.
Я їм кажу: «Слухайте, хлопці, я знаю, що ви теж проти Януковича. Головне зараз-зберегти ваше здоров'я і життя. Ви ж розумієте, що тут зараз сто тисяч. Вони можуть неправильно зреагувати. Давайте йдіть».
Вони відійшли і звільнили нам шлях. Ми відкрили двері в Київраду.
Я спочатку подумала, що ми взяли охоронців, що називається, на понт. Я думаю тепер, що їм було дано наказ: якщо люди в масках раптом з'являться в КМДА – не реагувати.
Чому? Розповідаю. Ми виходимо на вулицю радіємо: при мінімальних витратах взяли цілий Київрада. Ніхто не постраждав. Ідеальний штурм.
І тут з'являються проблеми. У цей момент підійшли провокатори. Ті люди, яким влада замовила спалити КМДА.
Вони принесли з собою мішки, повні напалму. Я про це писала, і навіть виклала фото в інтернеті.
Вони вже не змогли пробитися через стіну людей. Люди агресивно реагували на пацанів в масках. Вони не дозволили їм пройти. Тим більше – з мішками.
Вони просто злякано кинули ці мішки і втекли. Ці, що прийшли, не зрозуміли, що відбувається. Вони прийшли і побачили, що плани їх виконані: двері та вікна відчинені. Вони дезорієнтувалися, злякалися, кинули мішки і втекли.
А план влади, очевидно, був такий. Вони злякалися цієї першої акції, коли зібралася купа народу. Зрозуміли, що першого числа це повториться і потрібно щось робити. КМДА був ідеальний варіант. Вони знали, що опозиція постійно концентрує увагу на КМДА. І якщо вони закидають напалмом і Київрада загориться, то уявляєте, при колоні сто тисяч людей, яка це могла бути паніка! Це могли бути жертви. Протест був би похований цими жахливими речами. Відповідальність повісили б на опозицію. Бо звучали розмови – брати чи не брати Київраду. Мені «Свобода» потім говорила, що у неї теж були подібні плани. Можливо, і розмови записали».