09:00 4 грудня 2013 р.
Фото: www.facebook.com/euromaidanlviv
«А тепер уявіть на мить, що на місцях працювали б такі ж «захарченки» чи «азарови», чи змогла би Україна повстати?».
«Фактор Тернопільщини» розповідає сьогодні, 4 грудня, в публікації «Чому влада побоялися розганяти майдани у Львові та Тернополі?»:
«Львів та Тернопіль першими виявили протест щодо позиції уряду в питанні євроінтеграції. Ідеологічна спорідненість обласних центрів після побиття студентів у ніч на 30 листопада у Києві вивела на майдани тисячі людей.
Саме з Заходу почалася революція, яка охопила всю країну. А чи могло бути інакше?
Чи міг у Львові та Тернополі повторитися київський сценарій. Адже придушувати повстання легше ще з його витоків.
Очевидна перевага Тернополя і Львова в тому, що окрім національно свідомої молоді, жителі міст отримали потужну підтримку органів місцевого самоврядування. Звичайно, тут не можна оминути питання політичної приналежності, і скептики, мабуть, цим би скористалися.
Однак зараз мова не про це, а про організацію роботи в містах, так би мовити, менеджерські здібності влади та організаторів. Варто віддати належне очільникам обласних центрів, які з перших хвилин підтримали протестувальників.
Міський голова Тернополя Сергій Надал першим побув в Києві після зриву підписання Асоціації з ЄС. Одразу ж заявив – для з’ясування ситуації в країні. На питання, чи підтримує Сергій Надал студентів, які замість лекцій обирають мітинг, – мер відповів, що не те що підтримує, а дуже вдячний усім, хто піднявся.
Уже за кілька днів ситуація в країні загострилась. Причина – жорстоке побиття мирної української молоді у столиці на найбільшому Євромайдані країни.
Якби протестувальників розігнали у Києві, аналогічного розвитку подій можна було б чекати у Тернополі, Львові та інших активних регіонах. Одразу ж наступного ранку після кривавої розправи мери Тернополя та Львова зробили майже ідентичні заяви з проханням до людей вийти на майдани.
У Тернополі органи місцевого самоврядування одразу дали добро на загальноміський страйк, припинили роботу навчальні заклади. Мер звернувся до ректорів університетів та закладів громадського харчування, з проханням сприяти молоді. Аналогічні звернення прозвучати в сторону правоохоронців.
З 1 грудня у Тернополі оголошено безстроковий мирний страйк. Відповідне рішення було прийнято на позачерговій сорок першій сесії міської ради, яка відбулася на театральному майдані Тернополя.
«На світанку 30 листопада у Києві на майдані Незалежності відбулася жорстока і кривава розправа над мирним Євромайданом. Постраждалі і вцілілі учасники протестів для захисту від озброєних загонів міліції та «Беркуту» забарикадувались у Михайлівському соборі в Києві. В країні розгортаються жорстокі репресії, країна сповзає до диктатури. Тернопіль не може стояти осторонь – ми будемо протестувати!», – заявив Сергій Надал.
Ехо столичних подій відгукнулися у Львові.
«Хочу попередити, якщо хтось має намір повторити подібне побоїще у Львові, перед ними стануть не лише кілька тисяч студентів, які зараз є на львівському Євромайдані. У Львові вийде все місто!», – попередив Андрій Садовий.
У ці дні у містах-колисках українства зібралася рекордно велика кількість людей. Організовані пункти обігріву, для майданівців збирають теплі речі, готують автобуси на Київ. Львів також страйкує. Майданівців закликають до мирного цивілізованого мітингу.
«Кожен з працівників міської влади має право поїхати до Києва. Для цього він пише заяву за власний рахунок на відпустку на два-три дні. Ми нікому цього не забороняємо. Хіба у випадках, коли людина має бути на робочому місці», – каже Андрій Садовий.
Він зазначив, що у мерії не ведуть статистики, скількох чиновників зараз немає на робочих місцях. «Місто функціонує, всі служби працюють у звичному, правда, деколи у посиленому режимі», – наголосив мер Львова.
За попередньою інформацією, 90% депутатів ЛМР зараз перебувають у Києві. Практично повним складом у Київ виїхали депутати Тернопільської обласної ради. Саме там зараз вирішується доля українців.
Масовий спротив у Львові та Тернополі став можливим не лише тому, що людей довели до межі. Одним з вирішальних факторів – підтримка та розуміння.
А тепер уявіть на мить, що на місцях працювали б такі ж «захарченки» чи «азарови», чи змогла би Україна повстати? Чи вистачило б їй сили?
Чи не загрожував би протест молоді відрахування студентів у вузах, звільненням працівників? Тут важлива поведінка всіх і кожного.
Події останніх днів черговий раз підтверджують, що все велике починається з малого. Відверто кажучи, чимало людей, мабуть, навіть не здогадується, до чого можуть призвести євромайдани, але народ тягнеться до усіх, хто готовий простягнути йому руку допомоги і витягти зі злиднів та чиновницького свавілля. Якщо ми не підтримаємо один одного, то хто?».