Львів’яни проводжали вбитого в Києві майданівця зі сльозами на очах (відео)

12 мешканців Львова та Львівщини загинули на Майдані, а також студент Львівського університету з Тернопільщини 22-річний Ігор Костенко. У суботу – другий день жалоби – прощались з рідними, друзями, просто людьми, які загинули у боротьбі за гідне життя у державі.

Львів прощався з 29-літнім викладачем Українського католицького університету, істориком Богданом Сольчаником. Храм Петра і Павла у Львові вщент заповнений людьми. У жалобі батьки, брат, наречена, рідні, друзі Богдана Сольчаника, а також ті, хто про нього дізнався у день його смерті. Люди прийшли схилити голову перед Героєм.

Віра Гой, сестра Богдана Сольчаника, розповіла, що брат третій раз поїхав на Майдан у Київ. Він від першого дня, а точніше ночі, з 20 на 21 листопада, піднявся разом зі своїми студентами у Львові. Вірив дуже щиро, що лише народ може змінити ситуацію у країні, що це залежить від позиції кожного. А тому його часто можна було побачити на акціях майданівців у Львові. Він був серед тих, хто ініціював мирне «захоплення» обласної адміністрації. 

«Коли почалась нова хвиля вбивств, приїхав 20 лютого о 6-й ранку на Майдан разом з іншими, зброї не мав, мав щит, десь там його знайшов. Почув, що «наші» (активісти Майдану) взяли Жовтневий палац і він побіг, а по дорозі сказали, що там атака. Він нічого не встиг зробити. Хлопець, який з ними біг, відскочив убік. І раптом почули – забирайте тіло… Він більшу частину свого часу віддав акціям у Львові. Він був небайдужий до того, що відбувалось, а хвиля вбивств його не могла оминути. Богдан не боявся, коли їхав. Коли його привезли у Львів вночі, то на обличчі була посмішка, він радів життю і хотів, щоб ми раділи життю, бо він для нас зробив його кращим», – каже сестра. 

Богдана Сольчаника часто можна було зустріти на львівському Майдані і на протестних акціях. Він був не корисливий активіст, а щирий, який вірив у справу і перемогу. 

Богдан хотів кращої країни

Андрій Дутчак товаришував із Богданом останні 10 років, вони разом брали участь у Помаранчевій революції, працювали в громадській організації. «Я завжди його пам’ятатиму, коли треба було брати справу в свої руки, він просто це робив. Був першим, хто закликав людей зайти у приміщення ОДА. Богдан був розумною людиною, міг у певний момент зробити рішучий крок і цього йому не бракувало. У вівторок, коли Богдан збирався їхати в Київ, ми йому казали, що там стріляють, а він сказав, що це не найгірша смерть….», – розповів товариш. 

Богдан Сольчаник, як фаховий історик, соціолог, говорив, що Україна навіть після революції так швидко не зміниться, але це початок для побудови нової країни. «Ми робитимемо все, щоб держава, у якій він хотів жити, стала такою», – зауважив товариш. 

«Не беріть хабар і не давайте його, почніть змінювати країну з себе», – наголосив під час Богослужіння владика Борис Ґудзяк, який вважає, що на Майдані загинув цвіт України.

Останній лист не встиг відправити  

Богдан Сольчаник не встиг дописати дисертацію «Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965-2006 роки». Він працював на кафедрі нової та новітньої історії України УКУ.

Це був цікавий історик, який займався соціологією. «Українська наука втратила гарного фахівця», – каже історик Олександр Зайцев, який працював із покійним.

«У нього були цікаві ідеї. Перед тим, як він їхав у Київ, то почав мені писати лист, щоб поділитись своїми думками та ідеями про співпрацю, так мені розповіли. Я йому симпатизував, його любили студенти, ми втратили гарного науковця», – говорить Олександр Зайцев.

«Слава Герою!» «Вічная пам’ять» – цими словами прощались сотні львів’ян із загиблим і це був крик душі. Люди проводжали Богдана, співаючи зі сльозами на очах, Державний Гімн України та українську пісню. А у рідному Старому Самборі, де чоловік народився, покійного вийшли зустріти чи не усі мешканці. Поховають Героя на місцевому цвинтарі у неділю.

Цими днями Львівщина прощається із вбитими українськими Героями – Олегом Ушневичем, Іваном Бльоком, Романом Точином, Андрієм Дигдаловичем, Володимиром Жеребним, Романом Вареницею, Віталієм Коцюбою, Йосифом Шилінгом, Богданом Вайдою. Люди кажуть, що ці та інші загиблі українські Герої, подарували їм нову країну.

Про це повідомляє сьогодні, 22 лютого, журналіст «Радіо Свобода» Галина Терещук.