18:40 24 лютого 2015 р.
Фото: прес-служба Львівської облдержадміністрації
Як повідомили у вівторок у прес-службі облдержадміністрації, «Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс вручив активному громадсько-політичному діячу української діаспори в Бельгії Омеляну Ковалю бельгійське звання «офіцер Ордена Леопольда Другого».
«Сьогодні, 24 лютого, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс вручив активному громадсько-політичному діячу української діаспори в Бельгії Омеляну Ковалю бельгійське звання «офіцер Ордена Леопольда Другого», – повідомили у вівторок у прес-службі облдержадміністрації, конкретизуючи при цьому:
«Надзвичайний і Повноважний Посол, звертаючись до Омеляна Коваля, сказав: «У Вашому житті були дуже важкі моменти, які Ви пережили з великою гідністю, силою волі та патріотизмом. Це викликає у нас велику пошану. Ви і далі будете зв'язковим між Бельгією та Україною».
Від імені голови Львівської ОДА Олега Синютки, привітати пана Омеляна прийшов заступник директора департаменту – начальник управління міжнародного співробітництва облдержадміністрації Лев Захарчишин. Син Омеляна Коваля – Зенон Коваль наголосив: «Батьки завжди мріяли повернутися на Батьківщину та жити у незалежній Україні. Ми дуже радіємо, що вони зараз живуть у Львові».
Нагадаємо, що Орден Леопольда II – державна нагорода Королівства Бельгія. Заснований 24 серпня 1900 королем Леопольдом II. У 1908 році введений до складу бельгійської нагородної системи. Орден вручається військовослужбовцям та цивільним особам, бельгійцям і іноземцям за заслуги перед монархом і як знак його благовоління.
Омелян Коваль – активний громадський діяч, член проводу Організації українських націоналістів (ОУН). Саме він 1941 року організовував проголошення в місті Долині на Івано-Франківщині Акта відновлення Української держави.
Найважчою ж сторінкою його біографії, котра перегорнулася з гестапівським арештом 15 вересня 1941-го, стало поневіряння в тюрмах і в’язницях – у Станиславові, «На Лонцького» у Львові, «Монтелюпіх» у Кракові, а надто ж – у концентраційному таборі в Аушвіці, в якому перебував два з половиною роки під №49730 в одному списку «Бандера-группе» з молодшим братом С. Бандери Василем. Після Другої світової війни став активним громадсько-політичним діячем української діаспори в Бельгії.
Він очолював різні утворення української діаспори в Бельгії, в тому числі й Український допомоговий комітет та Головну раду тамтешніх українських громадських організацій.
Підсумовуючи свою 55-літню керівну громадську працю в Українському допомоговому комітеті О.Коваль видав «Ювілейний альманах УДК 1945-2005» з нагоди 60-ліття від створення комітету. У 2013 році разом з дружиною Іванною повернувся на Україну. Мешкає у Львові».
Своєю чергою, львівський кореспондент київської газети «День» Тетяна Козирєва розповіла у вівторок:
«Сьогодні, 24 лютого, політв'язню та старійшині Організації українських націоналістів (ОУН) виповнилося 95 років. З нагоди ювілею Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Бельгії в Україні Люк Якобс вручив Омеляну Ковалю орден Леопольда II.
«Будучи послом, я, фактично, ставлю мости між країною, яку представляю, і країною, в якій акредитований, – зазначив, зокрема, Люк Якобс, звертаючись до ювіляра. – А ви ці мости вже ставили упродовж цілого свого життя. Я переконаний, що ви і далі будете зв’язковим між Бельгією та Україною».
Своєю чергою, міський голова Львова Андрій Садовий вручив Омелянові Ковалю подяку від міста: «Ви – людина світу, ви дуже багато зробили. Я думаю, що ще багато зробите. Бажаю, щоб ви прожили 150 років і щоб в житті вам все вдавалось. Така мудрість від вас, яка є, завжди щоб була присутня».
Довідка «Дня»:
Омелян Коваль народився 24 лютого 1920 року. У місті Долині, що на Івано-Франківщині, закінчив кооперативні курси, отримав знання з кооперації, торгівлі і книговедення. 1941 року проголошував у Долині Акт відновлення Української держави. Ув’язнений гестапо, перебував у Тюрмі на Лонцького у Львові, згодом був відправлений до в’язниці Монтелюпіх у Кракові, а звідти – до концтабору Аушвіц, де перебував 2,5 роки в списку «Бандера группе» разом з Василем Бандерою.
Після Другої світової війни став активним громадсько-політичним діячем української діаспори у Бельгії. З 1951 року впродовж 20 років очолював Спілку української молоді у Бельгії, видавав журнали для дітей та молоді «Крилаті» і «Авангард». Був головою Ради громадських організацій Бельгії, членом Ради директорів Світового конгресу українців, один з президентів Європейського конгресу українців. Підтримував Всеукраїнське педагогічне товариство, зокрема, його міжнародну педагогічну діяльність.
Майже все життя перебував за межами України. Минулого року повернувся. Тепер живе у Львові. Каже, що тут він удома і по-справжньому щасливий: «В Україні я народився і тут я маю відійти, як Господь дозволить».
Подружжя Омеляна та Іванни Ковалів нагороджене грамотою-подякою від Верховної Ради України за вагомий внесок у боротьбу за незалежність Української держави та з нагоди 96-ї річниці Листопадового чинуя».