На Львівщині інвалід збирає й здає пляшки та макулатуру, аби допомогти бійцям на передовій

29-річний мешканець Дрогобича Степан Ніколяк, попри тяжку недугу, щодня збирає пляшки та макулатуру, аби допомогти бійцям АТО. У хлопця – вроджений церебральний параліч, йому вкрай складно ходити, він майже не говорить. Утім, співчуття та бажання допомогти подіяли, як ліки.

Журналіст Вікторія Балицька розповіла про нього: «Таких, як Степан, не беруть до армії, він не може плести маскувальні сітки та возити допомогу в зону АТО. Але хлопець знайшов спосіб внести свій маленький вклад у велику боротьбу. Усе почалося рік тому – в розпал бойових дій на Донбасі. Степан побачив по телевізору поранених вояків і вже не міг всидіти спокійно».

Мати хлопця, Тамара Ніколяк, згадує: «И от как увидел вот этих вот, без рук, без ног, которые не могут ходить, аж горло перехватывает, не могут ходить, и они просто-напросто лежачие. Он говорит: а я хоть хожу. Значить, я могу помочь. Ну, вот так с этого и началось».

А батько хлопця, Степан Ніколяк, розповів: «Він йде і відносить ті гроші. І каже: тату, а хто, як не ми. Треба ж, каже, їм допомогти, тим нещасним. Бо його ровесники, навіть молодші від нього хлопчики, вони гинуть, правда? То страшно».

Степан почав збирати у парках та скверах міста пляшки та макулатуру. Прибуток – від п’яти до 20 гривень за день. Хлопець лише іноді залишає собі кілька гривень, решту – віддає.

Найбільший «врожай» парубок збирає у парках та скверах. Цього разу пощастило – кілька компаній п'ють пиво. Ось перша здобич Степана.

Реакція людей на такий спосіб допомоги армії – різна. Наприклад, молоді хлопці, які відпочивали у сквері, при наближенні Степана та відеокамери тікають.

– А ви як до цього ставитеся?

– Нейтрально.

– Нейрально? Вам байдуже? Так?

– Так.

– А ви якось допомагаєте хлопцям в АТО?

– Та я не хочу відповідати на питання ваші.

Старші люди – зворушені таким вчинком. Кажуть йому: «Хлопчику мій, молодець. Що ти збираєш і відправляєш хлопчикам в АТО. Молодець».

Відвозити назбиране до пункту прийому склотари хлопцю допомагає батько. Виручені вісімнадцять гривень одразу везуть до лікарні, де стоїть скринька для пожертв. 

Зібраними коштами розпоряджається керівник медичної роти батальйону Нацгвардії, Тарас Кучма. Військовий лікар каже: за пожертви, серед яких і гроші Степана, придбали тепловізор та відремонтували машини швидкої допомоги.

Керівник медслужби батальйону Кульчицького Тарас Кучма розповів: «Я вважаю, що його внесок спас життя не одній людині. Це точно. Отакі, як Степашка, кожен день своїх 5-10 гривень, які він заробив чесною працею. Це важка праця для нього – ходити, збирати макулатуру, пляши і здавати. І тільки для того, щоби помогти бійцям, для мене це є подвиг».

Степанко власним прикладом довів просту істину – для людини, яка прагне допомогти ближньому, немає нічого неможливого. Про це розповіли сьогодні, 13 серпня, на телеканалі «НТН», де також розмістили відеосюжет, подивитися який можна за цим посиланням: http://ntn.ua/uk/products/programs/svidok/news/2015/08/13/17263

Натомість дрогобичнка Марія Кульчицька опублікувала в соціальній інтернет-мережі фотографію Степанка й розповіла:

«Його звати Степанко. Він – інвалід.. Мабуть, багато хто у Дрогобичі бачив цього «покрученого» хворобою хлопчину. Сама не раз зустрічала, дивилась зі співчуттям... 

Іноді погляд відводила, бо якось нестерпно боляче було за такого молодого, але нещасного юнака. А тепер – ні, не відводитиму! Тепер, як побачу, от чесно – подивлюся в очі, вклонюся і подякую.

Бо, на відміну від тих, хто убогий духом і називає волонтерів жебраками, цей юнак показує велич людини. 

Фото, які ви бачите, передав Тарас Кучма, розповівши просто неймовірну історію. Виявляється, практично щодня Степанко, який через хворобу не може нормально ходити і розмовляти, збирає макулатуру і порожні пляшки. Їх здає, а кошти жертвує на допомогу війську. Жертвує! Просто уявіть це... Дай Бог тобі, юначе, здоров'я і гарної долі. Ти заслужив».

Марія Кульчицька написала це на своїй сторінці «Дрогобич – місто патріотів!» в інтернет-мережі «ВКонтакте».