15:48 4 березня 2015 р.
Фото: lv.20minut.ua
Прихильність місцевого населення до України та її військових в зоні АТО залежить від ситуації. Якщо їх наразі не бомблять, привозять продукти і щось для них роблять – то вони прихильні. А коли прилітає снаряд, то ця прихильність зникає. Хоча вони розуміють, що цей снаряд летить не з нашої території.
Про це сьогодні, 4 березня, на прес-конференції-дискусії у Львівському прес-клубі на тему: «Цивільно-військові місії: формування їх, статус і вплив на стабілізацію ситуації в зоні АТО» заявив офіцер групи цивільно-військового співробітництва в зоні АТО, повідомив майор Владислав Назаркевич.
За його словами, більшість цього населення зазомбоване російським телебаченням.
- Особисто я дивився і «Оплот», і «Новоросію». І ми, навіть, жартували, що ще годину-дві, і ми задумаємося, що там набагато краще жити, - каже офіцер.
За його словами, українські військові могли протиставити російському телебаченню лише живе спілкування.
- Ми спілкувалися з людьми. Ми могли витрачати цілі дні тільки для того, щоби розказати, де ж береться та допомога. Ми шукали волонтерів, які готові були допомагати, разом з ними приїжджали в ці міста, привозили продукти і ще щось. Коли ми роздаємо, ми їм і розповідаємо про нас. А весь інший час вони дивляться російське телебачення, - каже Владислав Назаркевич.
Військовий експерт, представник ГО «Центр досліджень проблем регіонального міжнародного співробітництва» Віталій Юрчук на це зауважив, що людина, яка прийшла отримувати продукти харчування, витратила на це півгодини.
- А решту 23,5 години сидить перед телевізором і далі накачується інформацією з російських ЗМІ.
Незважаючи на те, що військовий конфлікт триває майже рік, ми й надалі маємо парадокс, що навіть на територіях, які контролюються українською владою, приймають російські канали. Коли місцевий мешканець їсть продукти з гуманітарної допомоги, він не задумується, хто надав йому ці продукти, - каже Юрчук.
На думку заступника керівника Західного регіонального медіа-центру Міноборони України, підполковника Вадима Бакая, якщо би на тих територіях працювало українське телебачення, то було би простіше здобувати лояльність людей.
- Я перебував у містах, які розташовані далеко від лінії розмежування. Але настрої людей можна поділити 50 на 50. Є і лояльні, є і ті, що ставляться з пересторогою. Є і байдужі до всього, що відбувається навколо них, - каже він.
Також Вадим Бакай зауважив, що лояльні особи бояться показувати свою лояльність.
- Ось наприклад, був один захід у Старобільську. І робив фотографії місцевий фотограф, літня людина. Він мав віддати диск з фотографіями. І він попросив, щоби цю передачу замаскували під перевірку документів, - каже він.
Також українські військові зауважили, що мешканці в зоні АТО посилюють свою байдужість до всього, що є навколо них.
- Їм не потрібна ні українська, ні днрівська, ні російська влада. Їм потрібно, щоби навколо них не стріляли, щоби у них були елементарні продукти харчування, електрика, мінімальні робота або пенсія, - каже Вадим Бакай.