23:02 11 червня 2014 р.
На цьому наголошує керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор «Інформаційного Спротиву» Дмитро Тимчук за підсумками 11 червня.
Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор «Інформаційного Спротиву» Дмитро Тимчук розпочав у п'ятницю коментувати на сайті «ІС» та на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» підсумки 11 червня.традиційно для нього – «з поганого:
1. Глава МЗС РФ Лавров заявив, що Росія надає гуманітарну допомогу Донбасу через «ополченців через відмову Києва співпрацювати з цього питання».
Упевнений, що після закінчення подій на Сході України нашій країні необхідно взятися за підтримку та гуманітарну допомогу народним ополченням Кавказу, які вже довгі роки ведуть смертельну боротьбу проти геноциду Путіна.
Хоч Донбас і Кавказ порівняти неможливо. Донбаські терористи – це криміналітет та російські найманці, тоді як на Кавказі йде визвольна боротьба й протистояння геноциду, здійснюваному Москвою.
Плюс вже гранично ясно, що відвернути увагу Путіна від агресії проти України в перспективі можна, тільки відволікаючи його увагу на гарячі точки в самій Росії. Звучить цинічно, але це – інстинкт українського самозбереження.
2. Лідер терористичної організації «ДНР» Пушілін вільно перетнув кордон з Росією. Ще один побіжний пройдисвіт Царьов раптом сплив у Луганську.
Через кордон сновигають, кому не лінь. Наші прикордонники пояснюють: але ж закриті пункти пропуску захопили терористи!
Про це ми якось і без Держприкордонслужби здогадалися. Питання в тому, чому пункти пропуску захоплені ще Бог знає коли, а українським силовикам це якось по-барабану.
3. Ситуація з наданням статусу учасника бойових дій (УБЙ) хлопцям, які зараз борються з терористами в складі сил АТО, виглядає якоюсь фантасмагорією.
Із Національною гвардією ще більш-менш ясно. Складається наступна картина. Командування НГУ швидко відрапортувало, що створило Перший батальйон із добровольців. Проте де-юре він не існує – військовослужбовці в його складі значаться на посадах у зовсім інших частинах, які участі в АТО не беруть. Відповідно, статус УБЙ їм не світить.
Це один з найбільш диких бюрократичних маразмів цієї неоголошеної війни. Вихід один – терміново оформляти ці батальйони (а, як відомо, «на підході» ще два батальйони НГУ) як повноцінні бойові штатні одиниці. Чому цього не робиться – абсолютно незрозуміло.
Зі статусом УБЙ військовослужбовцям частин Збройних сил, які беруть участь у АТО, складніше. Представники МО дають нам найсуперечливішу інформацію. Я обіцяю, що в найнайближчий час ми все ж прояснимо цю картину, про що одразу повідомимо.
Правда, міністр оборони стверджує, що посвідчення УБЙ роздадуть після АТО, але тут погодитися з ним неможливо. Питання зі статусом треба вирішувати зараз – потім довести щось чинушам буде марною справою.
У будь-якому разі, деяким військовим чиновникам було б не зайвим тиждень-другий постирчати на блок-посту під Слов'янськом. Можливо, мізки б швидше працювали, коли треба вирішувати такі проблеми.
З хорошого:
1. Петро Порошенко не виключає можливості проведення круглого столу в Донецьку «за участю тих сторін конфлікту, які підтримують мирний план його рішення».
Мирний план, як я говорив, – це завжди позитив. Я, правда, не можу зрозуміти, про що за круглим столом можна дискутувати з убивцями і гвалтівниками. Адже проголошений формат, очевидно, не виключає участі і терористів, які раптом вирішили підтримати мирний діалог. Буду сподіватися, що в Порошенка свої, недоступні моєму розумінню, вищі міркування. Бо поки що виглядає все це не зовсім зрозуміло.
2. Міноборони обіцяє повну фільтрацію всіх виїжджаючих зі зони АТО.
Абсолютно своєчасний крок. Коли Петро Порошенко щойно заявив про створення коридорів для біженців, питання фільтрації виникло одразу ж. Не вистачало, щоб під виглядом біженців терористи з Донбасу розповзлися по всій країні.
Правда, дуже хочеться сподіватися, що згадана фільтрація не буде організована на зразок охорони кордону або мобілізації, тобто через одне не надто літературне місце.
3. Губернатор Луганської області Верігіна заявила про причетність лідера фракції ПР Єфремова та інших регіоналів і комуністів до підтримки тероризму.
Здавалося б, хто вже про це не заявляв. Хочеться сподіватися, що хоч заяву губернатора «рідної» для Єфремова Луганщини змусить поворухнутися і Верховну Раду, і правоохоронців. Ну не можна боротися з тероризмом в країні, в парламенті якої сидять головні організатори та спонсори тероризму».